УДК [582.475.4 : 581.144.2] : (477-13 Кінбурнська коса)

Єлісєєв ВВ., Юрлов Д.В., Янчишин В.В.

Коренезабезпеченість сосни на деяких дільницях штучно створених деревостанів Кінбурнської коси

Проблема комплексного освоєння арен півдня України є досить складною. Його історія нараховує вже майже 200 років. На протязі всього цього періоду людина намагалась знайти оптимальне поєднання умов та видів для отримання найкращого господарського ефекту. Велика роль відводилась залісненню піщаних територій. Однак вирощування повноцінних лісових насаджень в даних умовах утруднено внаслідок недостатньої кількості атмосферних опадів, бідного хімічного складу грунту, високих температур повітря і поверхні грунту, низької відносної вологості повітря під час вегетаційного періоду.

Завданням наших досліджень було вивчення особливостей будови кореневих систем сосни в штучно створених насадженнях та зміни характеристик коренезабезпеченості надземної частини дерев. Об'єктами досліджень були 35-річні культури сосни звичайної і 14-річні культури сосни кримської, створені на території Василівського лісництва Очаківського лісгоспзагу (відповідно 53 і 14 квартали) на Кінбурнській косі.

Методика досліджень передбачала закладення пробних площ, на яких проводився суцільний перелік дерев, на підставі чого були визначені модельні дерева. Проводився аналіз ходу росту надземної частини модельних дерев. Кореневі системи досліджувались методом повної розкопки із зарисовкою коренів на масштабному папері. За одержаними даними визначались площі горизонтальної і вертикальної проекцій кореневих систем. Площа горизонтальної проекції визначалась як площа багатокутника, утвореного закінченням найбільш довгих коренів горизонтальної орієнтації, а площа вертикальної проекції — як площа багатокутника, утвореного найбільш довгими коренями вертикальної орієнтації. Далі визначались сумарні показники використання грунтового простору всіма деревами деревостану: визначалась сумарна площа горизонтальних проекцій коренів та сумарний об'єм грунтового простору, засвоєний деревами кожної групи росту. На основі одержаних даних та характеристик по групах росту визначались ступені біологічної напруги, коефіцієнт взаємоперекриття горизонтальних проекцій кореневих систем та коефіцієнт перекриття об'ємних показників.

При визначенні коефіцієнту об' ємного перекриття фізичний об'єм грунту, що займають кореневі системи всіх дерев деревостану, визначався як добуток фізичної площі на глибину проникнення коренів дерева кращого росту. Показник біологічної напруги розраховувався як відношення сумарної довжини коренів даної кореневої системи до об' єму грунтового простору, який він займає. Коренезабезпеченість надземної частини дерев визначалась шляхом співставлення сумарної площі поперечного перетину стержневого кореня і поверхневих горизонтальних коренів, які відходили від нього в зоні кореневої шийки з площею поперечного перетину стовбура біля основи за кожен рік на протязі всього існування дерева. Одночасно визначались відношення площі сумарного перетину коренів на висоту дерева.

Водозабезпеченість штучно створених деревостанів сосни звичайної та інших деревних порід в умовах арен Кінбурнської коси складається з атмосферних опадів, запасів грунтової води та конденсації вологи з атмосферного повітря. Середньорічна кількість атмосферних опадів складає 300-350 мм [1].

Середньорічна кількість атмосферного конденсату не перевищує 140 мм. Цього недостатньо для забезпечення вологою нормального росту дерев в умовах високих температур та низької відносної вологості повітря. Атмосферні опади, як правило, щорічно не досягають рівня ґрунтових вод, отже тип водного режиму тут є періодично промивним. Грунтові води залягають на глибині 160-230 см. Характерним є те, що в окремі періоди рівень грунтових вод коливається. Окрім добових (незначних) та сезонних рухів грунтових вод (в залежності від кількості опадів влітку - 30-70 см) мають місце довгоперіодичні, з періодом 35 років, коливання грунтових вод з амплітудою 1-2 м [1]. Непостійний гідрологічний режим несприятливо впливає на ріст деревостанів. Несприятливим фактором є також довгі, до 2-3 місяців, посухи.

Кореневі системи сосни звичайної в даних умовах формуються з стержневого (основного) кореня та 5-8 поверхневих коренів горизонтальної орієнтації та вертикальних відгалужень від цих коренів. Стержневі корені та вертикальні відгалуження від горизонтальних коренів у дерев кращого росту досягають рівня грунтової води в 18-20- річному віці і утворюють шар інтенсивно розгалужених коренів. Характерно, що майже в усьому шарі грунту від поверхні до рівня грунтових вод вертикальноорієнтовані корені майже не утворюють розгалужень.

Відстаючі в рості дерева сосни звичайної мають кореневі системи, які навіть в 35- річному віці не досягають рівня грунтових вод (як і відстаючі в рості 14- річні дерева сосни кримської).

Відомо, що водозабезпечення надземної частини дерева відбувається за рахунок водопостачання, яке здійснюється корінням дерев. Анатомічна будова коренів і стовбура дерева свідчить про своєрідний перехід флоемних і ксилемних тканин в зоні кореневої шийки. Отже, співвідношення площі перетину коренів в цій зоні і стовбура біля його основи можна прийняти як один з показників, що характеризує коренезабезпеченість надземної частини дерева. Дослідження цього показника проводилось шляхом анатомічного аналізу площі перетину коренів і площі поперечного перетину стовбура біля його основи у 35- річного дерева сосни звичайної. На поперечних зрізах замірювались діаметри річних кілець, за якими визначались площі поперечного перетину, що мав стовбур у кожному відповідному році. Аналогічна робота проводилась для коренів. При цьому враховувалась сумарна площа поперечного перетину стержневого кореня і горизонтальноорієнтованих коренів, які утворились в зоні кореневої шийки. Аналіз ходу росту коренів кореневої системи проводили починаючи з п'ятого року життя дерева.

Аналіз вікової динаміки показника коренезабезпеченості (табл. 1, мал. 3) дає підставу стверджувати, що на протязі життя дерева він змінювався нерівномірно. Перші три роки цей показник інтенсивно збільшується і досягає наприкінці цього періоду