Свідомість автора, реальної особи, функціонує як динамічна система гомоморфних один до одного когнітивно-ментальних (мови, психіки, світогляду) та когнітивно-концептуальних (соціокультурних, філософських, політичних) факторів. З точки зору М. Бахтіна, «віднайдена естетичним актом, розпізнана й поцінована вчинком дійсність входить у твір (точніше - в естетичний об'єкт) і стає тут необхідним конститутивним моментом», оскільки, життя «знаходиться не тільки поза мистецтвом, але й у ньому, всередині його, в усій своїй ціннісній вагомості: соціальній, політичній, пізнавальній чи будь-якій іншій»; окрім того, створює «конкретну інтуїтивну єдність цих двох світів - розташовує людину в природі, осмислену як її естетичне оточення, - олюднює природу й натуралізує людину» [2, с. 48, 49]. У той же час, очевидним є процес подолання творчою діяльністю біографічного автора «різноманітних (мовних, ментальних, етнічних, психічних, культурних, світоглядних і т. п.) фреймів в діапазоні індивідуальне / загальне, нове/передбачене» [1, с. 13], на що вказує білоруська дослідниця Т. Автухович. Зрозуміло, що в процесі творчості «Я-для-себе (автора - О.Ф,) залишається в самому акті самооб'єктивації, а не в його продукті» [3, с. 36], відтак читачеві доступне замасковане інше «я» митця, тобто сформований в свідомості на основі прочитаного тексту образ автора (пор. з бахтінською максимою первинного/ вторинного автора: «коли ми намагаємося образно представити собі первинного автора, то самі створюємо його образ, тобто стаємо первинним автором цього образу» [3, с. 353]).

У той же час, змодельований модус, репрезентуючи художній текст як «естетичну маніфестацію життя свідомості» (В. Тюпа), результат креативної діяльності автора біографічного, лише частково відображає реальну свідомість індивіда, тобто дискретно репродукує динамічні структури свідомості продуцента/автора-людини. Як вказує М. Бахтін (і вповні справедливо), «свідомість автора є свідомість свідомості, тобто що охоплює свідомість героя та його світ, свідомість, що охоплює й завершує цю свідомість героя моментами, принципово трансгредієнтними йому самому, які, будучи іманентними, зробили б фальшивою цю свідомість» [3, с. 14].

Зрештою, виходячи з того, що автор, по-перше, пов'язаний з певним суспільством і конкретним моментом історії, по-друге, творчо осмислює/ інтерпретує «пропозиції світу, проект світу» (П. Рікер), по-третє, художньо реалізує суб'єктивні інтенції, можемо ідентифікувати авторську свідомість специфічною моделлю, інтенційною проекцією творчого процесу споглядання - розуміння - творення біографічним автором художнього образу світу, репрезентованої в літературному творі у відповідній формі унікальною системою художніх засобів (поетикою твору). Відтак, динамічна смислова структура свідомості, кажучи словами М. Гіршмана, є «перспективою можливого здійснення унікальних подій, зокрема, нового значення, сприйняття, розуміння нібито одного й того ж слова або того ж самого тексту, в цілому - унікальної події індивідуального існування в тому ж таки світі, який проте не повторюється механічно, а вічно повертається й відроджується» [8, с. 7].ЛІТЕРАТУРА

Автухович Т.Е. Риторические проекции авторского «Я» // Проблема автора: онтология, типология, диалог. [Литературоведческий сборник]. - Донецк: ДонНУ, 2006. - Вып. 25. - С. 12-31.

Бахтин М.М. Литературно-критические статьи / М.М. Бахтин; [Сост. С. Бочаров и В. Кожинов]. - М.: Художественная литература, 1986. - 543 с.

Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества / М.М. Бахтин; [Сост. С.Г. Бочаров; Текст подгот. Г.С. Бернштейн и Л.В. Дерюгина; Примеч. С.С. Аверинцева и С.Г. Бочарова]. - М.: Искусство, 1979. - 424 с.

Велихов Е.П., Зинченко В.П., Лекторский В.А. Сознание: опыт междисциплинарного похода / Е.П. Велихов, В.П. Зинченко, В. А. Лекторский // Вопросы философии. - 1988. - № 11. - С. 1-30.

Власенко Т.В. Литература как форма авторского сознания: Пособие для студентов филологических факультетов / Т.В. Власенко. - М.: Издательская корпорация «Логос», 1995. - 200 с.

Воропай Т.В. поисках себя. Идентичность и дискурс / Т.В. Воропай. - Харьков: ХГПУ, 1999. - 418 с.

Хайдеггер М. Исток художественного творения // Зарубежная эстетика и теория литературы ХІХ-ХХ вв. Трактаты, статьи, эссе / Сост., общ. ред. Г.К. Косикова. - М.: Изд-во Московс. ун-та, 1987. - С. 264-312.

Гиршман М.М. Специфика художественной литературы и событийность произведения // Литературный текст: Проблемы и методы исследования / Аспекты теоретической поэтики: К 60-летию Натана Давидовича Тамарченко: Сборник научных трудов. - М.; Тверь, 2000. - Вып. VI. - С. 2-7.

Горбань А.В. Мала проза В. Винниченка у світлі авторської суб'єктивності: автореф. дис. на здобуття наук, ступеня канд. філол. наук: спец. 10.01.01 «Українська література» / А.В. Горбань. - К., 2007. - 20 с.

Гуссерль Э. Картезианские размышления / Э. Гуссерль; [пер. с нем. Д.В. Скляднева]. - СПб.: Наука-Ювента, 1998. - 315 с.

Зборовська Н.В. Психоаналіз і літературознавство: Посібник / Н.В. Зборовська. - К.: Академвидав, 2003. - 392 с.

Зинченко В.П. Миры сознания и структура сознания / В.П. Зинченко // Вопросы психологии. - 1991. - № 2. - С.15-36.

Ильин И. Постмодернизм. Словарь терминов / И. Ильин. - М.: ИНИОН РАН - ЮТЯАБА, 2001. - 384 с.

Книгин А.Н. Философские проблемы сознания / А.Н. Книгин. - Томск: Издательство Томского университета, 1998. - 336 с.

Кодак М.П. Авторська свідомість письменника і класична поетика / М.П. Кодак. - К.: Поліграфічний центр «Фоліант», 2006. - 335 с.

Кодак М.П. Авторська свідомість письменника і поетика української літератури кінця ХІХ - початку ХХ ст.: автореф. дис. на