УДК 502.4:502.63(210)](477.73)

Патрушева Л.І., Романенко М.М.

ЛІСОВІ ЛАНДШАФТНІ КОМПЛЕКСИ В ОБ'ЄКТАХ ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Лісові ландшафтні комплекси являють собою надзвичайну цінність у степовій зоні. У статті представлена історія лісорозведення в Миколаївській області. Наведена класифікація лісових ландшафтних комплексів. Для кожної з груп було розроблено рекомендації щодо збереження відповідних об'єктів ПЗФ та режиму їх майбутнього використання.

Ключові слова: антропогенні лісові ландшафтні комплекси, природні лісові масиви, об'єкти природно-заповідного фонду.

Лесные ландшафтные комплексы предтавляют большой интерес в степной зоне. В статье представлена история лесоразведения в Николаевской области, изучен приобретенный опыт. Проведена классификация на основе комплексного анализа всех представленных в природно-заповедном фонде антропогенных лесных ландшафтных комплексов.

Ключевые слова: антропогенные лесные ландшафтные комплексы, природные лесные массивы, объекты природно-заповедного фонда.

Anthropogenic forest landscape complexes are extraordinarily interesting for a study and maintainance in steppe. Forest arrays in Mykolaiv region have the protracted history of development, which stipulated their variety. In this article classification of forest nature- reserved fund objects is presented and recommendations in relation to their subsequent functioning are developed.

Key words: anthropogenic forest landscape complexes, natural forest arrays, nature- reserved fund objects, breeding of the forests conditions.

Вступ. У степовій зоні, особливо за умов змін клімату, зменшення запасів поверхневих та підземних вод, активізації процесу спустелювання, надзвичайної уваги вимагає проблема збереження лісових насаджень, які мають призупинити негативні тенденції, що набули загрозливого масштабу в регіоні, зокрема в Миколаївській області. Проте досвід заліснення територій є не завжди позитивним. Сучасна ситуація потребує зваженого підходу та детального вивчення. Особливо слід звернути увагу на історію лісорозведення, вивчити багаторічний досвід, проаналізувати нинішній стан та розробити рекомендації щодо майбутнього використання антропогенних лісових ландшафтних комплексів (ЛК), включених до природно-заповідного фонду (ПЗФ).

Вихідні передумови. Лісова рослинність степів України була зосереджена на схилах річкових долин, балок, лиманів, займала заплави та доходила до Чорного моря. Іноді ліси байрачного типу виходили на вододіли. Зі зменшенням площі природних лісів, у наслідок розорювання та заселення нових земель, поступово зростала площа штучних лісових насаджень. Степове лісорозведення вимагало значних фінансових витрат. Тому, у першу чергу, на початку ХІХ століття цим питанням починають займатись крупні землевласники.

На території Херсонської губернії (у межах сучасної Миколаївської області) до цієї роботи залучаються Кир'яков М.М., син власника значних маєтків по течії річки П. Буг (Ковалівка, Богданівка, Кир'яківка), саме в тих місцях збереглись залишки давніх насаджень листяних порід дерев [2].

Скаржинський В.П. - початківець степового лісорозведення, герой війни 1812 року, син отамана Бузького козацького війська. Він високо оцінив унікальний природний комплекс у долині р. Південний Буг та заборонив у цих місцях традиційну господарську діяльність, таким чином зберіг типові для регіону ЛК, а саме степові ділянки та наскельні дубрави. Поблизу власних маєтків Скаржинський створює розплідники, сади, дендропарки. Вирощені тут саджанці використовувались для лісових насаджень Одеси, Алупки, Алушти, П'ятигорська, Нікітського ботанічного саду, дендропарку «Софі- ївка». Нині у надзвичайно гарному стані збереглись такі об'єкти, як: «Лабіринт», «Василева пасіка», «Рацинська дача», «Літній хутір Скаржинського» [3; 8; 10].

Де Карієр А.А. поблизу селища Каменоватка створив насадження лісових смуг, які вивчали учасники наукової експедиції під керівництвом Докучаєва В.В., в результаті якої була вироблена програма заліснення степу [2].

Особливий внесок у степове лісорозведення зробили німецькі колоністи. У 1830 році для кожного господаря земельної ділянки було визначено зобов' язання розвести півдесятини лісу на площі, відведеної для цілої колонії. Саме з цим пов'язано засадження «Володимирівської дачі» у Казан- ківському районі, це найбільш старий лісовий масив, створений на чорноземах південних. Культуру лісорозведення тут почали закладати у 1873 році. У 1929 році на базі лісового масиву було створено наукову частину Володимирівської полезахисної дослідної станції Українського науково-дослідного інституту агролісомеліорації та лісового господарства.

У 1937 році для закріплення пісків заплави та нижніх терас р. Кодима створено Катеринківський ліс (Первомайський район) [4].

Надзвичайно сильно ліси області постраждали у роки другої світової війни. Новий поштовх захисному лісорозведенню було дано після 1948 року закладанням лісових масивів «Мар'їна роща» (Баштанській район) та продовженням насадження дерев біля с. Катеринка (Первомайський район). Цього ж року створюється Миколаївський ліс- госпзаг [2; 4].

У 60-70-ті роки минулого століття великих масштабів набуває заліснення піщаних арен у долинах річок П. Буг, Кодима, Інгул. Метою цих заходів був захист населених пунктів та сільськогосподарських угідь від негативних наслідків еолових процесів. Для цього часу характерним є засадження великих суцільних площ монокультурою (сосна звичайна або кримська) без врахування особливостей природного ландшафту.

З 1991 року спостерігається тенденція до механічного збільшення площі лісів, особливо цей процес активізувався протягом останніх трьох років. Під заліснення починають виділяти ділянки де представлені надзвичайно цінні природні степові ЛК, які, власне, потрібно зберігати саме у первинному, незміненому стані.

Метою дослідження є встановлення доцільності включення антропогенних лісових ЛК до ПЗФ та визначення ефективності їх функціонування. Завдання:

вивчити багаторічний досвід лісорозведення в регіоні;

проаналізувати сучасний стан антропогенних лісових ЛК;

- розробити рекомендації щодо майбутнього

функціонування об' єктів ПЗФ створених на

основі лісових насаджень.

Основний матеріал. Згідно з лісовим кадастром на 01.01.2008 року в області налічується 127,4 тис. га земель лісового фонду, у т. ч. вкритих лісовою рослинністю. Середня лісистість області з