Таким чином, опора на специфіку предмета літератури і врахування умов успішної діяльності з боку вчителя вплине на вибір форм, методів і прийомів формування перцепції (сприйняття) художнього твору, а знання індивідуальних особливостей учнів стане підґрунтям, на якому формуватиметься духовно здоровий, літературно компетентний, соціально адаптований читач, сповнений симпатією до людей.

Сама логіка викладу вимагає поряд з умовами успішної діяльності вчителя літератури назвати умови вдалої літературної діяльності учнів-читачів, яка передбачає застосування компетентнісного підходу.

В. Шуляром запропоновано набір компетенцій, які забезпечують сталий розвиток високої читацької та загальної культури. Науковець переконаний, що «зміст літературної освіти та формування інтелігентного, компетентного, кваліфікованого випускника-читача має зважати на накопичений соціально-культурний досвід людства, який включає чотири елементи: досвід пізнавальної активності (знання), досвід використання відомих способів діяльності (уміння діяти за зразком), досвід творчої діяльності (уміння приймати ефективні й адекватні рішення в проблемних, нестандартних ситуаціях), досвід забезпечення емоційно-ціннісних стосунків (особистісні орієнтації, смаки, уподобання, ставлення)» [7, с. 5].

Міжнародна спільнота компетентнісний підхід уважає дієвим інструментом поліпшення освіти. Ми, у свою чергу, фундаментом навчання літератури, зважаючи на компетентнісний підхід, розглядаємо знання тексту твору, уміння його інтерпретувати, орієнтуватися в інформаційних потоках, мобільно використовувати знання й навички в нестандартних ситуаціях. Без знань змісту твору наявність теоретичних відомостей з літератури зводить навчальний процес нанівець, тому вчитель, на нашу думку, повинен вимагати від учнів прочитання текстів. Відомо, знайомство з творчістю митця може відбуватись шляхом залучення реципієнтів до різних джерел інформації (паперові носії, електронні посібники, Інтернет та ін.) Важливим є навчити молодь фільтрувати отриману інформацію, оцінювати її, відбирати найважливіше.

Крім названих факторів, до умов успішної діяльності учнів-читачів, врахування яких, на нашу думку, сприятиме підвищенню читацького інтересу і культури, позитивно впливатиме на ефективність навчання можемо віднести наступні:

інтелектуальні здібності учнів;

самостійність у здобутті знань;

літературна компетентність учнів;

використання НІТ;

бажання, відповідальність;

постановка мети;

зовнішня, внутрішня мотивація;

самооцінка;

позитивні емоції;

створення ситуації вибору, свобода дій. Формат статті не дозволяє детально зупинитися

на кожній складовій і в цьому відсутня така

потреба, оскільки кожний учитель розуміє їх роль у навчальному процесі. Хочемо зазначити лише, що мислительний компонент читацьких здібностей залежить від рівня інтелекту школярів. У старшокласників-читачів можемо спостерігати різні його прояви, що забезпечують процеси пізнання. Уміння інтерпретувати твори, здатність осмислено аналізувати їх, висловлювати думки, знаходити відповіді на запитання неможливо без інтелектуальних здібностей. Логічність мислення, асоціативна пам'ять, просторова візуалізація дають змогу встановлювати зв'язки між предметами і явищами, відтворювати ці зв'язки відповідно до визначеної закономірності. Звичайно, набувають великого значення спадковість, соціально- культорологічний фактор, але без планомірного впливу вчителя на розвиток особистості рівень розумових здібностей залишиться низьким, тому визначальним фактором успішної діяльності учнів- читачів у нашому дослідженні є інтелектуальні здібності учнів.

Переконані, що не останню роль у навчанні відіграє бажання учня здобувати знання. Традиційно виокремлюють зовнішню і внутрішню мотивацію. До зовнішніх мотивів можемо віднести самоствердження через позитивну оцінку, почуття обов'язку, схвалення дій учителем, однокласниками, батьками, оточуючими. Внутрішня мотивація - отримання нових знань, підвищення самооцінки. Плануючи і організовуючи читацьку діяльність, слід пам'ятати, що нині зовнішня мотивація не набуває тієї актуальності, як у минулі часи. З метою вироблення внутрішньої мотивації у школярів учитель літератури повинен звертатись до суб'єктивного досвіду читача, з'ясовувати його емоційно-цілісне ставлення до виучуваного твору, учити старшокласників аналізувати ситуації, самостійно оцінювати їх, ставити мету, планувати і проектувати власну діяльність, виявляти й обстоювати особисту позицію.

Не вдаючись до аналізу усіх компонентів, акцентуємо увагу на тому, що досягнення оптимальних результатів можливе за умов, коли навчання передбачає відповідальність кожного із учасників навчального процесу. Дитяча безвідповідальність не може бути визначеною характеристикою особистості. До внутрішніх причин, що зумовлюють безвідповідальність є: слабка пам'ять, нерозвинена уява, недостатній розвиток емоційно-вольової сфери, перевтома, відсутність сили волі, знань у певній галузі, а також особливості темпераменту. Щоб змінити поведінку учня на краще, потрібно повірити в його сили, тоді і дитина повірить у себе; ставитись до дитини з розумінням, повагою, не ігнорувати почуття і потреби школярів, залишатись для них прикладом, авторитетом. Дружні стосунки, альтруїзм здатні створити основу для пробудження творчого потенціалу дитини, формувати оптимістичний, позитивний світогляд.

Модель взаємодії вчителя й учнів-читачів під час вивчення літератури з використанням ІКТ

1 -Ч-Л - учні-читачі, які є лідерами

Таким чином, проаналізувавши шляхи організації читацької діяльності під час вивчення літератури з використанням інформаційних технологій, окресливши умови успішної діяльності вчителя літератури й старшокласників-читачів, можемо зазначити, що розуміння цих співвідношень розкриває сутнісні особливості викладання предмета літератури. Запропоновані види діяльності передбачають пошук шляхів уникнення одноманітності в роботі вчителя на уроці, наочне представлення результатів літературної діяльності, можливість виявлення рівня навчальних досягнень учнів, забезпечення особистісно зорієнтованого навчання, формування мотивованого ставлення до вивчення літератури. Для наочного уявлення нашої думки подаємо нижченаведену модель взаємодії вчителя й учнів-читачів під час вивчення літератури з використанням інформаційних технологій, використання якої дозволяє послідовно від простого до складного формувати в учнів літературну компетентність, навички проектної діяльності, сприяє розвиткові творчих здібностей. Зважене використання всіх її складових сприятиме підвищенню рівня навчальних досягнень реципієнтів.ЛІТЕРАТУРА

Адлер А. Практика и теория индивидуальной психологии: [пер. с нем., вступ. ст. А.М. Боковикова] / А. Адлер. - М.: фонд «За экономическую грамотность»,