Багато сил віддав музейній справі і М. О. Макаренко, який після закінчення Археологічного інституту, як вже зазначалося, працював на посаді помічника хранителя скарбів Імператорського Ермітажу. Він впорядкував тут велику археологічну колекцію, був одним з провідних фахівців у зарубіжному мистецтві. У1916 р. вийшла друком його книга - «Художественные сокровища Императорского Эрмитажа» [5]. Цей путівник по Ермітажу і досі не має собі рівного.

Після переїзду до Києва саме М. О. Макаренко у 1920-1924 pp. працював на посаді директора музею Б. І. Ханенка, який на той час вже носив назву Музею мистецтв Всеукраїнської Академії Наук. Він не просто зміг зберегти у ці важкі часи надбання музею. Лише завдяки ерудиції та настирливості М. О. Макаренка вдалося розшукати і повернути у Київ значну частину колекції музею, яка була евакуйована з міста під час першої світової війни. Але малоосвічені радянські чиновники доклали зусиль, щоб звільнити М. О. Макаренка з цієї посади. З 1924 по 1928 pp. він перебував під слідством за звинуваченням у перевищенні влади та неправильному витрачанню коштів [13, с. 99]. Дослідникдуже болісно переживав ці гоніння, оскільки його повернення в Україну було пов'язане з великим бажанням працювати на користь Батьківщині. Він витрачав на це всі свої сили і насправді зміг багато зробити, часто працюючи у страшних умовах післяреволюційного лихоліття.

Безкомпромісна і чесна людина - М. О. Макаренко - мав сподівання на позитивні перетворення у ставленні до історичної спадщини. Ще у листі до В. В. Хвойки він зазначав: «Взагалі ж, в останній час, я переконуюсь, що розкопками цікавляться постільки поскільки в них є знахідки, що представляють матеріальну цінність, ну інколи, ще художню. Що ж торкається наукового боку справи, самого обряду поховання, характеристичних рис і пр. і пр., то це здається нікому не потрібно, окрім двох-трьох осіб. Тому я й гадаю, взагалі чи копати варто? Чи не краще залишити пам'ятники для нащадків, що більш усвідомленно віднесуться - а в цьому я не маю сумнівів - до тих небагатьох штрихів в земних надрах, які залишені нам у спадок нашими попередниками... Єдине виправдання наше - наше особисте зацікавлення в цьому. Ну, а якщо ми власною цікавістю підірвемо цікавість до цих пам'ятників десятків осіб, що йдуть за нами? Право не варто копати і на душі легше і користі майбутньому більше» [6, №242].

На жаль, М. Макаренку не поталанило на нащадків, які свідомо ставилися б до історичних пам'яток (звісно йдеться про загальну ситуацію в країні у 20-30-х роках XX ст., а не про окремих колег та однодумців вченого).

Проте надбання, яке залишилось нам у спадок, у тому числі силами і старанням таких схожих і одночасно таких різних людей - В. В. Хвойки та М. О. Макаренка: колекції, музеї, збережені храми, книги, архівні матеріали - живуть і нині. Ми маємо можливість дотикатися до них свідомо і несвідомо. Ми ходимо по вулицях, що носять їх ім'я - Вікентія Хвойки на Куренівці, де він колись мав будиночок біля Кирилівських висот, Миколи Макаренка - на околиці міста на Троєгцині, гортати листи в архівах, бачити книги з власноручним автографом М. О. Макаренка (вочевидь частина його бібліотеки), котрі якимось дивом потрапили до бібліотеки Інституту археології. Ми ходимо повз збережену Софію та відроджений Михайлівський Золотоверхий. Можемо покласти квіти на могилу Вікентія Хвойки на Байковому цвинтарі і лише подумки вклонитися, певно, братській могилі в Томській області, в якій покоїться Микола Макаренко. Аби історія не забувалася, аби пам'ять про наших попередників була в серці.

Список використаних джерел

Білодід, О. І. Про Макаренка М. О. [Текст] / О. І. Білодід 11 Археологія. - 1989.-№ 1.-С. 120-131.

Макаренко, Д. Є. Епістолярна спадщина М. О. Макаренка [Текст] / Д. Є. Макаренко // Археологія. - 1992. - № 4. - С. 101-108.

Макаренко, М. Маріюпільський могильник [Текст] / М. Макаренко. - К., 1933.- 152 с.

Макаренко, М. Халеп'є [Текст] / М. Макаренко // Коротке звідомлення ВЬАК за археологічні досліди року 1925. - К., 1926. - С. 33-50.

Макаренко, Н. Е. Художественные сокровища императорского Эрмитажа [Текст] : краткий путеводитель / Н. Е. Макаренко. - Пг., 1916. - 307 с.

Науковий архів Інституту археології НАН України. - Ф. 2. - № 241-249.

Науковий архів Інституту археології НАН України. - Фонд ВЖК. -№ 31,36.

Отчет Киевского художественно-промышленного и научного музея имени Императора Николая Александровича за 1909 год [Текст]. - К., 1910. - 19 с.

Отчет Киевского художественно-промышленного и научного музея имени Императора Николая Александровича за 1911год [Текст]. - К., 1912. - 31 с.

Труды XI АС в Киеве 1899 г. - М., 1902. - Т. 2. - С. 175-176.

Хвойка, В. В. Каменный век Среднего Приднепровья [Текст] / В. В. Хвойка II Труды XI АС в Киеве 1899. - М., 1901. - Т. 1. - С. 726-812.

Хвойка, В. В. Раскопки 1901 г. в области трипольской культуры [Текст] / В. В. Хвойка // Записки русского отделения Императорского русского археологического общества. - СПб., 1904. - Т. 5, вып. 2. - С. 1-25.

Центральний державний архів громадських об'єднань України. - Фонд 263.