Апарат аналізу стану небезпеки. Метрологічне забезпечення безпеки життєдіяльності

План

1. Апарат аналізу стану небезпеки

2. Метрологічне забезпечення безпеки життєдіяльності

3. Література

Апарат аналізу стану небезпеки

Основні поняття про небезпеки і їх співвідношення в системі основних уявлень безпеки життєдіяльності наведено в розділах 2, З та ін. Ці уявлення дають змогу перейти до іншого важливого кроку — аналізу стану і розвитку небезпек. Аналіз передбачає використання окремих відповідних методів. Кожний метод дає змогу підійти до вирішення проблем аналізу з різних боків і отримати необхідні результати. Поєднання результатів під час використання сукупності методів створює більш широкі можливості в складанні повної і вірогідної картини виникнення і розвитку небезпек.

Метод аналізу джерела небезпек

Основою для подальшого розглядання понятійних уявлень є розуміння існування небезпеки за терміном. Весь термін можна розглядати в системі станів: 1) до появи небезпеки; 2) під час появи небезпеки; 3) існування небезпеки; 4) придушення дії небезпеки; 5) ліквідація небезпеки.

1. До появи небезпеки — стан може бути охарактеризований наявністю (чи відсутністю) джерела небезпек. Аналіз умови існування джерела дає змогу казати — чи може і коли почнеться дія небезпеки.

Що стримує початок стану ліквідації безпеки (чи, що стримує перехід джерела небезпеки у стан, коли воно буде генерувати ці небезпеки, чи, навпаки, що забезпечує можливість цього переходу).

Відповідними умовами впливу на незмінність стану безпеки є: запобігання появи джерела небезпек; вплив на існуюче джерело з метою недопущення утворення небезпек (неприпустимість подолання умов безпеки); вплив на умови, що породжують виникнення небезпек в його джерелі.

Для цього необхідно знати механізми утворення, існування та генерування небезпек і їх джерел. Знати кінетику (послідовність) їх розвитку, щоб вибрати оптимальне місце і час втручання в розвиток і перебіг подій.

2. Під час появи небезпеки (це стан, коли заходи за змістом пункту 1 не були виконані) — виникає необхідність мати якомога більше інформації про місце; межі дії; небезпечний фактор, що діє на людину, середовище; параметри (величину), що оцінює дію; термін дії; основні характерні риси і властивості фактора; прогнозні уявлення про наслідки небезпеки.

Відповідними діями, що дадуть змогу зменшити вплив появи небезпеки, є використання прогнозів для інформування людей, забезпечення заходів з їх захисту на рівні як колективного, так і особистого; попередження про можливі зміни в умовах життєдіяльності і питаннях оперативного управління, запобігання негативного впливу і поширення небезпеки.

3. Існування небезпеки (її дія) — на цьому стані необхідно визначити епіцентр (місце) цього існування, простір поширення і характеристику розташування небезпек (наявність місць з максимумом чи мінімумом характеристик небезпеки), наявність періоду подальшого розвитку, стабілізації чи зменшення небезпеки.

Відповідними діями є розробка заходів зі зменшення розповсюдження небезпеки на основі вивчення механізмів чи умов, сприятливих цьому поширенню, використання факторів, що стабілізують становище в зонах діючих небезпек і на джерела небезпек.

4. Придушення небезпеки — цей етап визначає методи, заходи і послідовність їх придушення, визначення місць початку придушення (епіцентр, периферія, комбінована дія), можливість появлення та придушення нових небезпечних факторів внаслідок перших дій; зміст запобігань і правил при придушенні нових небезпечних факторів.

5. Ліквідація небезпеки — цей етап дає змогу відновити етап безпеки, визначити на практиці найбільш ефективні засоби подолання небезпеки, механізму її дії і поновити досвід з усіх питань відновлення безпеки.

У матеріалі, наведено в пунктах 1—5 цього розділу, аналізуються небезпеки, що виникли в середовищі. Під поняттям "середовище" маємо на увазі їх перелік, поданий на рис. 2.6, с. 36 (довкілля, виробниче середовище, середовище, де можуть траплятись надзвичайні ситуації).

Метод побудови ступеневих моделей небезпек

Другим джерелом небезпек є людина. Небезпека з причини, що ініціює людина, може виникати в результаті її помилок, нерегламентованих дій під час знаходження в небезпечній зоні, внаслідок небезпечних дій чи порушення трудових процесів та іншого. Для аналізу стану небезпеки можна використовувати ступеневу модель виникнення нещасного випадку, наведену в двох варіантах рис. 2.11 на с. 61 і рис. 2.12 на с. 62.

Метод вивчення основних і похідних логічних категорій безпеки життєдіяльності

Також для розпізнання суті небезпек слід використовувати метод відбудови взаємодій за допомогою основних і похідних логічних категорій. Зміст цього наведено в розділах 2 та 3.

Метод вивчення причин та наслідків дії небезпек [30]

Звичайно за цим методом побудову розвитку подій починають з останньої стадії, тобто, з факту наслідку дії небезпечного фактора. Доцільно побудувати орієнтований графік — "дерево причин".

"Дерево причин" — це відповіді на послідовно поставлені питання:—

якою попередньою подією X була безпосередньо викликана наступна подія У;—

коли ні, то які ще були події (Х1, Х2, Х3... Хn), що викликали подію У?

