Для обмеження прямої блискості від джерел природного та штучного освітлення яскравість їх поверхонь, що перебувають у полі зору та за спиною, має бути не більше 200 кд/м2, а яскравість відблисків на екрані ВДТ - 40 кд/м2.

Відношення значень яскравості робочих поверхонь має бути не менше ніж 3:1, а робочих поверхонь і оточуючих предметів (стін, меблів, обладнання) - 5:1.

Для забезпечення оптимальної зорової працездатності користувачів використовувати найкращі за видимістю поєднання кольорів: білих і жовтих об'єктів на чорному, темно-сірому та синьому фонах, а також чергувати фони, застосовуючи для короткострокової екстреної передачі білі й жовті об'єкти на чорному або синьому фонах, а для передавання постійної інформації - зелені і світло-сірі фони.

Таким чином, для створення небезпечної зорової роботи на ВДТ необхідно:*

створювати на робочих місцях освітленість, що відповідає гігієнічним нормам;*

забезпечувати рівномірність і постійність рівня освітленості;*

не створювати на робочому місці різких і глибоких тіней;*

обмежувати пульсацію світлового потоку;*

не зменшувати необхідний контраст фону та об'єктів, зображених на екрані ВДТ;*

застосувати на екрані ЕОМ найкращі за видимістю поєднання кольорів, а також чергувати фони.

3) Шум і вібрація. На робочих місцях з ЕОМ основними джерелами шуму є вентилятори системного блоку, накопичувач, принтери ударної дії (матричні, шрифтові тощо). Акустичний шум від ВДТ та інших периферійних пристроїв може стати джерелом стресу і дискомфорту користувача, знижувати розумову працездатність, підвищувати втомлюваність, послаблювати увагу, сприяти появі головного болю тощо.

Допустимі рівні звукового тиску в октавних смугах частот, рівні звуку та еквівалентні рівні звуку на робочих місцях з ВДТ нормовані ДСанПіН 3.3.2-007-98 (табл. 7.3).

Основними заходами та засобами боротьби з шумом є:*

зниження рівнів шуму в джерелі його утворення (при проектуванні);*

використання звукопоглинаючих та звукоізолюючих засобів;*

раціональне планування виробничих приміщень та робочих місць.

Для зниження рівнів шуму на робочих місцях з ВДТ друкувальні пристрої ударної дії розміщують в іншому приміщенні або застосовують звукоізолювальні екрани. Зовнішні шуми знижують шляхом облицьовування стін звукопоглинальними матеріалами з максимальним коефіцієнтом звукопоглинання в межах частот 31,5-8000 Гц.

Таблиця 7.3. Допустимі рівні звуку, еквівалентні рівні звуку і рівні звукового тиску в октавних смугах частот

Вид трудової діяльності, трудові місця | Рівень звукового тиску, дБ, в октавних смугах із середньогеометричними частотами, Гц | Рівні звуку, еквівалентні рівні звуку, дБА/дБАекв

31,5 | 63 | 125 | 250 | 500 | 1000 | 2000 | 4000 | 8000

Програмісти | 86 | 71 | 61 | 54 | 49 | 45 | 42 | 40 | 38 | 50

Оператори в залах інформації на ЕОМ та оператори комп'ютерного набору | 96 | 83 | 74 | 68 | 63 | 60 | 57 | 55 | 54 | 65

У приміщеннях для розташування шумних агрегатів ЕОМ | 103 | 91 | 83 | 77 | 73 | 70 | 68 | 66 | 64 | 75

Характеристики вібрації на робочих місцях під час роботи з ВДТ мають бути не вищою за допустимі значення, наведені у ГОСТІ 12.1.012-90. Для зниження вібрації обладнання встановлюють на спеціальні амортизуючі прокладки, передбачені нормативними документами.

4) Забруднення та іонний склад повітря. Під час роботи на ВДТ повітря робочої зони забруднюється оксидом вуглецю, озоном, оксидами азоту, пилом. Можуть бути присутні діоксин та фуран, джерелом яких є електронні плати та корпуси моніторів, що виготовляються з пластмас, до складу яких входять ці речовини.

Для здоров'я користувача найнебезпечнішим є озон. Він викликає в живих організмах зміни, характерні для іонізуючого випромінювання, є подразнюючою і канцерогенною речовиною. Озон можна виявити в приміщенні за характерним запахом, сухістю та подразненням слизових оболонок. Джерелами озону на робочих місцях з ВДТ можуть бути монітори і лазерні принтери. Вміст забруднюючих речовин у повітрі приміщень з ВДТ регламентується ГОСТом 12.1.005-88, згідно з яким концентрація озону в повітрі робочої зони не має перевищувати 0,1 мг/дм3, оксидів азоту - 5 мг/дм3, пилу - 4 мг/дм3.

