раз пояснювати, що конструкція "4 липня" для пересічного американця - це щось надзвичайно важливе і значуще, аніж просто сполучення числівника з іменником. При згадці цих слів в очах мешканця батьківщини "Oliver's Story" ви помітите гордість за свою країну та любов до неї. Адже за нібито, на перший погляд, буденною датою ховається глибокий культурний зміст - День Незалежності. І саме тому речення "Doctor, I am high! Like a flag on the fourth of July!" (курсив мій. - О.Д.) [8; 89] перекладач не мав би перекласти як "Докторе, я на такій висоті, як державний прапор четвертого червня" [7; 46] (бо саме такий варіант присутній у тексті "Оліверової історії"). Можливо, слова "July" та "June" подібні у написанні та й зближені за часом, але для посередника між двома контактуючими культурами навіть помилка, викликана неуважністю, зовсім недопустима, бо в нашому випадку вона призвела до помилкового декодування перекладачем інформації, закладеної автором у своєму творі.
Е. Сігел окреслює фабульний час як хронологічно, так і описово. Наприклад:1. I thought a lot for several miniseconds [8; 58]. | 1. Протягом кількох міні-секунд я багато про що встиг подумати [7; 31].
2. Three weeks later, I gave up. [8; 78] | 2. Через три тижні я здався [7; 41].
3. 'Then be outside the front in twenty minutes and I'll pick you up'.
'Oliver,' she said, 'it's fifteen miles away!' 'All right,' I casually replied. 'I'll pick you up in fifteen minutes' [8; 61]. | 3. - Будь біля центрального входу. Я приїду через двадцять хвилин.
Олівере, - сказала вона, - це ж п'ятнадцять миль відстані.
Дарма, - недбало кинув я. - Чекай мене за чверть години [7; 33].
У цьому коротенькому діалозі між головними героями роману Олівером Барретом та Марсі Біннендейл присутній взаємозв'язок часу та простору, який М. М. Бахтін позначив терміном "хронотоп". "У літературно-художньому хроно- топі присутнє злиття просторових і часових ознак в осмисленому і конкретному цілому. Час тут згущується, ущільнюється, стає художньо- зримим; тоді як простір інтенсифікується, втягується у рух часу, сюжету, історії. Ознаки часу розкриваються у просторі, і простір осмислюється і вимірюється часом. Цим пересіканням рядів і злиттям ознак характеризується художній хронотоп" [2; 235].
Словосполучення "in twenty minutes", "in fifteen minutes" вказують на тривалість певного процесу і є суто часовими ознаками, тоді як хронотоп дороги відстанню у "fifteen miles" не має прямого стосунку до вимірювання часу, а лиш опосередковано підводить читача до розуміння того, як довго може тривати подолання такої дистанції автомобілем. Але чи зможе український реципієнт роману "Oliver's Story" одразу ж підсвідомо вирахувати тривалість такої поїздки. Мабуть, ні. Адже ми звикли до позначення відстані у кілометрах і "п'ятнадцять миль" для середнього українця можуть лиш означати, що дорога, мабуть, неблизька. Саме тому перекладачеві варто було б зробити певну примітку, вказавши співвідношення довжини милі до кілометра (1 миля - 1609 метрів).
Хизуючись своїм умінням управляти авто, головний персонаж на здивування своєї коханої наголошує на тому, що вищезгадану відстань він подолає за п'ятнадцять хвилин. У словосполученні "fifteen minutes" автор роману виділяє числівник курсивом, наче вказуючи на те, що для Олівера не складно подолати віддаль у п'ятнадцять миль за чверть години. Але чому ж перекладач вищезгадану частину мови подає як "чверть"? Відомо, що в англійській мові більш уживаним на позначення проміжку часу тривалістю у п'ятнадцять хвилин є слово "quarter". Але в тексті оригіналу основний акцент робиться на самій кількості хвилин, що має пряме відношення до кількості миль (1 миля - 1 хвилина). Герой хоче виглядати в очах своєї співрозмовниці вправним водієм, а тому наче промовляє поміж рядків: "Не віриш, що примчуся за двадцять хвилин, то тоді я буду через п'ятнадцять. Це моя мінімальна швидкість. Можу і швидше". Тому слово "чверть" не зовсім відтворює зміст сказаного в прототексті. Саме в цих рядках і переплітаються часові стрічки фабули із просторовими, що і визначає основну суть "хронотопу", де, за словами М. Бахтіна, провідним началом є саме час [2; 235].
Історична правдивість "Oliver's Story" підкреслюється посиланнями автора на імена реально існуючих людей, явищ та описи певних історичних подій, а це, знову ж таки, вимагає від перекладача глибокої обізнаності в культурі нації, літературний твір якої він намагається донести до своїх співвітчизників. Ось, наприклад, на початку двадцять четвертого розділу "Oliver's Story" автор перераховує низку імен, при згадуванні яких у свідомості американців обов'язково зринуть певні образи, спогади чи бодай асоціації. Для пересічного українського адресата деякі з них залишаться абсолютно невідомими. Не знаємо, чи перекладачеві були відомі всі ці імена та назви одразу, чи довелося перегорнути не одну енциклопедію або словник, але пояснення до них він дав влучні та в природному звучанні.
Усе це творить реальний історичний час твору й вимагає максимального збереження в перекладі, чого й вдалося досягти транслятору.
Час здійснення перекладу (1998 р.) теж відіграє важливу роль у процесі його творення. Природно, що одна людина всього знати не може. А що вже говорити про мешканця країни, яка багато десятиліть не мала змоги контактувати з західним світом і