самостійного вибору і використання найзначніших для них засобів обробки навчальної інформації;
уведення знань про прийоми виконання навчальних дій, де виділяються загально логічні й специфічні (предметні) прийоми навчальної роботи з врахуванням їх функцій в особистісному розвитку;
важливо забезпечити контроль і оцінку не лише результатів, але і головним чином, процесу навчання, тих трансформацій, які здійснює учень, засвоюючи навчальний матеріал;
доцільно забезпечити побудову, реалізацію, рефлексію, оцінку навчання як суб'єктної діяльності [6, с. 31].
Розроблена нами модель указує на те, що читачі є як об' єктами педагогічного впливу, так і суб'єктами пізнавальної діяльності. Координація дій здійснюється вчителем і/або лідерами груп. Визначальну роль відіграє здатність працювати з літературним матеріалом різного характеру, уміння використовувати здобуті знання для розв'язання самостійно визначеного навчального завдання з літератури, високий рівень пізнавальних здібностей є складовими успішного оволодіння знаннями і навичками роботи з художнім твором, своєрідним захистом від зайвої інформації, нервового напруження.
Міркуючи про пізнавальний компонент читацької діяльності, пропонуємо наступні процесуальні частини:
Розуміння життєвого і творчого шляху митця.
Студіювання тексту твору.
Аналіз і синтез художнього твору.
Виникнення ідеї дослідницької діяльності.
Планування читацької діяльності, проектування, творчість.
Зусилля, спрямовані на саморозвиток.
Прогнозування результатів.
Вміння розподіляти час.
Співвіднесення теоретичних відомостей з практичною діяльністю.
Координація, контроль дій реципієнтів як з боку вчителя, так і з боку керівників груп.
Пошукова та дослідницька діяльність учнів- читачів.
Презентація результатів.
У ракурсі визначених етапів знайомство з життєвим і творчим шляхом митця є необхідною умовою, адже встановлення причинно-наслідкових зв'язків між автором і його твором, розуміння епохи, в яку жив митець, культури, причин написання текстів допоможуть відтворити в уяві літературно-психологічний портрет письменника. Знайти додаткові відомості можна за допомогою мережі Інтернет, паперових носіїв інформації. Допомогою в розумінні авторської думки стане студіювання тексту, адже опора на зміст - це перший крок до діалогу між автором і читачем. Виокремлюючи головне у творі (смислові частини, портрет, пейзаж, прийоми творення образу...), читач наближається до свідомого сприйняття, добір цитатного матеріалу полегшує переказ, висловлення власної думки.
Акцентуємо увагу, що невід'ємною частиною діяльності учнів-читачів є цілісний аналіз і синтез художнього твору на основі розумових дій, що передбачає сформованість літературних знань, читацьких умінь. Реалізація теоретико-методичної моделі вироблення в учнів умінь аналізувати художні твори запропонована А. Ситченком. Дослідник стверджує, що «повторюваність розумових дій та операцій сприяє закріпленню в учнів нервових зв'язків, які перебувають в основі певних динамічних стереотипів, урахування вчителями самої можливості таких зв'язків, як і їх розвиток в учнів, забезпечують природовідповідний характер пізнавальної роботи, дають змогу приділити належну увагу її процесуальному аспекту» [4, с. 127].
Ми погоджуємося з думкою науковця, а також переконані, що індуктивний і дедуктивний методи пізнання сприяють цілісному аналізу твору, інтеграції та критичній оцінці прочитаного. Кожен учитель повинен надати учню-читачеві алгоритми дій щодо аналізу творів різних жанрів, адже цей процес не повинен бути інтуїтивним. Схема аналізу твору подібна до іграшкової пірамідки, на основу якої можна нанизати кільця будь-якої форми, а використання інформаційних технологій уможливить різні способи її подання.
На нашу думку, не менш важливим є етап виникнення ідеї дослідницької діяльності. Маючи інформаційний банк, знання, володіючи системним аналізом твору, використовуючи вміння самостійно конструювати власну майбутню діяльність, призводять до виникнення гіпотез щодо пояснення літературних явищ. Учителеві потрібно толерантно ставитись до будь-яких міркувань своїх вихованців, бо серед них обов'язково знайдеться декілька, що заслуговують на увагу. Дозвіл на власну думку спричинить розвиток мовленнєвих навичок, креативності, сприятиме бажанню оволодіння читанням як мистецтвом слова. У межах певної теми або проблеми юнаки та дівчата здійснюють оцінку власних знань, діяльності. Здебільшого вони не задоволені рівнем виявлених результатів, тому виникає потреба пошуку шляхів для поліпшення існуючого становища. З метою отримання нових знань, здійснюється пошук нової інформації, що зіставляється з раніше отриманою, робляться висновки. Важливо пам'ятати, що механічно завчені знання не відкладаються в пам'яті на довготривалий строк, отже, і не знаходять сфери використання в майбутньому, тому указана пошукова, дослідницька діяльності сприяють осмисленому засвоєнню знань.
Наступний етап - планування читацької діяльності. Літературна компетентність учнів включає здатність конструювати свою предметну діяльність від постановки проблеми до одержаного результату, переносити сформовані вміння на незнайому навчальну ситуацію. З метою підвищення ефективності навчання школярі повинні самостійно планувати свою діяльність. Розробляючи проекти із застосуванням інформаційних технологій, вони продумують структуру і ознаки об'єкта, розробляють «план-маршрут». Дитина сприймає світ образами. Із цих образів вона будує свою модель. Створення власних проектів передбачає покроковий аналіз дій, визначення теми і ключових запитань, опрацювання джерел інформації, врахування здібностей однокласників, вміння співпрацювати в групі, досягати високих результатів.
Варто зазначити, що на основі індивідуалізації освітнього процесу забезпечується розвиток творчих здібностей учнів. Бажання оригінально і по-новому підходити у вирішенні навчальних ситуацій формується в процесі розв'язання нестандартних завдань. Створений новий творчий продукт має дві складові частини: по-перше, нове і незвичайне, по-друге, відоме. Відбувається трансформація досвіду і знань, застосування їх у нових умовах, переструктурування, розвиток уяви, виникнення ідей, що втілюються у творчих письмових роботах, створенні презентацій, буклетах, рекламних роликах, ілюстраціях до творів.
Зусилля, спрямовані на саморозвиток за допомогою інформаційних засобів, дозволяють критично мислити, проявляти гнучкість у прийнятті рішень, проводити корекцію результатів власної читацької діяльності. Навчання в цей період насичується відкриттям. Самостійне здобуття знань молоддю, бачення раціонального зерна, долання стереотипів сприятиме