Заснування двох королівств нуменорців в Середзем' ї супроводжується багатьма символічними актами і «вторинним творенням». Починаючи від імен двох братів-королів, Ісільдура і Анаріона, в яких вшановується відповідно місяць і сонце, а відтак - Два Древа Валінора, простежується символічна дуальність. По-перше, закладанням двох королівств, Арнор і Гондор, поєднується північ та південь країни, по-друге, в Гондорі будуються дві вежі, Мінас Ітіль і Мінас Анор, також названі на честь місяця та сонця. Біле Древо відтепер ще розширює своє символічне поле: крім вище згаданих співдружності з ельфами, вірності, королівської влади, воно також нагадує про загиблий Нуменор, ще один «втрачений рай». Відповідно, Саурон, що уособлює зло в цю епоху, повторює колишні акти руйнації Двох Древ в Валінорі та Німлоту в Нуменорі: захоплюючи Мінас Ітіль, він знищує посаджене там Біле Древо: «When therefore Sauron saw his time he came with great force against the new realm of Gondor, and he took Minas Ithil, and he destroyed the White Tree of Isildur that grew there» [11, с. 353]. Як бачимо з цитати, до титулу Древа додається «of Isildur», таким чином акумулюється пам'ять про історію Німлота: його назва відтепер пов'язана з іменем Ісільдура, який врятував його в Нуменорі й знов рятує в Гондорі.

Третя епоха історії Середзем' я найкраще знайома читачам, потому що вона представлена найпопу- лярнішим текстом Толкіна «Володар Перснів». Події передніх епох міфоісторії не завжди відомі читачам, яким доводиться, подібно до хобітів, головних героїв, обмежених у власному кругозорі, здогадуватися і реконструювати їх завдяки численним натякам. Одним з опорних пунктів реконструкції міфоісторичного минулого читачем є образ Білого Древа. Крім того, він є ключовим для актуалізації мотиву повернення короля, навколо якого будується сюжет «Володаря перснів».

Вперше історію королівств Арнор і Гондор хобіти чують на нараді у Ельронда, де збираються представники різних народів Середзем'я. Вони дізнаються, що королівська лінія обірвалась і що Біле Древо в Гондорі засохло: «But in the wearing of the swift years of Middle-earth the line of Meneldil son of Anarion failed, and the Tree withered, and the blood of the №menoreans became mingled with that of lesser men» [8, с. 320]. Багато століть у Гондорі правлять намісники, але існує надія на повернення короля. Головному герою квесту, хобітові Фродо, доведеться безпосередньо зіткнутися з двома братами, синами намісника Гондора, Бороміром і Фараміром, а також з нащадком королів - Арагорном, потенційним майбутнім королем. Поступово Фродо відкриває, наскільки далеко в минуле простягається історія, частиною котрої він став. Одним з етапів цього усвідомлення стає зустріч з дельфійською королевою Галадріель і її чарівним дзеркалом. Серед багатьох різних речей, які він бачить у дзеркалі, з' являється й біле дерево: «Then there was a pause, and after it many swift scenes followed that Frodo in some way knew to be parts of a great history in which he had become involved. The mist cleared and he saw a sight which he had never seen before but knew at once: the Sea. Darkness fell. (... ) Then a white fortress with seven towers. And then again a ship with black sails, but now it was morning again, and the water rippled with light, and a banner bearing the emblem of a white tree shone in the sun» [8, с. 472]. В наведеній цитаті образ білого дерева виступає емблемою королівського роду, і в поєднанні з образами світла він створює відчуття надії, яке контрастує з песимістичною тональністю видіння Фродо.

Інший хобіт, Піппін, чує про Біле Древо у віршику, що наспівує Гандальв: «Tall ships and tall kings / Three times three, / What brought they from the foundered land / Over the flowing sea? / Seven stars and seven stones/ And one white tree» [10, с. 253]. Піппін долучається до історії нуменорців через свою допитливість і нестриманість: він без дозволу заглядає в палантір, один з семи чарівних «каменів», що Вірні привезли з Нуменору разом із саджанцем Білого Древа. Наведена цитата у контексті фольклору Середзем' я є майже дитячою пісенькою (nursery rhyme), відомою усім, але первинним зміст якої втрачено. Розкодовуючи цей та інші змісти, хобіти знов стають частиною світу з тисячолітньою історією, від якої вони довго відмежовувалися. Коли Піппін потрапляє у Гондор, він бачить на власні очі те, що колись було для нього лише легендою: «Upon the black surcoats were embroidered in white a tree blossoming like snow beneath a silver crown and many-pointed stars. This was the livery of the heirs of Elendil, and none wore it now in all Gondor, save the Guards of the Citadel before the Court of the Fountain where the White Tree once had grown» [9, с. 22-23]. Саме очима Піппіна читач вперше бачить безпосередньо засохле Біле Древо, символічність якого підкреслена використанням обмеженої перспективи оповідача: «A