Небезпека, пов'язана з поганою роботою каналізаційних мереж

До небезпек, що пов'язані з експлуатацією каналізаційної мережі, можна віднести забрудненість стічних вод великими і малими фракціями, що здатні створювати пробки. Це відбувається внаслідок наявності малих витрат і швидкостей потоку, коли можливе відкладення великих фракцій забруднення, що становить основу пробки. В подальшому розвитку відбувається затримання дрібних фракцій і зростання пробки за розміром, і, як результат, це призводить до аварійної ситуації.

Небезпеки, які пов'язані з недостатніми потужностями очисних споруд

Такі небезпеки виникають при аваріях на визначених спорудах, що пов'язано з їх старінням (моральним і фізичним), а також як результат можливих викидів (підприємств чи природних).

Небезпеки, які пов'язані з аваріями теплових та інших станцій, що постачають теплоносії (особливо взимку)

Внаслідок аварійних ситуацій (відсутності теплоносіїв) в будинках, спорудах та ін. має місце зниження температур, що призводить до захворювань серед населення. Крім того, відбувається замерзання теплоносіїв у самій системі постачання, що призводить до руйнування цієї системи і завдає великих збитків споживачам тепломереж.

Небезпеки, пов'язані з поганою організацією санітарної очистки міст

До таких небезпек належать:—

несвоєчасне видалення залишків діяльності людей;—

несвоєчасне, неправильне чи недостатнє їх знешкодження і знезараження;—

несвоєчасне віддалення снігових наметів і сміття;—

формування стихійних звалищ, що є джерелом розповсюдження інфекційних захворювань.

Небезпеки, пов'язані з витоком газу

Наявність такої небезпеки потребує комплексних рішень щодо запобігання отруєнь і вибухів. Тому одночасно з відключенням газу необхідно відключити й електропостачання.

Засоби і заходи, спрямовані на запобігання негативній дії джерел небезпеки

Організаційні заходи:—

формування і проведення на території України єдиної державної політики в цій сфері;—

формування нормативно-правових актів з питань захисту середовища і забезпечення їх виконання;—

розробка, прийняття і забезпечення виконання науково-технічних програм, спрямованих на запобігання небезпечного забруднення середовища;—

визначення порядку дії державного обліку випадків забруднень;—

нормування якості атмосферного повітря;—

визначення порядку розробки і затвердження технічних нормативів викидів забруднюючих речовин, а також видів об'єктів, для яких вони розробляються;—

визначення порядку розробки і затвердження гранично допустимих викидів забруднювачів;—

встановлення порядку визначення і стягнення платні за викиди забруднювачів;—

здійснення державного контролю за охороною атмосферного повітря.

Заходи на транспорті

До основних заходів на транспорті, що дають змогу запобігти негативній дії на забруднення атмосфери відносяться:—

удосконалення двигунів внутрішнього згоряння;—

підвищення якості автомобільних бензинів;—

використання нейтралізаторів, що встановлюються у вихлопних трактах автомобілів (каталітичні фільтри). Ці фільтри зменшують токсичність викидів у 10 разів. У відроблених газах рівень СО зменшується на 80 %; СН — на 70 %; N0 — на 50 %;—

використання автомобілів на газі. Викиди канцерогенів зменшуються в 100 разів;—

перехід на водневе паливо;—

розробка і використання електромобілів;—

використання альтернативних видів палива;—

організація автомобільного руху в містах з метою покращання екологічного стану;—

впровадження автоматизованої системи управління міським транспортом;—

встановлення порядку обмежень, зупинок і припинення діяльності об'єктів, які забруднюють атмосферу;—

встановлення порядку функціонування системи моніторингу;—

зменшення кількості ТЕС за рахунок введення в дію більш потужних, забезпечених ефективними системами очищення та утилізації газових і пилових відходів;—

заміна вугілля і мазуту на ТЕС екологічно чистішим газовим паливом.

Проектні й інші рішення захисту атмосферні—

утворення санітарно-захисних зон;—

проектування засобів очищення;—

проектування і реалізація безвідхідних і маловідхідних виробництв;—

здійснення контролю за охороною атмосфери;—

збільшення обсягів озеленення міст і селищ;—

використання під час будівництва звукопоглинаючих матеріалів;—

ізоляція джерел шуму кожухами, ковпаками, застосування пристроїв, які зменшують шуми та ін.

Охорона водоймищ та морів:—

раціональне розміщення, проектування, будівництво, реконструкція і ввід в експлуатацію господарчих та інших об'єктів, які впливають на стан водних об'єктів;

розробка схем охорони вод;—

басейнові узгодження;—

розвиток стандартизації у сфері охорони і раціонального використання вод;—

екстенсивне водовикористання;—

охоронні заходи водних об'єктів під час лісосплаву;—

запобігання забруднень водоймищ та морів нафтою;—

охорона малих річок;—

очищення побутових і промислових стічних вод;—

безстічне виробництво;—

державний контроль за використанням і охороною водних об'єктів;—

моніторинг водних об'єктів;—

охорона морських берегових вод;—

охорона вод при розвідуванні і добуванні копалин;—

контроль за станом забруднення морських вод. Охорона і використання ґрунту

Охорона і раціональне використання земельних ресурсів та інше базується на введенні Державного земельного кадастру, а також:—

ґрунтозахисної системи землеробства;—

моніторингу земель;—

контролю за забрудненням фунтів та ін.

Спеціальні заходи і засоби запобігання забруднення середовища

До таких заходів і засобів належать:—

очисні споруди;—

уловлювачі викидів в атмосферу;—

заводи з переробки сміття та залишків продуктів життєдіяльності людини;—

енергозберігаючі технології;—

використання маловідхідних технологій;—

виробництво біогазу та ін.

Література

1. Концепція захисту населення і території у разі загрози та виникнення надзвичайних ситуацій. Затверджено Указом Президента України від 26 березня 1999 р. № 284-99.

2. Концепція управління охороною праці // Партнер. — 2001. — № 11. — С. 11—14.

3. Положення про СУОП у сільському господарстві / Мінагропром України. — К., 1998.

4. Навчальна програма нормативної дисципліни "Безпека життєдіяльності" для вищих навчальних закладів. Затверджено Міністерством освіти України 4 грудня 1998 р.

5. Про основні напрямки державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів і забезпечення екологічної безпеки: Постанова Верховної Ради України від 5 березня 1998 p. № 188-98-ВР.

6. Безопасность жизнедеятельности / Под общ. ред. проф. СВ. Белова. — М.: Высш. шк., 1999. — 448 с.

7. Безопасность жизнедеятельности: Учеб. пособие / Под ред. О.Н. Русака. — СПб: ЛТА, 1996. — 231 с.