Для забезпечення нормативної якості повітря в робочій зоні і запобігання шкідливому впливу токсичних речовин на організм обладнується припливно-витяжна вентиляція.

Робота ВДТ супроводжується трансформацією іонного складу повітря на робочих місцях користувачів. Уже через 5 хвилин кількість легких іонів знижується у 8 разів, а через 3 години є майже нульовою. Істотно зменшується концентрація середніх та важких негативно заряджених часток, а концентрація позитивних іонів зростає. Така зміна балансу іонного складу повітря несприятливо впливає на здоров'я користувачів ВДТ: знижується працездатність, розвивається втома, погіршується діяльність серцево-судинної системи, брон-холегеневого апарату, вегетативної нервової системи, погіршується короткочасова пам'ять.

Допустимі рівні іонів у повітрі приміщень з ВДТ, встановлені в ДНАОП 3.3.2-007, наведені у табл. 7.4.

Таблиця 7.4. Рівні іонізації повітря приміщень при роботі з ЕОМ

Рівні | Кількість іонів в 1 см3 повітря

n+ | n-

Максимально необхідні | 400 | 600

Оптимальні | 1500-3000 | 3000-5000

Допустимі | 50000 | 50000

Нормований іонний склад повітря в робочій зоні можна забезпечити застосуванням:*

генераторів негативних іонів;*

установок штучного зволоження;*

кондиціонерів;*

примусової вентиляції;*

захисних заземлених екранів.

Санітарно-гігієнічні вимоги до обладнання робочих місць користувачів ВДТ та вимоги безпеки регламентують ДНАОП 0.00-1.31-91 та ДСанПіН 3.3.2-007-98.

Не менш важливим нормативним документом є "Гігієнічна класифікація умов праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості на напруженості трудового процесу", затверджена наказом МОЗ від 31.12.97 № 382. На підставі цього документу приймаються рішення щодо запобігання або обмеження впливу несприятливих виробничих факторів на працівників. Відповідно до ДНАОП 0.00-1.31-99, умови праці осіб, які працюють з ВДТ, мають відповідати класу І або II за гігієнічною класифікацією.

5) Технічна безпека. Технічна безпека використання інформаційного обладнання забезпечується за напрямками, поданими в табл. 7.5.

Таблиця 7.5. Вимоги до відеотерміналів

п/п | Найменування параметрів | Значення параметра

1 | Яскравість знака (яскравість фону), кд/м2 | Від 35 до 120

2 | Зовнішня освітленість екрана, лк | Від 100 до 250

3 | Контраст (для монохромних

зображень) | Від 3:1 до 1,5:1

4 | Нерівномірність яскравості в робочій зоні екрана | Не більше 1,7:1

5 | Відхилення форми робочої зони екрана від прямокутної:

а) по горизонталі та вертикалі

б) по діагоналі | Не більше 2 %

Не більше 4 % відношення суми коротких сторін до суми довгих

6 | Різниця довжини рядків або стовпців | Не більше 2 % середнього значення

7 | Розмір мінімального елемента зображення (пікселя) для монохромних зображень, мм | 0,3

8 | Допустима тимчасова нестабільність зображення (мигтіння) | Має бути зафіксована менше, ніж у 90 % спостерігачів*

використання ВДТ, що відповідають вимогам до інформаційного обладнання чинних в Україні стандартів, нормативних актів з охорони праці та ДНАОП 0.00-1.31-99;*

удосконалення конструкції ВДТ, у першу чергу моніторів;*

розробка та застосування захисних засобів.

Технічні вимоги до інформаційного обладнання, що регламентуються ДНАОП 0.00-1.31-99, наведені у табл. 7.5.

Згідно з ДНАОП 0.00-1.81-99 в Україні забороняється використання нових несертифікованих ВДТ. Сертифікат має бути виданий державною системою сертифікації УкрСЕПРО, що засвідчує їх відповідність обов'язковим вимогам.

ВДТ, що перебувають в експлуатації на час уведення в дію ДНАОП 0.00-1.31-99 і не мають відповідного сертифіката, мають пройти експертизу їх безпечності та нешкідливості для здоров'я людини, відповідності до вимог чинних в Україні нормативних документів в установах, які мають дозвіл органів Державного нагляду за охороною праці на проведення такої роботи.