Отже, формування оптимальної продуктивності рослини можна досягти не одним фітогормоном чи біологічно активною сполукою, а комплексом, застосовуючи їх одночасно або послідовно за оптимальних умов вирощування. Тому одним з найважливіших завдань рослинництва є розробка найраціональніших схем застосування регуляторів росту на основі створення високоефективних їх комплексів [9].

Як повідомляє Анішин Л.А. [10], перші штучні біологічно активні препарати виявилися дуже дорогими та малоефективними, тому не знайшли широкого застосування в сільськогосподарському виробництві.

По-справжньому високоефективні регулюючі засоби вдалося створити на основі найновітніших досягнень науки лише через 50 років. Так, у 1964-1965 роках російський мікробіолог Гельцер Ф.Ю. уперше у світовій практиці виділила гриб-ендофіт і почала його розмноження. Вона підтвердила тезу про збільшення біометричних показників рослин, в кореневих системах яких було знайдено цей гриб [11].

На збільшення продуктивності сільськогосподарських культур під дією регуляторів росту вказують дані багатьох авторів.

Російські дослідники вказують на те, що застосування таких стимуляторів росту, як гумат натрію і тур на чорноземах звичайних і вилужених західного Передкавказзя позитивно впливало на врожайність цукрових буряків. Внесення фуранозу, бурштинової кислоти, гідрогумату та 2-ХЕФК у фазі 2-3 пар справжніх листків цукрових буряків збільшувало збір цукру з одиниці площі на 13,5 - 20,2 % [12].

За даними інших авторів [13], при обробці насіння біостимуляторами росту врожайність основних польових культур, у середньому за три роки досліджень, підвищилася на 10,6-29,1 %, у тому числі: озима пшениця - на 14,5-17,3 %, ярий ячмінь - на 14,1-19,3, горох - на 20,0-21,8, кукурудза на зерно - на 11,1-18,2, цукрові буряки - на 12,4-23,3, картопля - на 10,6-14,1 і льон-довгунець - на 18,3-19,8 %. При цьому середні прирости врожайності при застосуванні стимуляторів росту (агростимулін, трептолем, емістим С, сукцин, триман) становили: ярого ячменю та озимої пшениці 6,0-6,6 ц/га, зерна кукурудзи 11,5, цукрових буряків 75,0, картоплі 45,0 ц/га.

Окрім зростання врожайності, обробка насіння і посівів польових культур різними біостимуляторами росту сприяла підвищенню польової схожості, інтенсивному росту рослин та їх кущінню, формуванню більшої кількості продуктивних стебел та продуктивності колосу, збільшенню маси 1000 насінин у зернових колосових.

Є також багато повідомлень про підвищення стійкості культурних рослин під дією стимуляторів росту до несприятливих умов навколишнього середовища та ураження вірусними, мікоплазмовими і грибковими хворобами.

Біостимулятори росту рослин впливають не тільки на кількісні, а й на якісні показники врожаю. Так, за даними Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції, вміст білка в зерні пшениці під впливом емістиму С в 1996 році збільшився на 0,9-1,8 %. На Чернігівській сільськогосподарській дослідній станції поряд з підвищенням вмісту білка протягом трьох років фіксували також збільшення кількості клейковини в зерні цієї культури на 3-5 % [13].

Соняшник однорічний - одна з найважливіших олійних культур, і регуляція його росту, розвитку і продуктивності має надзвичайно велике народногосподарське значення. В ряді науково-дослідних установ нашої країни та за рубежем робилися спроби вивчення ефективності біостимуляторів на ріст, розвиток і продуктивність соняшника. За повідомленням Якушиної Н.І. [14], яка проводила експерименти, обробка насіння соняшнику розчином суміші бурштинової і нікотинової кислот по 5 мл/г кожної підвищує схожість та енергію проростання і збільшує врожайність насіння на 2 ц/га.

Цікаві дані по застосуванню стимуляторів росту на соняшнику в умовах Кубанської дослідної станції ВІР на чорноземах вилужених важкого механічного складу наводить Рожкова В.Т. [15]. Так, застосування терпенолу на соняшнику сорту Передовик приводило до збільшення врожайності насіння на 3,5 ц/га, а вмісту олії на 1,7 %.

В умовах дрібноділянкового досліду (Кіровоградська область) обробка насіння соняшнику сорту ВНИИМК 8883 біостиму- лятором росту симбіонт 2 забезпечила незначне збільшення схожості, зменшення загибелі сходів від хвороб і ураженості рослин прикореневою формою склеротініозу, а також посилення росту рослин. Врожайність насіння у порівнянні з контролем збільшилася в 1,5 разу [16].

За даними Миколаївського і Чернігівського інститутів агропромислового виробництва, Кіровоградської та Генічеської сільськогосподарських дослідних станцій, обробка насіння соняшнику і його посівів такими біостимуляторами росту, як трептолем, агростимулін, сукцин, емістим С і триман у фазі шести пар справжніх листків у різних грунтово- кліматичних умовах сприяла підвищенню врожайності насіння на 2,8-4,9 ц/га або на 13,523,7 %. Виявлено також, що вказані регулятори росту підвищують вміст олії в насінні соняшнику на 1,2-3,5 %. Дослідженнями вищезгаданих наукових установ доведений також вплив біостимуляторів росту на ураженість рослин соняшнику грибковими хворобами. Отримані дані свідчать, що обробка насіння препаратами емістим С, триман і сукцин сприяла зменшенню ураженості рослин соняшнику іржею у 2,7-4,0 разу, а обприскування посівів сукцином, трептолемом та агростимуліном - зменшенню пошкодження рослин білою гниллю у 1,8-11,3 разу [10].

Відзначимо, що в останні роки в Україні темпи створення нових препаратів значно перевищують можливості їхнього суттєвого вивчення. Тому, враховуючи це, наведений аналітичний огляд свідчить про те, що шляхи, за якими здійснюються розробка і вдосконалення технології застосування синтетичних регуляторів росту рослин, надзвичайно різноманітні не тільки у світовому землеробстві, а й у вітчизняному, що цілком закономірно, беручи до уваги велику строкатість ґрунтово-кліматичних, погодних та організаційно-господарських умов.

Таким чином, для подальшого вдосконалення технологій застосування та всебічного вивчення біологічно