УДК 82.09:004.08Березіна Д.Ю.ФЕНОМЕН FANFICTION: ПРАВИЛА ГРИ БЕЗ ПРАВИЛ

Стаття присвячена аналізу фанфікшена як одного з явищ мережевої літератури. Запропоновано короткий екскурс в історію феномена фанатської літератури та виокремлено основні етапи його розвитку. Розглядається своєрідність фанфікшена як виду сучасної літературної творчості, поняття канону та фанону у фанатській літературі, а також основні жанрові категорії та види фанфікшена. Окрему увагу приділено реалізації суб'єктів авторського плану у фанфікшені.

Ключові слова: фанфікшен, канон, фанон, фанатська література, мережева література, інтерпретація, автор.

Статья посвящена анализу фанфикшена как одного из явлений сетевой литературы. Проведен короткий экскурс в историю феномена фанатской литературы и выделены основные этапы его развития. Рассматривается своеобразие фанфикшена как вида современного литературного творчества, понятия канона и фанона, а также основные жанровые категории и виды фанфикшена. Отдельное внимание уделено реализации субъектов авторского плана в фанфикшене.

Ключевые слова: фанфикшен, канон, фанон, фанатская литература, сетевая литература, интерпретация, автор.

The article contains a short introduction into the history of fan literature and the main periods of its' development. Fanfiction as a type of literature, the concepts of fanon and canon, as well as the genres of fanfiction are analyzed. Special attention is focused on the image of the author in fan literature.

Key words: fanfiction, canon, fanon, fan literature, cyberliterature, interpretation, author.Одним із найбільш активних на сьогодні сегментів кіберлітератури є фанфікшен. Літературна творчість прихильників певних продуктів масової культури (фанів або фенів), що відбувається на базі цих продуктів в рамках певних інтерпретаційних спільнот (фандомів) продукує неймовірний за обсягом комплекс творів, що поповнюється щоденно. Лише за приблизними оцінками в Інтернеті на сьогодні нараховується більше 500 000 сайтів, присвячених фанфікшен (і це лише в англомовному та російськомовному сегменті мережі). В колекції найбільшого порталу фанфікшена www.fanfiction.net міститься на сьогодні близько двох із половиною мільйонів текстів різного обсягу та різного обсягу завершеності - йдеться при цьому лише про кількісно найбільший англомовний сектор. Таким чином, за словами І. Ільїна, «Читання втратило свій статус пасивного споживання продукту (твору) й стало перформацією, тобто актом діяльності» [5, с. 117].

При цьому, як не дивно, феномен фанфікшена досі не став об'єктом комплексного вивчення ані в українському, ані в закордонному літературознавстві. Наявні поодинокі розвідки присвячені переважно розгляду подібної творчості в контексті поширення молодіжних субкультур (F. Carruthers, P. Viires, K. Hellekson and K. Busse) або ж появі фанфікшена як породження кіберпростору взагалі та кіберспільнот зокрема (H. Jenkins, А. Андрєєв, В. Біблер, Н. Конрадова). Проте на загальній мапі літературознавства фанфікшен залишається білою плямою.

У нашій розвідці ми робимо спробу короткого огляду історії фанфікшена та його поняттєвого апарату, а також намагаємося визначити своєрідність фанфікшена як літератури.

Варто зазначити, що, всупереч переконанню деяких дослідників [6; 10], які стверджують, що предмет нашого аналізу є породженням сучасної кіберепохи, перші твори, що наділені усіма ознаками фанфікшен з'явилися ще наприкінці ХІХ століття, коли прихильники романів Льюїса Керола почали створювати власні версії пригод Аліси (найбільш відомими лишилися твори Крістіни Росетті та Френсіс Барнетт). Згодом з'явилися аматорські «продовження» романів Джейн Остін, дія в яких відбувалася в 1920-1930 роках. 1930 рік вважається офіційною задокументованою датою виникнення фанфікшен - цього року було офіційно створено Sherlock Holmes Literary Society - літературну спільноту Шерлока Холмса, що, після остаточної відмови Артура Конана Дойла продовжувати цикл про великого детектива, присвятила себе написанню нових «холмсіанських» оповідань. Саме з цією спільнотою пов'язана і поява першого фензіна (fans' magazine) - самвидавного журналу, що регулярно виходив друком власним коштом спільноти, і в якому письменники-аматори розміщували свої твори.

Наступною ключовою для історії фанфікшена датою є 1967 рік, коли в США з'явився фензін Spockanalia, присвячений серіалу Star Trek. У ньому, окрім інформації про серіал та акторів, містилися також розмірковування фанів над сюжетною лінією та аматорські «додаткові епізоди». В цей-таки час з' являються і перші наукові спроби аналізу фандома та фанів (J. Russ; D. Lamb, P. Veith; A. Selley), але обидва ці явища розглядалися виключно в царині психології та психіатрії; фандом, зокрема, розглядався як форма психічної патології та ескапізму [7; 15].

Але справжньою рушійною силою для розвитку фанфікшена стала поява Інтернету. Якщо наклад фензінів складав зазвичай 100-200, максимум 500 примірників, то тепер їх замінили веб- сайти, найпопулярніші з яких (www.fanfiction.net, www.fanfic.ru,www.tolkienfic.net) щоденно відвідує близько 50 000 людей. Саме у цей час здійснюються спроби науковців «депатологізувати», якщо так можна висловитися, фандом та розглянути фан- фікшен як літературне явище.

Якщо підсумувати найпоширеніші визначення фанфікшена, дані російськими та зарубіжними дослідниками (жодної української розвідки, присвяченої цій проблемі, за нашими відомостями не існує), то ми отримаємо наступну формулу:

Фанфікшен - літературний твір, створений непрофесійним (як правило) літератором, такий, що не претендує на комерційну публікацію та породжений прихильністю автора до іншого твору і бажанням розвинути його сюжетну та фабульну лінії, побачивши героїв у наново генерованих ним, автором, ситуаціях.

Таким чином, можна зробити висновок, що фанфікшен - це, перш за все, метод, яким споживач культури взаємодіє з медіа-простором. Як зазначає перекладач і психолог Л. Горалік в своїй статті «Звідки з'явилися Малфо і Фенфік...», «Інтерпретуючи наново події, директивно