JI Тарасевича в техніці гравірування особливо чітко можна простежити, аналізуючи кліше гравюри «Преподобний Нестор літописець». Майстер демонструє такий рівень володіння складними технічними прийомами (штрихування сіткою різної густоти, паралельними прямими, вертикальними, горизонтальними, діагональними довгими або короткими лініями, штрихування різної інтенсивності перехресними короткими лініями і крапками, імітація легкого розчерку малюнка пером), який дозволяє йому не тільки досягати неповторної виразності в зображенні людей, архітектури, предметів, а й бездоганного тонального вирішення в зображеній сцені в цілому. Саме завдяки художньо-технічній довершеності простір відтвореної різцем затишної кімнати, в якій Преподобний Нестор пише духовну історію своєї країни, наповнюється повітрям і ледь вловимими звуками, що надходять із затишного монастирського подвір'я.
В історії українського образотворчого мистецтва ілюстрації Леонтія Тарасевича до «Києво-Печерського патерика» за рівнем художнього і технічного виконання, новаторським підходом до вирішення складних завдань, поставлених майстрові епохою становлення й розвитку нових для української культури імпульсів, пов'язанихз мистецтвом доби бароко, виступає явищем надзвичайного значення. Творчий геній Леонтія Тарасевича критично сприйняв і відібрав у західноєвропейському бароко все найбільшпрогресивне і перспективне, збагатив та підсилив його реалістичні тенденції яскраво вираженими українськими національними рисами.
Примітки
Примірники цього видання з гравюрами JI. Тарасевича зберігаються у Відділі стародруків та рідкісних видань НБУВ. «Історію створення Києво-Печерсько патерика» див. у дослідженнях: Степовик, Д. В. Історія Києво-Печерської лаври / Дмитро Степовик. - К.: Видавничий відділ УПЦ Київського Патріархату, 2001. - [559] с.; Патерик Києво-Печерський / за ред., написаною 1462 року по Різдві Христовому печерським ченцем Касяном; упоряд., адаптувала українською мовою, склала додатки та примітки Ірина Жиленко. - 2-е вид. - К.: Видавничий дім «КМ Akademia», 2001.-348 с.
Інші гравірувальні дошки до «Патерика...», які відчутно поступаються технікою виконання оригіналам, є копіями з гравюр JI. Тарасевича, що були виконані Я. Кончаковським та невідомими граверами ХУШ-ХІХ ст.
Степовик, Д. В. Леонтій Тарасевич і українське мистецтво барокко / Д. В. Степовик. - К.: Наук, думка, 1986. - С. 46.
Там само. - С. 172.
Перше відоме видання «Патерика Печерського лицевого» з дереворитами Ілії (всього 28) датується 1656 р. Видання «Патерика Печерського» 1661 р., в графічному оздобленні якого, крім Ілії, брали участь ще троє майстрів, налічує вже 47 ілюстрацій в тексті. (Див.: Запаско, Я. П., Ісаєвич, Я. Д. Пам'ятки книжкового мистецтва. Каталог стародруків, виданих на Україні. Книга перша (1574-1700) / Яким Запаско, Ярослав Ісаєвич. - Львів: Вид-во при Львів, держ. ун-ті вид. об-ня «Вища школа», 1981. - С. 72-74.)
Степовик, Д. В. Леонтій Тарасевич і українське мистецтво барокко. - С. 175.
Відомо, що Леонтій Тарасевич з великим успіхом працював у галузі не тільки графічного, а й живописного портрету. Після пожежі у 1718 р. в Києво- Печерській лаврі, від якої постраждали розписи Успенського собору, в систему яких входили і ктиторські портрети, Олександр Тарасевич і його помічники (серед яких був і Леоитій) написали цілу портретну галерею ігуменів, архімандритів та ктиторів лаври. (Белецкий П. А. Украинская портретная живопись XVH-XVIII вв. / Платон Белецкий - Л.: Искусство, 1981. - С. 89-90.)
Білецький, П. О. Український портретний живопис ХУП-ХУШ ст. Проблеми становлення і розвитку / Платон Білецький - К.: Мистецтво, 1969. - С. 154.
Серйозність свого наміру щодо створення портретних образів, наділених індивідуальними рисами, Леонтій Тарасевич одразу заявив у гравюрі титулу, в якій усі дванадцять зображених преподобних наділені індивідуальними портретними рисами, що зберігаються в інших композиціях циклу ілюстрацій з їх зображенням.
У тексті «Києво-Печерського патерика» немає словесних портретів з описанням індивідуальних зовнішніх рис святих. Автори лише їх порівнюють із сонцем, місяцем і зірками: «...з них хто як сонце, хто як місяць, а хто як зірки». (Див.: Патерик Печерский или Отечник / Изд. Киево-Печерской лавры. - К., 1998. - С. 28.) Д. Степовик, звертаючи увагу на правдиві словесні портрети в тексті «Патерика...», має на увазі їх духовну, а не фізіономічну характеристику, і тому слушно зазначає, що «крізь опис чудес небесних явищ, пригод - читач бачить прекрасно змальовані, правдиві словесні портрети фундаторів монастиря Антонія й Феодосія; народних лікарів-цілителів, що відмовлялися від плати за труд; талановитих майстрів пензля і будівельників; пекарів-проскурників і навіть гробокопачів, які охоче виконували найважчу і непристижну роботу...». (Див.: Степовик, Д. В. Києво-Печерська лавра / Дмитро Степовик. - К.: ПБП «Фотовідеосервіс», 1993. - С. 19. - (Бібліотека українця. - № 4-8).)
Ці стислі підписи викликані, на нашу думку, не лише необхідністю чіткого відсилу зображеної житійної історії до тексту «Патерика...», а ще й бажанням підкреслити значимість обраного для ілюстрування даного конкретного епізоду біографії святого.
Така сама композиційна схема і в гравюрах Ілії до «Патерика Печерського», що вийшли друком з друкарні Києво-Печерської лаври 1656 (ДПБ) та 1661 pp. (НБУВ).
Степовик, Д. В. Леонтій Тарасевич і українське мистецтво барокко. - С. 175.
О. Степанов, аналізуючи житійний фресковий цикл Джотто у Ассізі, присвячений св. Франциску, наголошує, що найбільш сміливе новаторство авторів циклу - в порушенні середньовічної традиції незмінності зовнішності святого. «Раніше святих зображували у невизначеному просторі, під знаком вічності. Св. Франциска творці ассізійського циклу вперше показали не лише у середовищі, впізнаваному за суспільними прикметами, але і в часі, що змінює його зовнішність, як відбувається це з будь-якою людиною». (Див.: