Виробниче освітлення: природа світла, основні світлотехнічні величини, вплив освітлення на виробничу діяльність

План

1. Природа світла

2. Основні світлотехнічні величини

3. Вплив освітлення на виробничу діяльність

Природа світла

Основна інформація про навколишній світ - близько 90% - надходить через зорове сприйняття. Раціональне виробниче освітлення має попереджати розвиток зорового і загального стомлення, забезпечувати психологічний комфорт при виконанні тих чи інших видів зорових робіт, сприяти збереженню працездатності, поліпшенню якості продукції, що випускається, зниженню виробничого травматизму, а також підвищенню безпеки праці. Збільшення освітленості з 10 до 100 лк при напруженій зоровій роботі підвищує продуктивність праці на 10-20%, зменшує кількість браку на 20% та знижує число нещасних випадків на 30%.

Оптична зона сонячного спектра (10-340000 нм) поділяється на інфрачервоне випромінювання (14) з л = 34000...760 нм, видиме випромінювання А. = 760...380 нм, ультрафіолетове випромінювання (УФ) л =380...10 нм. Світло (видиме випромінювання) - це випромінювання, яке безпосередньо викликає зорове відчуття. За своєю природою це електромагнітні хвилі з довжиною хвилі А.= 380...760 нм.

У межах видимої частини спектра промениста енергія випромінювання різної довжини хвиль викликає різні світлові відчуття від фіолетового (380 нм) до червоного (760 нм) кольорів. Чутливість ока до випромінювань різних хвиль неоднакова. Властивість ока по-різному оцінювати однакову променисту потужність різних довжин хвиль видимого спектра називається спектральною чутливістю ока.

Найбільш чутливими (сприйнятливими) для ока людини є світлові хвилі довжиною 555 нм, які відповідають жовто-зеленій частині спектра.

Таким чином, якщо чутливість ока до випромінювання з довжиною хвилі 555 нм прийняти за одиницю, то чутливість ока до випромінювань інших хвиль видимого діапазону при однаковій потужності буде менше одиниці (див. графік відносної спектральної чутливості ока чи відносної видимості Кл на рис. 3.1). Графічна залежність Кл від л називається кривою видимості (рис. 3.1).

Значення відносної видимості є різним для різних людей. Проте ці значення не надто відрізняються для людей із нормальним зором. При денному освітленні, як уже зазначалося, очі найбільш чутливі до світла з довжиною хвилі 555 нм. Максимальну чутливість при сутінковому зорі око має до хвиль довжиною близько 480 нм (рис. 3.1).

Основні світлотехнічні величини

Світлотехнічні величини, що визначають показники виробничого освітлення, ґрунтуються на оцінці відчуттів, які виникають від дії світлового випромінювання на очі. Щоб повніше розкрити зміст пропонованого матеріалу, коротко розгляньмо основні світлові величини та їхні характеристики. Освітлення характеризується кількісними та якісними показниками (рис. 3.2).

До кількісних показників належать такі:*

світловий потік, Ф;*

сила світла, І;*

освітленість, Е;*

яскравість, L.

Світловий потік, Ф — потужність світлового випромінювання, характеризує потік променистої енергії, який оцінюється за зоровим відчуттям:

де ел - енергія, випромінювана на конкретній довжині хвилі; X - довжина хвилі, нм; к(л) - функція видимості.

Одиницею світлового потоку є люмен (лм). Один люмен - світловий потік променистої енергії, випромінюваної від точкового джерела силою світла в 1 канделу (кд), а в середині кута - в 1 стерадіан (ср): 1 лм = 1 кд * ср.

Сила світла, І характеризує просторову щільність, так зване відношення світлового потоку до тілесного кута, в межах якого цей потік розподіляється:

де щ — тілесний кут, ср.

Значення щ визначається відношенням площі, що вирізується зі сфери довільного радіуса г, до квадрата цього радіуса:

якщо в = r2, то щ — 1 ср.

За одиницю сили світла прийнята кандела (кд). Одна кандела - сила світла, що випромінюється з поверхні площею 1/600 000 м2 повного випромінювача (державний світловий еталон) у перпендикулярному напрямку за температури затвердіння платини (2046,65) при тиску 101325 Па. За одиницю сили світла приймається сила світла точкового джерела, яке випромінює в середині тілесного кута в 1 ср світловий потік в 1 лм.

Освітленість, Е - поверхнева щільність світлового потоку, який падає на поверхню, це відношення світлового потоку Ф до площі освітлюваної поверхні S за умови його рівномірного розподілу:

Якщо світловий потік в 1 лм рівномірно розподілений на одиниці площі поверхні 1 м2, за одиницю освітленості Е приймають 1 люкс (лк). Освітленість поверхні не залежить від її світлових властивостей.

Оцінити поняття освітленості можна, знаючи, що, наприклад, освітленість поверхні Землі в місячну ніч складає 0,2 лк, а в сонячний день на екваторі доходить до 100 000 лк. Освітленість відкритого місця у хмарний день становить 1000-2000 лк, а вночі від зоряного неба - 0,03 лк; освітленість, необхідна для читання, дорівнює 30-50 лк.

