Подібні передумови, і не тільки мистецького характеру, сформували підґрунтя до появи у 1993 р. іншої літературної студії - «Борвій». Діючи при Обласному будинкові творчості, під її гаслом «творити з чистого листа» об' єдналися молоді письменники, без яких нині важко уявити сучасний літературний процес. Серед перших студійців, власне дев'ятдесятників - Наталя Парасочко, Іван Кушнір, Олександр Павлов, Світлана Іщенко, Сергій Колесник, Лариса Матвєєва, Вікторія Чорноброва, Наталка Білецька, Ростислав Бічков, Тарас Кремінь, які, взявши участь в перших українських літературних акціях, зокрема, літературних конкурсах, фестивалях, нарадах молодих літераторів під патронатом НСПУ, дебютували на сторінках престижних молодіжних видань України та світу. Важливим кроком до формування концептуальної сфери у творчості миколаївських поетів стала участь у першому конкурсі молодих літераторів краю «Золота арфа», поява якого - ініціатива Д. Кременя (1995 р.). Першими лауреатами цього мистецького фесту стали, в тому числі, учасники літературної студії «Борвій», які невдовзі завоювали призові місця на Всеукраїнських конкурсах. Зокрема, Н. Парасочко стала дипломантом Всеукраїнського літературного конкурсу ім. Б.-І.Антонича «Привітання життя», а В. Чорноброва, Н. Білецька - однією з перших лауреатів Міжнародного конкурсу молодих літераторів «Гранослов» та ін.
Великого значення в подібному концептуальному самовизначенні поетичної культури стала взаємодія з іншими літературним угрупуваннями та школами, або, зокрема, творцями власної манери. Так, зокрема, впродовж 1990-х рр. у Миколаєві на базі нинішніх ЧДУ імені Петра Могили та МДУ імені В. Сухомлинського відбулися зустрічі з представниками творчого об'єднання «500» (М. Розумний), «Новою дегенерацією» (І. Андрусяк), організаторами Всеукраїнського літературного конкурсу «Молоде вино» (О. Куценко, Р. Мельників), творцями андеґраунду (М. Холодним, І. Дзюбою), представниками поетичного покоління вісімде- сятників (В. Герасим'юк, Д. Кремінь, А. Кичинський), письменниками з діаспори (Яр Славутич, В. Біляїв), літературними критиками (М. Ласло-Куцюк, І. Фізер). Подібна взаємодія культур виробила ціннісні орієнтири у молодшого покоління до формування оригінальної концептосфери. Суттєву роль у творенні сучасного поетичного простору Миколаївщини останніх років відіграла і літературна студія «Секрет», яку очолила поетеса Катерина Голубкова. Саме вона відкрила імена тепер уже відомих поетів, зокрема, Дарини Березіної, Сергія Пастухова, Євгена Цимбалюка, чия творчість вплинула на формування окремих рис сучасної української літератури.
Однією з перших спроб оновлення модерної регіональної культури стала ії художня антологізація: у 1998 р. видано першу антологію сучасної молодої поезії миколаївських літераторів «Борвій», яка започаткувала серію періодичних видань подібного характеру [1]. Водночас почав виходити альманах переможців обласного літературного конкурсу «Золота арфа», який вміщує твори відповідно до свого жанрового розмаїття [3]. Пізніше вийшли «Бузький Ґард», «Письмена», які урізноманітнили сферу побутування сучасної миколаївської поезії. Суттєвими спробами періодизувати літературний процес доби стало ще й укладання альманаху «Борвій» (2003), який продемонстрував творчість інших перспективних поетів: Юлії Бабенко, Ольги Дідусенко, Богдана Поліщука, Юлії Кремняк та ін. Окрему сторінку літературного життя краю посідають тепер уже знані поети Аркадій Суров, Сергій Піскурьов, Сергій Вольнов, Іван Кушнір, котрі, ставши переможцями престижних конкурсів, завоювали авторитет самобутніх письменників, чия творчість відома далеко за межами України. До того ж, престижу миколаївської літератури додають ще й авторитетні молоді критики: Наталя Лебединцева, Владлена Руссова, Світлана Підопригора, Людмила Бондар, котрі немало зробили для визначення концептуальних рис сучасного письменства. До числа інших літературних угрупувань, творчість яких припала на початок 2000-х рр., котрі випускають часописи з однойменною назвою, варто зарахувати, зокрема, «Дев' ятий сфінкс», представлений творчістю Олексія Торхова, Надії Агафонової, Ксенії Коваленко, «Літера «Н» з її духовним лідером Михалком Скаліцкі, а також Євгеном Проворним, Сергієм Зубцем, Олегом Головатим та ін.
Таким чином, творці сучасної української літератури, представленої іменами письменників, чиє життя або творчість пов'язана з Миколаївщиною, зробили чимало суттєвих спроб до визначення, зокрема, концептуальної сфери художнього простору суб'єкта історії, дослідження ключових стилістико-семіотичних засобів творення авторського світу, домінуючих міфопоетичних елементів окремих поколінь, запропонували своє бачення поезії, тож визначили перспективи розвитку самобутнього українського письменства.ЛІТЕРАТУРА
Борвій - ІІІ: альманах творчості молодих / [упор. Кремінь Т.Д.]. - Миколаїв: Іліон, 2007. - 172 с.
Дзюба І. До концепції розвитку української культури / І. Дзюба // Дзюба І. З криниці літ: тритомник / Іван Дзюба. - К.: Обереги: Гелікон, 2001. - 848 с.
Золота арфа: Творчість