УДК 821.111.09Тихомирова О.В.СВЯЩЕННІ ДЕРЕВА В АЛЬТЕРНАТИВНІЙ МІФОЛОГІЇ ДЖ.Р.Р. ТОЛКІНА

У статті розглядаються священні дерева в міфологічній системі, яка утворюються корпусом текстів Дж.Р.Р. Толкіна. Священні дерева аналізуються у контексті кельтської міфології в комплексі з такими мотивами, як «Інший світ», доместикація ландшафту, інтронізація, священний шлюб короля з землею, квест героя. Встановлюється священних дерев зв'язок з часопросторовими вимірами міфології, простежується спектр символічних значень образу священного дерев і особливості його втілення в текстах Толкіна.

Ключові слова: священне дерево, міфологія, архетип, символ, доместикація, інтронізація, квест.

В статье рассматриваются священные деревья в мифологической системе, представленной корпусом текстов Дж.Р.Р. Толкина. Священные деревья анализируются в контексте кельтской мифологии в комплексе с такими мотивами, как «Иной мир», доместикация ландшафта, интронизация, священный брак короля с землей, квест героя. Устанавливается связь священных деревьев с пространственно-временными координатами мифологии, прослеживается спектр символических значений образа священного дерева и особенности его воплощения в текстах Толкина.

Ключевые слова: священное дерево, мифология, архетип, символ, доместикация, интронизация, квест.

The article focuses on sacred trees in the mythological system drawn from the corpus of texts by J.R.R. Tolkien. Sacred trees are analyzed in the context of Celtic mythology alongside with such motifs as «The Otherworld», landscape domestication, enthronement, sacred marriage of the king and the land, a hero's quest. The connection between sacred trees and the time and space dimensions of the mythology is established, the symbolic range of the image and its manifestation in Tolkien's texts are outlined.

Key words: sacred tree, mythology, archetype, symbol, domestication, enthronement, quest.Культ дерев спостерігається у багатьох народів світу. Ще Дж. Фрезер у «Золотій гілці» перелічує такі універсальні мотиви різних міфологічних систем, як духи дерев, боги дерев, чарівні властивості дерев, антропоморфні дерева, поділ дерев на чоловічі та жіночі, переселення людської душі в дерево тощо. Прямими наслідками таких уявлень постають різноманітні форми табу на зрубання дерева і архетип дерева, яке дає допомогу и порятунок. Ритуаліст Фрезер приділяє особливу увагу уявленням, згідно з якими дерево представляється оболонкою для духу, в чому він бачить важливий етап переходу від анімізму до політеїзму [4, с. 130]. Інший знаний вчений, Мірче Еліаде, у своїх відомих дослідженнях священного і профанного простору та архетипу

Центру вказує на можливість дерев бути в міфологічному центрі й належати до ряду «символів абсолютної реальності» [7, с. 17]. Священні дерева в окремих міфологічних системах можуть входити у найважливіші парадигми космогенезу та мати певні космологічні властивості. Сучасні дослідження місця дерев в міфології відкривають нові обрії висвітлення проблеми, наприклад, розвідка «Міфологія простору давньої Ірландії», автор якої, Г.В. Бондаренко, предметно розглядає п'ять священних дерев Ірландії, - це істотний крок у реконструкції міфологічних уявлень кельтських народів. Крім того, деякі висновки з цих досліджень допомагають краще зрозуміти механізми формування «світоландшафту» текстів жанру фентезі, адже, за висловом Е. Мелетинського, у художній фантазії письменників є вічно живий міфологічний ґрунт [2, с. 103].

Міфологічне підґрунтя творчості ДжР.Р. Толкіна складалося здебільшого з уявлень давніх кельтів і германців про цей світ та Інший світ. Створена ним авторська міфологія була визначена нами як альтернативна, тобто така, що розгортається в міфологічному просторі, який міг би утворитися у колективному підсвідомому англосаксів уявного історичного моменту (тобто альтернативна міфологія) [3, с. 30]. Таким уявним історичним моментом виступає ХІ сторіччя в Англії, але без Нормандського завоювання 1066 року, відсутність якого забезпечила б безперервність розвитку епічної поезії англосаксів і уможливив би діалог кельтської і германської традицій. Таким чином, кельтський субстрат альтернативної міфології Толкіна - це комплекс мотивів і архетипів, які він синтезує з германською епікою. Однією з найважливіших складових цього субстрату виступає архетип священного дерева, проте розглядати його треба у зв'язку з іншими кельтськими та германськими мотивами і міфологемами.

Культ дерев серед друїдів виходив з уявлення про те, що дерева є ланкою між верхнім світом (світом смертних) та нижнім (Іншим світом) [5, с. 471], велетенський дуб Ео Мугна набуває якостей axis mundi [1, с. 217]. Священні дерева у кельтів тісно пов'язані з просторовими системами і з космогонічними мотивами, що формують ці системи. Г. Бондаренко виділяє такі три групи відомостей про п'яти священних дерев Ірландії: поява дерев (їх вирощування), чарівні властивості дерев, падіння дерев [1, с. 358]. Всі ці дерева мають свої наймення і не виключені з характерного для ірландського епосу процесу доместикації ландшафту, тобто перетворення незнаного, хаотичного світу на космос, світ людей, шляхом номінації і введення в історію племені. З точки зору категорій сакрального і профанного, в кельтській міфології спостерігаються мотиви посадки священних дерев божественними силами [1, с. 245], а у зв'язку з мотивом інтронізації короля значущими є мотиви дерева як уособленні влади короля [1, с. 245] та «інаугураційного дерева» [1, с. 251].

Образи священних дерев в міфології Толкіна поєднують і трансформують перелічені вище мотиви. Перш за все, вони також є невід'ємною частиною просторової системи, але специфіка розкриття їхнього образу базується на опозиціях, закладених в основу цієї системи. Міфологічний світ, який прописав Толкін, називається Арда і налічує кілька історичних епох, кожна з яких позначена світоландшафтними