Передбачення результатів діяльності дозволить зробити меншу кількість помилок, уникнути недоліків, труднощів під час дискусії, полеміки. Чітке уявлення майбутнього продукту надає можливість максимально змоделювати його, створює умови для швидкої реалізації планів. Орієнтиром може слугувати вдала попередня проектна діяльність учнів-читачів. Передбачення можливих досягнень навчає раціональним прийомам діяльності, формує здатність адекватно оцінювати свої сили, виправляти помилки, розвиває позитивні особистісні якості, моральну відповідальність.

Ще однією не менш важливою складовою частиною літературної діяльності є вміння розподіляти особистий час для навчання як педагогом, так і учнем-читачем. Раціональний розподіл часу починається з планування. Вміло спланована читацька діяльність залишає місце для роздумів і відпочинку, що є важливим фактором, по-перше, тому, що перенасичення інформацією може спричинити перевтому юнацького організму, по-друге, - нездатність сприймати матеріал, отримувати насолоду від читання. Таким чином, інтенсивна робота може перетворитися на згубний вплив.

Переконані, практичне застосування теоретичних відомостей, обговорення досягнень на різних етапах сприятимуть розвиткові розумових сил молоді, утворенню мистецьких асоціацій, ефективній груповій та індивідуальній роботі. Завжди легше вивчати нові відомості на основі знаних. Інструктаж учителя може застерегти від імовірних ускладнень і труднощів, допоможе у відборі й систематизації необхідного матеріалу. Без знань теорії літератури, пізнання будови тексту неможливо проникнути в підтекст художнього твору. Спираючись на літературознавчий апарат, школярі отримують значну допомогу в осмисленні текстів художньої літератури на основі рецептивної естетики.

Відомо, що своєчасне виявлення прогалин у знаннях ліквідує їх у подальшому навчанні, сприяє розвиткові пізнавального інтересу, мотиваційної сфери, творчих здібностей, знімає емоційне напруження, поглиблює розуміння матеріалу, що вивчається. Потрібно бути уважним, щоб помітити, як впливає педагогічний контроль на досягнення кінцевого результату, чи відбуваються зміни у стосунках між учителем і його вихованцями. Корегуючий контроль позначається на якості навчання в процесі цілеспрямованої літературної діяльності суб'єктів. Контроль і корекція - це компоненти педагогічного процесу, що здійснюють вплив не лише на результат, а і на перебіг навчання. За його допомогою вчитель дізнається, на якому етапі розвитку знаходиться навчальна діяльність, результати досягнень школярів, а також отримує можливість змінювати форми і методи навчання, планувати свою діяльність, ураховуючи можливості учнів-читачів. Уважаємо позитивним, якщо старшокласники беруть участь у виборі складності завдань, виділенні об'єктів контролю, у розробці форм і методів контролю.

Перехід до систематичного поглибленого (порівняно з молодшим шкільним віком) оволодіння основами наук, ускладнення навчальної діяльності, нові підвищені вимоги до учнівських обов'язків стимулюють значне посилення пізнавальної активності підлітків, розвиток у них уваги, пам'яті, мисленнєвих процесів, усного і писемного мовлення [3, с. 22].

Виходячи з цього, дослідницька і пошукова діяльність допомагають учням реалізувати свій потенціал, сприяють розвиткові інтересу до дорученої справи, виховують відповідальність. Досвід переконує, що найбільш універсальними засобами всебічного розвитку є використання міжпредметних зв'язків, які слід здійснювати на прикладах однієї епохи, інтерактивних прийомів, що дозволяють формувати змістові, процесуальні і мотиваційні компоненти; оволодівати новими інформаційними технологіями, уміннями відбирати, аналізувати, систематизувати нові знання, використовувати джерела інформації для власного розвитку; уміння працювати в умовах пошуку, дослідження; передбачати новизну під час розв'язання навчальних завдань.

Останній вид діяльності - презентація результатів передбачає використання всього арсеналу знань, літературних умінь і навичок, яких випускники здобули на попередніх етапах навчання. Повноправними компонентами можуть бути мультимедійні презентації, буклети, мікрофільми, веб-сторінки.

Стверджуємо, під час такої діяльності учні- читачі набуватимуть досвіду роботи з ін формаційними джерелами, висловлюватимуть власні думки з приводу прочитаного, стануть генераторами ідей, розроблятимуть власні творчі проекти.

Характеризуючи навчальну діяльність учнів- читачів, варто пам'ятати і про майстерність учителя. Крім знання свого предмета, Б. Степанишин наголошує на «любові до дітей і закоханості у свій фах, глибокій людяності, високій інтелігентності, внутрішній культурі, моральній чистоті, осмисленій вірі в Бога, почутті національної та людської гідності, естетичному чутті» [5, с. 9].

З нашого погляду, умови успішної діяльності вчителя літератури по відношенню до своїх вихованців містять наступні складові:

передбачення труднощів;

урахування індивідуальних і вікових особливостей дітей;

вчасна допомога;

толерантне ставлення;

створення ситуації успіху;

діалоговий характер читацької діяльності;

заохочення;

майстерність учителя літератури;

використання міжпредметних зв'язків;

відповідність завдань індивідуальним особливостям учнів.

Учитель і учні - учасники навчального процесу, їх об'єднує як розуміння загальної дидактичної мети, так і спільна праця. Щоб співпраця була схожа на гармонійну гру симфонічного оркестру, необхідно задіяти всю майстерність учителя.

У своїй дисертаційній роботі С. Золотарьова, посилаючись на дослідження Г. Горської, А. Глотової, М. Іваненко, І. Тачиної, наголошує, що «не потрібно пояснювати того, що учні самі у змозі зрозуміти, і в чому вони без ускладнень можуть розібратись», не виконувати за учня того, що «він у змозі і повинен робити сам» [2, с. 123].

Не можна не погодитись з цією точкою зору, але не слід забувати, що є школярі як з високим рівнем розвитку, так і з низьким, і саме останні потребують допомоги. Сильні учні самостійно здатні виконувати роботу, отримуючи лише завдання, інформацію про мету і засоби розв'язання задачі, а слабкі, як свідчать психологи, потребують індивідуального підходу.

Так, австрійський психолог, лікар і педагог А. Адлер у своєму дослідженні наголошує, що необхідно звертати увагу на природу і сутність людини, його