Чималий інтерес для дослідження металогічної рецепції Бога у творчості досліджуваних авторів посідають «Це не я пишу вірші» С. Місаковського і «Не я пишу - це мною пише Бог» Д. Кременя, де поети намагаються подати свої пояснення походження природи художньої творчості. Якщо ж перший доводить, що до нього приходять Гете, Мішо, Сен-Жон Перс, Бодлер, Гоголь, Манн, Достоєвський, а також загадковий Хтось, котрий з'являється уночі і підказує нові асоціації та метафоричні порівняння, то для другого - сам Бог, грифель якого «дотепер не стерся». Подібні порівняння вкотре доводять велику спорідненість творчого процесу багатьох письменників крізь призму болючих питань дійсності.

Таким чином, у ліриці С. Місаковського і Д. Кременя, котра, безперечно, має коріння українських народнопоетичних традицій, користується досвідом національної та світової літератури, помітні спільні елементи металогічної рецепції Бога, котрі проступають крізь подібні стилістико- семіотичні засоби, котрі допомагають уявити глибину богошукань різних поколінь напередодні вирішальних історичних змін. Широко застосовуючи не тільки елементи християнської етики, але й сюжетну канву біблійних текстів, автори наблизилися до основних категоріальних елементів загальнолюдської моралі, котра реалізована у стійких металогічних конструкціях авторів, для яких відчуття і пошук рідної землі, чуття голосу рідної людини не стало символом духовного зубожіння як провідного синдрому посттоталітарної епохи.

ЛІТЕРАТУРА

Кремінь Д. Скіфське золото: Вибрані вірші і симфонії / Упор. Т.Д. Кремінь; Худ. Ю.С. Гуменний / Д. Кремінь. - Миколаїв: ТОВ «Іліон», 2008. - 396 с.

Місаковський С. Вторгнення землі: Вибране / С. Місаковський; [пер. з польської А. Глущака]. - К.: Факт, 2008. - 176 с. - (Серія «Зона Овідія»).

Салига Т. Слово благовісту: Антологія української релігійної поезії / Упор. Т.Ю. Салига / Т. Салига. - Львів: Світ, 1999. - 784 с.