УДК 025.177:027.54(477) Ірина Цинковська,

мол. наук, співробітник НБУВ Гліб Юхимець,

зав. відділу НБУВ

ЖИТІЙНІ СЮЖЕТИ В ІЛЮСТРАЦІЯХ ЛЕОНТІЯ ТАРАСЕВИЧА ДО КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКОГО ПАТЕРИКА

У статті стверджується, що в історії українського образотворчого мистецтва ілюстрації Леонтія Тарасевича до «Києво-Печерського патерика» є явищем надзвичайного значення - за рівнем художнього і технічного виконання, новаторським підходом до вирішення складних завдань, поставлених майстрові епохою становлення й розвитку нових для української культури імпульсів, пов'язаних з мистецтвом доби бароко.

Ключові слова: Леонтій Тарасевич, образотворче мистецтво, ілюстрації, «Києво-Печерський патерик».

У колекції мідних гравірованих догцок-кліше, що зберігаються у Відділі образотворчих мистецтв НБУВ, початок XVIII ст. представлений ілюстраціями видатного українського художника Леонтія Тарасевича до прославленого видання «Патерик или отечник печерскій», що вийшов друком у Києві 1702 р. 1 Художником було виконано сорок п'ять мідьоритів. Колекція містить одинадцять дощок, підписаних авторською монограмою «Ь.Т.» 2. Знаний дослідник творчості Леонтія Тарасевича Дмитро Степовик дійшов висновку, що «історія відвела цій людині одну з провідних ролей в утвердженні бароко у станковій та книжковій графіці України. ...Його творчість мала об'єднавчий характер. Це дає підстави розглядати доробок художника в контексті всього українського мистецтва доби як видатне явище в історії стилю бароко на українських землях» 3.

Визначаючи місце ілюстрацій до «Патерика...» роботи Леонтія Тарасевича в історії української художньої іультури, Д. Степовик розглядає їх як концентрацію здобутків «не лише української графіки, а й живопису другої половини XVII ст. Навіть порівняно з попереднім доробком гравера у Вільно, Москві й Чернігові, позначеним майстерністю та пошуком оригінальної образної мови, цикл про печерських отців вражає новаторством. Дивує глибина проникнення ілюстратора в ідейний зміст книги, розуміння ним різних деталей життя й історії українського народу. Якщо у віденських гравюрах JI Тарасевича художні «українізми» виявлені як поодинокі акценти в потоці литовських, польських, білоруських, німецьких та інших віянь, то в циклі 1702 р. місцеві (а, можливо, варто, навіть підсилити-національні. -І. Ц., Г. Ю.) традиції домінують чітко й виразно»4.

Зміст Києво-Печерського патерика, надзвичайно яскраві життєписи преподобних святих, насичені численними подробицями, вимагали мистецьких знань, адекватної майстерності та неабиякого таланту ілюстратора. Леонтій Тарасевич, спираючись на досвід свого талановитого попередника гравера Ілії5, з творчим доробком якого безумовно був добре обізнаний, сам створив цілком оригінальний цикл ілюстрацій, де крім багатьох досягнень і сміливих новацій, виявив блисіучий талант художника- оповідача.

Д. Степовик, розглядаючи цикл ілюстрацій до «Патерика...» «в кількох образно-типологічних зрізах», наголошує, що композиція частини ілюстрацій Л. Тарасевича побудована за принципом полісюжетності, «коли різночасові події зображалися в одному просторі», а решта - за принципом одночасного «експонування на аркуші «портретного» образу персонажа та епізодів з його життя» 6, зображених в окремих клеймах, розміщених навколо більшої за розмірами центральної композиції.

Гравюри Л. Тарасевича - невеликі за розміром (трохи більше 15 см по вертикалі і близько 12 см по горизонталі). Це переважно складні композиції (центральні зображення яких часто доповнені клеймами), із зображенням просторових планів, багатьох фігур, архітектурних споруд, інтер'єрів, ландшафтів та безлічі деталей: пагорбів, дерев, квітів, валунів, кораблів, рибальських човнів, предметів побуту тощо. І кожне окреме зображення, кожна щонайдрібніша деталь в композиції має своє місце, чітко продумане і ретельно розраховане.

Добре продумане і розташування житійних сюжетів у композиціях Л. Тарасевича. Подеколи художник їх розміщує окремими клеймами овальної або прямокутної форми (числом п'ять або шість), що по сторонах і по низу обрамляють центральну, найбільшу за розмірами, композицію із зображенням крупним планом постаті святого. Є ілюстрації, в яких клейма розміщені по одному або по два у нижній частині, під головною композицією із зображенням одного або одразу двох святих. Часто-густо у горішній, більшій за розмірами композиції, святий або одразу два святі зображені не статично - «статуарно-портретно», а як центральні персонажі відтвореного сюжету з їх життя. Частина ілюстрацій із зображенням святого взагалі не має клейм. Це або сюжетні композиції, присвячені конкретному епізоду з життя святого, або такі, що є наближеними до ктиторсько- епітафіальної групи українського живописного портрету XVIII ст. 7 «В репрезентативному ктиторському портреті, - читаємо у П. Білецького, - перед художником стояло важке і суперечливе завдання: сконцентрувати увагу на обличчі, а також не занедбати жодної деталі костюма та антуражу, багатство і точність котрих були необхідні для створення пишноти образу та характеристики станової приналежності ктитора» 8. Інше завдання - створення історичного репрезентативного портрета вирішував JI. Тарасевич 9. Портретовані ним особи не були його сучасниками: між ним і тими, кого він зображував, існувала часова дистанція у декілька століть. Тому він концентрує увагу на переконливості створеного своєю уявою образу, надаючи йому «портретних» індивідуальних рис 10, що склалися під впливом існуючої іконографії та життєписів Києво- Печерського патерика. А конкретні подробиці і деталі в гравюрах JI. Тарасевича наведені, аби переконливіше виявити церковно-ієрархічну приналежность святого та його зв'язок з життям Києво-Печерської лаври. Преподобного Стефана, ігумена Печерського, зображено крупним планом, фронтально, в багатому церковному облаченні. Він тримає великий фоліант у коштовній обкладинці та посох вишуканої форми. Красиве, витончене обличчя - великі виразні очі, тонкий орлиний ніс, густі борода і кучері, що падають на плечі, створюють образ, сповнений величі й духовної шляхетності.