УДК 330.123.72

В.І. Пєрєвєрзєв, пров. фах.

Кіровоградський науково-дослідний центр продуктивності агропромислового комплексу

Тенденції та напрямки розвитку матеріально- технічного забезпечення галузі рослинництва в Україні

В статті викладено технічні засоби при вирощуванні сільськогоподарських культур та розвиток механізованих технологій.

механізація, рослинництво, машинобудування

Розвиток галузей агропромислового комплексу в сучасних умовах визначається не тільки рівнем його технічного забезпечення, що характеризується кількістю засобів, їх якістю, продуктивністю, відповідністю світовим вимогам до екологічних характеристик довкілля та безпеки, а й технологічною досконалістю виробництва. Проблемі техніко- технологічного переозброєння сільськогосподарського виробництва присвячені праці Я. Білоуська, В. Кравчука, П. Саблука, В. Сайка, В. Погорілого, та інших практиків [1].

В той же час недостатньо дослідженими залишаються питання розвитку матеріально-технічного забезпечення галузі рослинництва в Україні, його тенденцій та напрямків. Визначення рівня розвитку механізації рослинництва в Україні у сучасних умовах, та раціональне використання сільськогосподарської техніки є метою нашого дослідження.

Механізація рослинництва в Україні потребує технологічного переозброєння вітчизняними високоефективними, надійними технічними засобами, яке дало змогу задовольнити сучасне сільське господарство. Подальший розвиток сільського господарства в цілому, і рослинництва як його провідної галузі істотно залежить від рівня матеріально-технічного забезпечення галузі, зокрема, від рівня розвитку вітчизняного машинобудування. Сільськогосподарське машинобудування України знаходиться в процесі глибокого реформування і націлене на більш повне задоволення потреб агропромислового виробництва. Основою планомірного розвитку сільськогосподарського машинобудування в Україні є "Програма виробництва технологічних комплексів машин і устаткування для агропромислового комплексу". Вона передбачає підвищення технічної оснащеності аграрних підприємств вітчизняною технікою до рівня 90%. За період з 1992 року в Україні розроблено близько 1100 найменувань нової техніки, модернізовано більше 500, освоєне серійне виробництво 265 машин і устаткування. У структурі виробництва сільськогосподарської техніки в даний час переважають енергетичні засоби (55%). В нових розробках машинобудівників знаходять реальне відображення сучасні напрямки розвитку механізації рослинництва в умовах України.

У технологічному аспекті, важливим свідченням розвитку процесу ресурсозбереження є мінімалізація основного обробітку ґрунту, яка полягає в підвищенні якості оранки шляхом застосування ярусних і обертових плугів та розширення обсягів використання неполицевих знарядь до рівня 50-55% посівних площ. Розроблені й швидко знаходять впровадження комбіновані багатоопераційні ґрунтообробні агрегати для передпосівного обробітку ґрунту і багатофункціональні ґрунтообробно-посівні комплекси, які скорочують в 2-4 рази кількість проходів по полю, на 20-30 % зменшується - витрати -праці, паливно-мастильних матеріалів та значно зменшуються терміни виконання механізованих робіт [2]. Відбувається скорочення виробництва енергомістких просапних культур на схилових землях, що складають 1/3 усіх посівних площ в Україні. Це викликає відповідну корекцію механізованих технологій і комплексів машин в напрямку посилення їх ґрунтозахисних функцій. Важливим кроком в розвитку механізованих технологій стала розробка технічного забезпечення систем координатного та "точного землеробства", що дозволяє вести моніторинг стану ґрунту та культурних рослин на місце визначених ділянках поля, відповідним чином дозувати добрива, біостимулятори та засоби захисту рослин для досягнення високої ефективності їх дії при мінімально необхідних витратах. Це стало основою створення технологій та технічних засобів за принципом "замкненого циклу", що мають реальну перспективу в майбутньому.

Трактори і комбайни, машини для внесення добрив і засобів захисту рослин обладнують автоматизованими системами контролю і керування технологічними процесами та режимами їх роботи. Удосконалюють висіваючі системи сівалок, підвищують універсальність їхнього застосування.

В організаційному аспекті, заходи ресурсозбереження при механізації вирощування сільськогосподарських культур дозволяють на 10-25% скоротити витрати енергії й інших ресурсів. Раціональне комплектування агрегатів і прогресивні форми їхнього використання (машинно-технологічні станції, механізовані загони тощо) зменшують собівартість одержання рослинницької продукції [2].

У сучасних умовах раціональним значенням комплексного показника оперативного рівня технічного забезпечення АПК вважають Тор=8%. Тобто, гармонічний розвиток агропромислового комплексу можливий при відповідному рівні його технічного забезпечення, який потребує 12-річного циклу повного відновлення машинно-тракторного парку. Зауважимо, що технічні засоби при вирощуванні сільськогосподарських культур певним чином впливають на їх врожайність та рівень втрат врожаю. Істотний вплив на врожайність справляє група машин для внесення добрив (50%), обробітку ґрунту (25%) та посіву (25%). Втрати врожаю залежать від іншої групи сільськогосподарської техніки - для захисту рослин (40%), збирання (30%), первинної переробки і зберігання (30%).

Диференціація ґрунтообробних машин обумовлена біологічними особливостями вирощуваних культур, характером розміщення основної маси коренів в оброблюваному шарі. Вона передбачає обмеження в застосуванні техніки для поверхневого (0-8 см) і мілкого (8-16 см) обробітків ґрунту як основного. Обробіток ґрунту під оброблювану культуру в сівозміні виконується по агрофону культури-попередника, що істотно впливає на технологічний режим роботи. Для глибокої оранки на 25-35 см із загортанням поверхневого шару ґрунту з органікою (до 120 т/га) на дно борозни створені ярусні плуги (ПНЯ-4-42, ПНЯ-6-42), які забезпечують найвищу якість оранки.

Вітчизняна промисловість освоїла випуск важких дискових борін до тракторів класів 1,4-5, їх виробляють в більшості регіонів України.

В основному ці конструкції повторюють, з відповідними змінами, відомі БДТ-7 та БДТ-3. Водночас, на ринку з'явились й нові важкі борони з Х-подібним (БДВ-8,5) та V- подібним (БДВП-6,3) розміщенням дискових батарей.

Обсяги розпушення ґрунту без оберту скиби знаряддями неполицевого типу зростають і в найближчому часі складатимуть 30-50% посівних площ України. Плоскорізи та розпушувачі (чизелі) слід ширше використовувати в зонах недостатнього зволоження, на агрофонах з незначною кількістю (до 30 ц/га) рослинних решток, замість веснооранки. Це дає можливість на 20-40 % скоротити строки