Зміст базових інформаційних елементів, що будують основу аналізу і перебігу небезпечних подій [30] подано в табл. 5.1.

Під час складання "дерева причин" має контролюватися логічна узгодженість подій шляхом простеження ланцюга попередніх подій.

Наведемо конкретний випадок. У машинному дворі сільськогосподарського підприємства трактор необхідно агрегатувати з КТУ-10. Тракторист за рахунок заднього ходу наблизився трактором до КТУ-10. Коли тракторист вийшов з кабіни щоб приєднати причеп,

Таблиця 5.1. Зміст базових інформаційних елементів, що складають основу аналізу і перебігу небезпечних подій [30]

трактор з працюючим двигуном почав здавати "назад" з причини наявності уклону і притиснув тракториста до КТУ-10.

Дерево причин подано на рис. 5.2. Фактично в цьому випадку можна визначити причини, виходячи з розглядання подій у двох напрямах (перебіг небезпечних подій і порушення відносно функціонування системи управління охороною праці): — що було першопричиною нещасного випадку;—

що сприяло появі першопричини;—

що дало можливість перетворення першопричини в нещасний випадок;—

що сприяло появі можливості перетворення першопричини в нещасний випадок;—

яке порушення правил і функціонування системи управління охороною праці підприємств стало причиною нещасного випадку"

Також під час вивчення змісту і послідовності утворення небезпек за методами відтворення "дерево причин"; "дерево небезпек"; "дерево відмов" і інше може одночасно включати визначення ситуацій за допомогою логічних операторів "І" чи "АБО"" а події представляють у вигляді моделей (див. рис. 2.11 на с. 61, розд. 2.2.4).

Метрологічне забезпечення безпеки життєдіяльності

Метрологічне забезпечення безпеки життєдіяльності — це система заходів із розробки і використання наукових і організаційних основ проведення вимірювань; нормативно-технічної документації; методів вимірювань, засобів вимірювань і обробки даних з метою

Рис. 6.2 "Дерево причин" (подій) під час нещасного випадку в умовах некерованого руху трактора:

Х1 — агрегатування ускладнено; Х2 — тракторист приходить на допомогу; Х3 — здійснення агрегатування утруднено; X4 — тракторист стає між трактором і КТУ-10; Х5— в тракторі не ввімкнені ручні гальма; Х6 — наявність вібрації від працюючого двигуна; Х7 — машинний двір має уклін; Х8 — трактор наближається до КТУ-10; Х9 — тракторист притиснений до КТУ-10; N — нещасний випадок (травма) (Х7 — фактор, що має постійний характер, інші — випадкові)

досягнення єдності і необхідної точності вимірювань і контролю параметрів небезпечних і шкідливих факторів.

Заходи з метрологічного забезпечення скеровані насамперед на поліпшення контролю умов життєдіяльності, визначення показників безпеки виробничого обладнання і технологічних процесів, методів вимірювання показників засобів індивідуального захисту (313).

Метрологічне забезпечення в галузі безпеки життєдіяльності здійснюється на основі положень ГОСТ 12.0.005-84 "ССБТ. Метрологическое обеспечение в области безопасности труда. Основные положения" стандартів "Государственной системы обеспечения единства измерений (ГСИ)", "Системы стандартов безопасности труда (ССБТ)", норм і вимог інших законодавчих актів.

З погляду метрології істотно важливе поняття параметру (небезпечного та шкідливого фактора), що вимірюється, і який підлягає кількісному оцінюванню. На відміну від невимірювальних параметрів (що може бути зроблено розрахунковими чи іншими методами) параметри, що вимірюються, контролюються шляхом безпосереднього вимірювання.

У сфері безпеки життєдіяльності все метрологічне забезпечення має базуватися на сукупності санітарно-гігієнічних норм, затверджених Міністерством охорони здоров'я України. Однак, це можливо тільки в умовах, коли встановлені норми задовольняють основні вимоги метрології.

Ці вимоги, насамперед, встановлюють вказівки необхідної точності вимірювань нормованих величин. Відповідно визначаються вимоги до характеристик вимірювальних приладів, методик вимірювань і т. ін. відносно їх точності. Відсутність даних про значеннях точності, що вимагається, чи недостатньо обґрунтовані значення приладів викликають серйозні економічні і соціальні наслідки.

Так, надмірність вимог до точності вимірювань тягне за собою додаткові витрати на проектування, виготовлення, купівлю, експлуатацію і ремонт коштовних, складних і менш надійних приладів підвищеного класу точності. Слід знати, що коштовність приладів з підвищенням точності їх вимірювань веде до різкого зростання ціни. Крім того, виробництво таких приладів в достатній кількості викликає великі труднощі, що заздалегідь програмує їх дефіцитність. Використання високоточних приладів визначає необхідність у кваліфікованому персоналі, а їх ремонт і перевірка також потребує додаткових витрат часу і коштів. Тому, маючи на увазі адаптивні можливості людського організму (а також високий коефіцієнт запасу, прийнятий за установленими санітарно-гігієнічними нормами), слід, за можливості, утримуватися від надлишкових вимог до точності вимірювання.

В ході аналізу санітарно-гігієнічних норм встановлено, що більшість з них взагалі не мають вимог до точності вимірювань. Так, в "Нормах радіаційної небезпеки" НРБ-76/87