ЖИТІЙНІ СЮЖЕТИ В ІЛЮСТРАЦІЯХ ЛЕОНТІЯ ТАРАСЕВИЧА ДО КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКОГО ПАТЕРИКА - На передньому плані композиції зображено цю ж пані, яка намагається утримати свят...

Стаття - ЖИТІЙНІ СЮЖЕТИ В ІЛЮСТРАЦІЯХ ЛЕОНТІЯ ТАРАСЕВИЧА ДО КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКОГО ПАТЕРИКА

На передньому плані композиції зображено цю ж пані, яка намагається утримати святого у своїх обіймах. На другому плані - розкішне ліжко під балдахіном і дверний отвір, через який видно балюстраду палацу і парк. Далі драматична історія преподобного переносить глядача у муровану кімнату з голими стінами і решітчастим вікном, де, притутий масивним ланцюгом до стіни, схиливши голову, стоїть Мойсей Угрин перед ченцем, що виконує обряд постригу. Праворуч, через вузьку щілину аркового дверного отвору видно подвір'я. У наступній композиції розгорнуто сцену побиття преподобного за наказом розлюченої вельможної пані. В центрі на землі лежить, спершись на руки, Мойсей, його б'ють дрючками двоє холопів. На другому плані праворуч - постаті вельможної пані і чоловіка, що слідкують за виконанням наказу. На передньому плані, у правому нижньому куті композиції лежить кинутий на землю плащ, а на дальньому плані простір композиції замикає зображення будівлі подвір'я, де відбувається покарання. У нижніх двох клеймах горизонтальної прямокутної форми із закругленими кутами розміщені сцени, що відбуваються у палаці польського короля Болеслава та смерть преподобного Мойсея Угрина. Багатофігурні композиції цих мініатюр ретельно продумані в усіх деталях. У першій мініатюрі ми бачимо на двоступінчатому подіумі встановлений трон, а на ньому, під балдахіном у розкішному царському вбранні, з короною на голові та берлом у руці польського короля Болеслава. Перед ним на колінах вельможна пані. Ліворуч від короля напівколом художник зобразив натовп вельмож, які жестами жваво реагують на слова жінки. Серед натовпу видно і постать святого, що виділяється серед інших фігур жестом притиснутих у відчаї до грудей руками та німбом навколо схиленої на бік голови. Завершує розповідь сцена прощання ченців із святим. У келії, на передньому плані ліворуч, зображено святого Мойсея Угрина на смертнім одрі. Над головою святого горить велика свічка, перед ліжком - турильниця. Праворуч, в ногах покійного - група ченців з преподобним Антонієм, які прийшли попрощатися. Один з них тримає перед собою розгорнутий требник і читає молитви. На передньому плані, у правому нижньому куті композиції виписано монаха, який сидить, скорботно схиливши голову на руку. Праворуч, крізь широкий арковий отвір келії, видно монастирський двір з трьома постатями на тлі одноповерхового будинку під високим гостроверхим дахом.

Прагнення до урізноманітнення композиційних схем спонукало J1. Тарасевича варіювати і в методах зображення житійних сюжетів, які розташовані в гравюрах не лише окремими композиціями в клеймах. У багатьох ілюстраціях циклу, а це переважно такі, в яких центральна композиція доповнюється одним нижнім клеймом, або взагалі без клейм, за постаттю святого в центрі крупним планом зображено один або декілька епізодів з його життя. Слід наголосити, що ці різні за часом і місцем дії житійні сюжети зображені в єдиній площині і в єдиному просторі. Так, у гравюрі «Преподобний Григорій чудотворець Печерський» в центрі горішньої композиції майже квадратного за форматом верхнього поля крупним планом фронтально, на повний зріст виведено преподобного Григорія Чудотворця. Цей поважний старець у чернечому одязі з довгою сивою бородою молитовно склав руки, журно схиливши голову. На його обличчі застиг страдницький вираз. На другому плані композиції подано два епізоди, пов'язані з життям святого. Праворуч - Григорій Чудотворець та три ченці будять трьох крадіїв, які лежать на землі недалеко від дерев 'яної келії святого. Ліворуч представлено історію розбійників, які намагалися ввести в оману Григорія Чудотворця і поплатилися тим, що їх брехня справдилася не на їх користь. На першому плані цієї композиції видно трьох людей, які з жахом тікають із саду, залишивши на землі мішок, наповнений яблуками. На другому плані - дерев'яна келія святого і розлогі дерева. На одному дереві висить один з розбійників, який, падаючи з нього, удавився коміром. Таким чином історію з розбійниками Л. Тарасевич проілюстрував двома епізодами, що відбувалися в одному місті, але у різний час.

Зображення ключової сторінки історії життя преподобного Григорія - мученицьку смерть - художник відокремлює від центральної композиції розташувавши її у полі долішнього пишно орнаментованого овального картушу видовженого горизонтального формату. Тут ми бачимо сцену із постаттю князя Ростислава Всеволодовича, який чинить неправедний суд над святим Григорієм. Оповідний характер у розкриті цієї трагічної сцени, що визначається численними подробицями (порослий деревами та очеретом берег Дніпра, широке плесо ріки, човен на воді, наметовий табір на протилежному березі, виразні жести князя та його воїнів - виконавців жорстокого наказу князя, характерна поза святого, який з важким каменем на шиї, розкинувши руки, падає у воду) - досить точно відтворює розповідь авторів «Патерика...».

Сукцесивний метод розміщення за образом святого на другому плані різних епізодів з історії його життя в межах одного простору, із зображенням у кожній такій мізансцені цього ж святого як головної дійової особи, більш характерні для ілюстрацій, що мають поділену на дві частини композиційну схему - горішнє велике клеймо, наближене до квадратного формату і долішнє, вдвічі менше за розміром, видовжене по горизонталі. Розташування в межах одної композиції, одного зображального простору по два, іноді й більше епізодів, є характерним саме для горішніх клейм: названа вище гравюра «Преподобний Григорій, чудотворець Печерський», ілюстрації «Преподобний Никон Сухий», «Святий Єфрем,

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8