УДК 821.111.09(73)+791.43Горелова О. В.

ОДИНОКИЙ КОВБОЙ, ТОНТО І ДИМОВІ СИГНАЛИ: БОРОТЬБА ЗІ СТЕРЕОТИПАМИ В ЛІТЕРАТУРІ ТА КІНО АМЕРИКАНСЬКИХ ІНДІАНЦІВ

Статтю присвячено висвітленню стереотипів про американських індіанців, що були створені домінуючим євро-американським суспільством, у збірці Шермана Алексі «Одинокий ковбой і Тонто б'ються на небесах» та фільмі «Димові сигнали», сценарій до якого був написаний за мотивами оповідань збірки. У статті розглядається характер оповідань, переваги та недоліки поєднання перегляду фільму з читанням книги, а також особливості назви збірки пов'язані із розвінчанням стереотипу «white man's Indian».Стаття також звертає увагу на характерні риси літератури американських індіанців, розуміння яких є важливим для адекватного сприйняття текстів.

Ключові слова: американсько-індіанський наратив, «індіанець білої людини», процес оповідання, вистава, поп культура, циркулярність наративу, церемонія.

Статья посвящена освещению стереотипов об американских индейцах, которые были созданы доминирующим евро-американским обществом, в сборнике Шермана Алекси «Одинокий ковбой и Тонто бьются на небесах» и фильме «Дымовые сигналы», сценарий к которому был написан по мотивам рассказов книги. В статье рассматривается характер рассказов, преимущества и недостатки объединения просмотра фильма с чтением книги, а также особенности названия сборника, связанные с развенчанием стереотипа «white man's Indian». Статья также обращает внимание на характерные особенности литературы американских индейцев, понимание которых является важным для адекватного восприятия текстов.

Ключевые слова: американско-индейский нарратив, «индеец белого человека», рассказывание, представление, поп культура, циркулярность нарратива, церемония.

The article speaks about the uncovering of stereotypes about the American Indians, which were created by the dominant Euro-American society, in the book by Sherman Alexie «The Lone Ranger and Tonto Fistfight in Heaven» and in the movie «Smoke Signals» screened after the book. Also, the article considers the main characteristics of the stories of the book as well as the pros and cons of viewing the movie alongside the reading of the book. It also deals with the idea behind the naming of the book and an intention to dismantle the stereotype of the «<white man's Indian».

Key words: American Indian narrative, white man's Indian, storytelling, performance, pop culture, circularity of narrative, ceremony.Пітер Бюргер в «Теорії Авангарду» відзначив, що мистецтво і художні твори відбивають час та місце, або історію тих культур, до яких належать [8, с. 123]. Таким чином, розгортання об'єкту пов'язане із розвитком категорій. Література і мистецтво є не тільки віддзеркаленням суспільства та його тенденцій, але і його продовженням, що, за Вольфгангом Ізером, надає можливість дізнаватися та вивчати світ, коли література стає інструментом дослідження, таким чином породжуючи літературну антропологію. Важливо розуміти, що література не є відокремленою сферою життя, чимось недоторканним. Вона є переплетінням абсолютно всіх аспектів життя, наукових, соціальних і особливо художніх. Вона пов'язує ті світи, про які ми вже маємо знання, з тими, до яких ми прагнемо, з тими, що ми створюємо, завдяки цьому прагненню.

Літературна культура корінного населення Америки має особливий характер. Вона поєднує в собі багато традицій, як американсько-індіанського наративу, так і якостей європейської літератури. З одного боку вона є писемним продовженням усної традиції американських індіанців, але з іншого боку, вона запозичує форми та прийоми домінуючої культури для того, щоб вирватись з колоніального кола та донести свою точку зору до представників інших культур, що не спроможні зрозуміти «інше», якщо воно не набуває форми «свого». Літературна культура корінного населення Америки є перфор- мативною (тобто базованою на грі та виставі), яка продукує символи створені із племінних, пан- племінних та екстра-племінних елементів; вона репрезентує багатьох людей з багатьох націй та традицій і пропонує різноманіття поглядів та підходів до сутності життя [8, с. 123]. Традиційно ролі оповідача і слухача/глядача в американсько- індіанській літературі надавалося велике значення. Кожне оповідання певною мірою було виставою, в якій манера оповіді, тон голосу, міміка, рухи були невід'ємними складовими історії, яка без них втрачала життя. Організація тексту була спрямована на сприйняття глядачем ідеї. Наприклад, циклічність оповідання стала однією із важливих рис літератури американських індіанців. Але ця циклічність не означає тупикове ходіння по колу, а є особливістю когнітивного пізнання світу, де одна і та сама ідея зустрічається на різних етапах усвідомлення світу, але вже на новому рівні сприйняття. Тобто, відбувається нашарування знання, а не просте повторення. Так, слова, з яких читач починає сприймати текст, закінчують оповідання, але в кінці вони надають читачеві вже іншого досвіду, ніж на початку, або в середині. І ця система не є поверненням до того самого, але просуванням по спіралі. У даній статті ми розглянемо зв'язки американсько-індіанської літератури із суспільством та сучасною культурою Америки та звернемося до проблем, які ця література намагається розв' язати на прикладі збірки Шермана Алексі «Одинокий ковбой і Тонто б' ються на небесах».

Згадаймо ще раз ствердження Пітера Бюргера, що література є відображенням історії культури в певному часі й місці. Згідно з цим, оповіді Шермана Алексі у збірці «Одинокий ковбой і Тонто б' ються на небесах», про яку буде мова, не могли з' явитися ні в який інший період історії, адже рівень розвитку політико-економічної, культурної та інтелектуальної сфери сучасності спровокували