Яскравість, Ь - поверхнева щільність сили світла в конкретному напрямку або відношення сили світла до площі проекції поверхні, яка світиться, на площину в перпендикулярному цьому напрямку, за одиницю яскравості прийнята кд/м2. Аркуш білого паперу, освітлений лампою розжарювання потужністю 40 Вт, має яскравість ї = 40 кд/м2.

Яскравість, що складає 30000 кд/м2, діє засліплююче. Виходячи з цього, введено поняття блискучості джерела світла, тобто підвищеної яскравості поверхонь, що світяться, яка погіршує зорову здатність.

Оскільки рівень відчуття світла людським оком залежить від щільності світлового потоку (освітленості) на сітківці ока, то основне значення для зору має не освітленість якоїсь поверхні, а світловий потік Ф, що відбивається від цієї поверхні й потрапляє на зіницю. У зв'язку з цим введено поняття яскравості.

Людина розрівняє оточуючі предмети завдяки тому, що вони мають різну яскравість.

Яскравість (L, кд/м2) є тією характеристикою світла, яка безпосередньо впливає на органи зору і на яку безпосередньо реагує око.

Крім кількісних показників освітлення, необхідно також ураховувати наступні основні якісні показники: фон; контраст об'єкта розпізнавання з фоном; видимість V; показники засліпленості Р та дискомфорту М; коефіцієнт пульсації освітленості Кп.

Показник засліпленості Р - це критерій оцінки засліплюючої дії освітлювальної установки (ОУ); виражається формулою:

де s - коефіцієнт засліпленості,

де V1 - видимість об'єкта спостереження при екрануванні блискучих джерел світла; V2 — видимість об'єкта спостереження за наявності блискучих джерел світла в полі зору.

Видимість V характеризує здатність ока сприймати об'єкт; показує, у скільки разів наявний контраст більший за граничний; залежить від освітленості, розміру об'єкта, його яскравості, експозиції, контрасту об'єкта з фоном:

де kпор - пороговий контраст, тобто найменший контраст, який розпізнає око, мінімальне значення контрасту, необхідне для виявлення вперше якого-небудь об'єкта з імовірністю розпізнавання 50%; Н — контраст об'єкта розпізнавання з фоном.

Контраст об'єкта розпізнавання з фоном визначається як фотометрично вимірювана різниця яскравості двох зон. Це відношення абсолютного рівня різниці між яскравістю об'єкта і фону до яскравості фону:

Контраст об'єкта розпізнавання з фоном вважається великим при Н > 0,5, середнім при к = 0,2...0,5 і малим при к < 0,2.

Для оцінки підрозряду зорової роботи використовуються характеристика фону та контраст між об'єктом розпізнавання та фоном.

Фон - це поверхня, що прилягає безпосередньо до об'єкта розпізнавання, на якій він розглядається; оцінюється за коефіцієнтом відбиття поверхні р. Фон вважається світлим при коефіцієнті відбиття поверхні р > 0,4, середнім при р = 0,2...0,4, темним при р < 0,2.

Випромінювання газорозрядних джерел світла пульсує з подвоєною частотою змінного струму, що живить освітлювальні установки. Між яскравістю та освітленістю існує співвідношення:

де р — коефіцієнт відбиття; Е - світіння (світловий потік випромінюється з поверхні в перпендикулярному напрямку з коефіцієнтами відбиття р, поглинання ?, світлопропускання t).

Для розрахунку освітлення виробничих приміщень велике значення мають світлотехнічні властивості тіл, тобто їхня відбивна, поглинальна та пропускна здатність щодо світлового потоку.

Відомо, що

Значення коефіцієнтів у (3.24) залежать від стану поверхні, наприклад, для скла віконного р = 0,08, а = 0,02, т = 0,9.

Глибина пульсації освітленості оцінюється коефіцієнтом пульсації освітленості.

Коефіцієнт пульсації освітленості Кп у відсотках - показник відносної глибини коливань освітленості в часі внаслідок зміни світлового потоку газорозрядних ламп, що живляться змінним струмом:

де Еmax, Еmin — максимальна та мінімальна освітленість за період її коливання, лк; Т = 0,02 с; Еср - середнє значення освітленості за цей же період, лк.

Показник дискомфорту М характеризує наявність яскравих джерел у полі зору.

При визначенні вимог до виробничого освітлення виходять з основних властивостей зору, а це передбачає створення таких умов, що виключають стомлення зору і виникнення причин виробничого травматизму та сприяють підвищенню продуктивності праці. Ці вимоги відбивають як кількісні, так і якісні характеристики світлової обстановки.

Таким чином, основна задача освітлення на виробництві - створення найсприятливіших умов праці щодо зору. Це завдання можна вирішити тільки освітлювальною системою, яка задовольняє наступним вимогам:*

освітленість на робочому місці має відповідати санітарно-гігієнічним нормам;*

має бути досить рівномірним розподіл яскравості-на робочій поверхні, а також у межах оточуючого простору, яскравість не може відрізнятися більш ніж у 3-5 разів;*

у полі зору не має бути прямої і відбитої блискучості (підвищена яскравість світлових поверхонь, що викликає засліплення);*

значення освітленості (чи світлового потоку) має бути постійною в часі (порушується при коливанні напруги в мережі, пульсації світлового потоку, затемненні світлових отворів тощо);*

слід вибирати оптимальну спрямованість світлового потоку