УДК 929:902(477)Хвойка В. В.+929:902(477)Макаренко М. О. Вікторія Колеснікова,

завідувач наукової бібліотеки Інституту археології НАН України, канд. іст. наук

ДВІ ПОСТАТІ В УКРАЇНСЬКІЙ АРХЕОЛОГІЇ: В. В. ХВОЙКА ТА М. О. МАКАРЕНКО (За матеріалами Наукового архіву Інституту археології НАН України)

Стаття присвячена постатям двох відомих дослідників-археологів: В. В. Хвойці та М. О. Макаренку. На підставі листування простежуються наукові контакти вчених, окреслюється коло взаємних інтересів, з'ясовуються місця археологічних досліджень.

Ключові слова: М. О. Макаренко, В. В. Хвойка, археологічні дослідження.

Досліджень, присвячених значенню для археологічної науки доробку В. В. Хвойки таМ. О. Макаренка, існує доволі багато. Проте майже нічого не відомо про взаємини цих двох оосбистостей. Існує лише одна публікація епістолярної спадщини М. О. Макаренка (в тому числі частини листів М. О. Макаренка до В. В. Хвойки) [6]. Тому метою запропонованої статті є дослідження наукових та особистих контактів, а також спільних наукових інтересів двох вчених на підставі аналізу всіх відомих на сьогодні джерел.

З першого погляду ці люди, здається, належать різним епохам. В. Хвойку ми знаймо як дослідника, який працював на межі ХІХ-ХХ ст., як першовідкривача низки археологічних культур, перш за все, трипільської. М. Макаренко відомий, передусім, як людина, яка мала сміливість стати супроти системи - як єдиний, хто виступив проти рішення знищити Михайлівський Золотоверхий. Але насправді ці люди не були такими далекими один від одного. Вони жили і працювали в один час, були знайомі, листувалися і мали багато спільного. Цим спільним була справа їх житія, їх робота, їх поклик - дослід ження, охорона та збереження історичної спадщини

Вікентій (Чеслав) В'ячеславович Хвойка народився у лютому 1850 р. у Чехії (с.Семін). Походив із багатодітної родини, яка належала до старовинного але збіднілого роду. В. Хвойка не мав фахової і взагалі вищої освіти (закінчив комерційне училище). У 1877 р. переїхав до Києва, де спочатку займався сільським господарством, а згодом розпочав досліджувати старожитності. Відкрив низку широковідомих нині археологічних культур: трипільсьіу, зарубинецьку, черняхівську, дослідив багато археологічних пам'яток. Був хранителем археологічного відділу Київського музею старожитностей і мистецтв (відкритий у 1899 р.). На цій посаді пропрацював до кінця життя. Помер у 1914 р.

Микола Омелянович Макаренко народився таюжу лютому але 1877 р. (рік переїзду В. Хвойки до Києва) у с. Москалівці на Полтавщині у багатодітній сім' ї освіченого сільського священика. Закінчив художнє училище у Петербурзі та Петербурзький археологічний інститут. Працював помічником хранителя скарбів Імператорського Ермітажу. Провадив численні археологічні розвідки та розкопки. 1919 р. переїхав до Києва, де займався, передусім, охороною та збереженням пам'яток історії, архітетури, мистецтва, археологічними розкопками. Заарештований у 1934 р. та того ж року висланий до Казані, 1936 р. знов заарештований та відправлений до колонії в Томськ, втретє заарештований та сграченийу 1938 р.

Не вдалося з'ясувати коли і за яких обставин В. В. Хвойка та М. О. Макаренко познайомились, але з листа, датованого 1906 р. [6, № 244], стає зрозуміло, що на той час було це знайомство вже досить тривалим. Загалом листи М. О. Макаренка доВ. В. Хвойки охоплюють період з 1906 по 1913 р. На жаль, не збереглося ані чернеток листів В. В. Хвойки до М. О. Макаренка, ані особистого архіву М. О. Макаренка (що не дивно, зважаючи на долю дослідника). Дев'ять листів зберігаються в особистому фонді В. В. Хвойки у Науковому архіві Інституту археології Національної Академії наук України [6, № 241-249].

Кореспонденція свідчить на користь того, що В. В. Хвойка та М. О. Макаренко підтримували досить тісні стосунки, причому не лише суто професійні: вони обмінювалися враженнями про дослідження, повідомляли про цікаві знахідки, вітали один одного з успіхами і святами.

М. О. Макаренко визнавав В. В. Хвойку як професіонала-археолога, надсилаючи йому свої звіти про розкопки, радився щодо визначення культурної приналежності археологічних матеріалів, отримував від В. В. Хвойки фотографії знахідок з розкопок, [6, № 244-246], просив допомоги у фотографуванні експонатів музею, наданні різних відомостей тощо: «багато разів я звертався до Вас із різними проханнями і тепер знов з проханням» [6, с. 249]. В свою чергу М. О. Макаренко, на прохання В. В. Хвойки та чеського професора JI. Нідерле . надсилав В. В. Хвойці матеріали дослідження землянок VIII-IX ст. [7, № 242].

У 1907-1908 pp. В. В. Хвойка проводив розкопки в Києві на садибі Десятинної церкви. М. О. Макаренко висловлював своє захоплення цими дослідженнями: «У захваті від речей Ваших розкопок біля Десятинної церкви, що привіз до Петербурга Б. І. Ханенко . Днями був в комісії (Імператорська археологічна комісія. - В. К.) Хілінський та дав детальний опис та пояснення щодо розкопок та речей. Членам комісії це було дуже доречно» [6, № 247]. Чи був М. О. Макаренко сам присутній на розкопках

В. Хвойки в Києві? Принаймні намір побувати мав: «Влітку, якщо вдасться, зазирну і я, можливо, в Київ» [6, № 248]. Проте відомо, що пізніше, після переїзду до Києва у 1919 p. М. О. Макаренко разом зі своїм товаришем Б. Реріхом також працював на території давнього Києва, в тому числі проводив археологічні розкопки для встановлення