Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





УДК 821

УДК 821.161.2.-093.09

Береза Інна Юхимівна, кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри української філології та світової літератури Миколаївського державного гуманітарного університету імені Петра Могили.

ЄДНІСТЬ ТІЛЕСНОГО І ДУХОВНОГО У ТВОРАХ ДЛЯ ДІТЕЙ М. ВІНГРАНОВСЬКОГО

У статті розглядається проблема природної єдності тілесної і духовної краси у прозі та поезії М. Вінграновського для дітей і про них. Акцентується зв'язок дитини і оточуючої її природи, як контекст оприлюднення привабливих у своїх відчуттях і вчинках юних героїв. Аналізуються поезії для дітей 70-80-х років ХХ ст., повість «Первінка» й оповідання «Козак Петро Мамарига», «Бинь-бинь-бинь...», «Гусенятко». Окреслено перспективи літературознавчих студій над темою.

The article is devoted to the problem of body and soul beauty in the prose and poetry by M. Vingranovs'kiy for children and about them. The connection of a child with surrounding nature as a context for revealing of attractive in their feelings and behaviour young characters is accented. The poetry for children of 70-80s of the 20 century, the novel «Pervinka», stories «Cossak Petro Mamaryga», «Bin'-bin'-bin'», «Gusenyatko» are analyzed. The prospect for the literary criticism study on the subject has been defined.Проблеми відтворення краси людських душі і тіла в мистецтві були і будуть актуальними допоки існує людство на Землі. До них зверталися художники і скульптори, письменники і музиканти - в усіх галузях мистецтва возвеличується гарне тіло, красиве обличчя, одухотворений погляд людини. Письменники, які створювали книжки для дітей теж не оминають цієї теми. Зокрема, М. Вінграновський дітям присвятив немало поезій та прозових творів.

Зауважимо, що серед праць про художній доробок письменника для дітей [6; 9; 10; 7], немає студій присвячених втіленню проблеми тілесності. Враховуючи зазначену обставину, спробуємо, з огляду на праці філософів (Декарт [4], Гомілко [3]) та психологів (Мід [5], Юнг [11]) простежити, як один з найкращих українських письменників ІІ пол. ХХ століття акцентує красу людського тіла у своєму поетичному і прозовому доробку.

Власне, майже вся поезія М. Вінграновського могла б розглядатися в сенсі зазначеному О. Гомілко, що «дитинство не є перепоною на шляху до дорослого життя, а постійно живлячим людські сили джерелом наснаги, енергії, неупередженості, зацікавленості» [7, с. 258]. Письменник, як і його юні герої, вірить в диво, «а диво стає хлібом насущним його поезії» [6, с. 120]. Як справедливо наголошує Т. Салига, за образами М. Вінграновського стоїть «свято дитинства» [1, с. 43].

Вочевидь, саме вміння поета проникнути у світ дитини, її почуттів, які завжди отілеснені, його збірки віршів «Андрійко-говорійко», «Мак», «Літній ранок», «Ластівка біля вікна» є улюбленою лектурою дітей. Привертає увагу, що ніжні, пестливі слова, з якими ліричний герой його віршів для малечі описує свої враження від споглядання краси природи, нагадують казкові і колискові образи. Навіть каченятові уві сні відчулося, що «цвіте його крилечко» [1, с. 236], а сон його такий чудесний, бо воно відчуває дотик маминого крила, яке його оберігає. Турботливість батьків, які дитині розповідають казку на ніч, відлунюється в поезії «Ця казка на білих лапах...» І це не Казка втомилася, шукаючи Андрійка, а, можливо, мама, яка тихесенько наспівує над дитячим ліжечком і ходить ледь чутно - «на білих лапах» [1, с. 241].

Відчуття захищеності, тепла домівки передаються як опозиція до далеких світів у поезіях «Далекими світами» [1, с. 245] та «Молоденька хмаринка ...» [1, с. 244]. А ось у поезії «Вві сні наш заєць знову задрімав... » яскраво оприявнюється «тотальна єдність духовного і тілесного». Любов до всього живого, замилування сонною тваринкою - то не лише казковий образ, то є прояви дитячої тілесності. Тут і ніжність, і пестливість, і затишок: «На теплу землю вухонько поклав / І серце своє заяче під лапи» [1, с. 249]

Загалом, у поезіях М. Вінграновського найбільше образів дітей, які комфортно, природно і щасливо почувають себе серед живої природи, дружать з тваринами. Йдеться і про такі вірші, як «Кіт, зима і весна», «Почапали каченята», «Котик», «На рябому коні прилетіла весна», «Мак».

Образ сну, який дарує тілесний відпочинок і чарівні фантазії маленьким героям і їх оточуючим друзям - тваринам і рослинам, показовий для творчості поета. До того ж, він - автор цілої низки колискових: «Перша колискова», «Скіфська колискова», «Новорічна колискова», «Величальна колискова». В першій з них батько виливає всю свою ніжність і любов до найбільшої цінності свого життя - до сина, образ якого оповитий яскравим світлом. Сина, який є продовженням життя поета - «моя гіллячко голуба» називає він свою «дитину золоту» і «тривогу карооку» [1, с. 166]. Незабутні враження від зустрічі з щирою любов'ю до всього живого, з умінням створювати красу словом для маленьких читачів дарує поезія «Приспало просо просеня». Наповнений твір авторською вигадкою і реальними відчуттями спочинку маленького зайченятка, яке у сні росте. Кожен герой цього вірша змальований у реаліях нічного спочинку дуже природно: в ямці невеличкій «спало зайченя / І в сні дивилось косо»; «Заснув у хащі сірий вовк / І лапою укрився», адже йому холодно, він «в воді намок» [1, с. 265]. А ці відчуття перенесені із спогадів


Сторінки: 1 2 3