проведення основного обробітку ґрунту, зменшити на 6-12 кг/га витрати пального, вирішити загальні проблеми захисту ґрунтів при лімітованому енергозабезпеченні.
В комбінованих ґрунтообробних машинах для поверхневого (2-8см) обробітку ґрунту, в тому числі й передпосівного, забезпечується ешелонованість розміщення робочих органів та збільшення загальної ширини захвату. Широко використовуються пружині робочі органи з розпушувальними (долотоподібними) або полільними лапами шириною від 30-200 мм та ротаційні подрібнювачі грудок й вирівнювачі поверхні. Передпосівний обробіток виконують в залежності від глибини загортання насіння та необхідної щільності обробленого шару ґрунту.
При застосуванні комбінованих ґрунтообробних машин відбувається заміна 5-6 одноопераційних агрегатів; скорочення на 30% витрат пального, праці, строків виконання робіт; збереження вологи в ґрунті; створення однорідного за щільністю посівного шару ґрунту.
При необхідності більш інтенсивного обробітку поверхневого шару ґрунту, подрібнення рослинних решток, в останній час набуває поширення обробіток чизельними культиваторами (KP—4,5, КПШ-3, КПШ-5,6), до складу послідовно розміщених робочих органів, яких додають дискові секції або окремі диски.
Посівну сільськогосподарську техніку удосконалюють у напрямках модульної побудови сівалок, збільшення ширини захвату, покращення якості висіву, застосування центрального дозування, підвищення універсальності, надійності та продуктивності роботи. Для зернових культур застосовують сівалки з механічними (типу СЗ-5,4) та пневматичними системами висіву. Механічні сівалки обладнують переважно дисковими сошниками та застосовують на полях з середньою якістю підготовки ґрунту на швидкості 5-7 км/год. Пневматичними сівалками доцільно працювати на добре підготовлених під посів площах, з застосуванням анкерних сошників, із швидкістю до 9 км/год. Набувають поширення багатофункціональні комплексні агрегати, які об'єднують в одному технологічному процесі обробіток ґрунту з одночасним посівом та внесенням мінеральних добрив по попередньо підготовленому фону. їх використання дозволяє ефективно завантажити енергозасіб класу 1,4 за допомогою використання частини потужності через ВВП (вал відбору потужності) трактора зберегти до 20% вологи в посівному шарі ґрунту.
Основу сучасної мобільної енергетики в агропромисловому виробництві України складають трактори та комбайни різного функціонального призначення. За останні роки типорозмірний ряд тракторів сільськогосподарського призначення розширився з 5 до 14 позицій, варіюючи потужністю двигуна в межах від 20 до 370 кВт. Він включає колісні і гусеничні модифікації ходових систем.
Найпоширеніші на ринку мобільної енергетики в Україні трактори МТЗ-80 та МТЗ- 82. Вони оснащені двигуном потужністю 60 кВт і можуть працювати в діапазоні швидкостей руху від 1,9 до 33 км/год. Підвищену потужність двигуна (80 кВт) і збільшену до 36 км/год швидкість руху мають трактори МТЗ-100, МТЗ-102. Колісний трактор МТЗ- 142, класу 2, має двигун потужністю 110 кВт, швидкість руху до 36 км/год і оснащений передньою навіскою та ВВП.
Основу сучасного парку колісних тракторів загального призначення класу 3 складає Т-150К. Останнім часом розроблено кілька нових енергетичних засобів цього класу. Це, в першу чергу, трактори ХТЗ-17021 та ХТЗ-17022. Трактор загального призначення ХТЗ- 17021 відповідає вимогам європейських стандартів ЄВРО-1 і ЄВРО-2. Він оснащений надійним та економічним двигуном фірми "Deutz Fahr» потужністю 170 к.с., безпечною каркасною кабіною, колесами однакового розміру, шинами низького тиску і підвищеної вантажопідйомності. Важливою перевагою трактора є раціональний розподіл маси між ведучими мостами (на передній міст - 60%, на задній - 40%), що дозволяє надійніше агрегатуватись з навісними і причіпними сільськогосподарськими машинами. Найбільшу питому вагу сучасного парку гусеничних тракторів сільськогосподарського призначення складають гусеничні трактори ДТ-75 і Т-150 класу 3, оснащені двигунами 65 та 110 кВт, відповідно. Гусеничний трактор Т-70С класу 2 має потужність двигуна 50 кВт та працює в діапазоні швидкостей руху від 1,6 до 11 км/год. Останнім часом харківські тракторобудівники розробили декілька гусеничних тракторів нової конструкції. Серед них треба відзначити насамперед ХТЗ-180Р, ХТЗ-200 та ХТЗ-220.
Слід зауважити, що найбільшим попитом в країнах Західної Європи серед універсальних тракторів користуються трактори потужністю 90-180 кВт. При цьому посилюється тенденція обладнання тракторів колісної формули 4К4 передньою навісною системою, ВВП та похилим капотом. Це підвищує енергетичну економічність та дає можливість використовувати агрегати, в першу чергу ґрунтообробні та посівні, з суміщенням операцій. Ще більш перспективним є обладнання тракторів класів 3 та 5 реверсивними коробками передач та мостами керування. Це дає можливість застосовувати навісні сільськогосподарські машини замість більш дорогих причіпних та самохідних, завантажувати передню та задню навіски трактора.
Для покращення екологічних показників, у першу чергу, зменшення ущільнення ґрунту при посіві, забезпечення достатнього тягового зусилля під час обробітку ґрунту колісні трактори використовують з подвоєними шинами. Коли вартість додаткових шин і складність переобладнання наближається до вартості гусеничного ходу, це стає вагомим аргументом щодо застосування екофільних гусеничних рушіїв.
Основними тенденціями світового тракторобудування є суттєве підвищення технічної надійності та енергетичної економічності тракторів. Вони оснащуються комплексними автоматизованими системами бортового управління, які забезпечують досконале силове і позиційне регулювання навісних знарядь і машин, стабілізують глибину ходу робочих органів і оптимізують режими роботи, що загалом підвищує продуктивність і зменшує питомі енерговитрати на 10 -15% [3].
Виробництво зерна є ключовою проблемою агропромислового комплексу України. Збирання врожаю зернових культур є завершальним етапом у всьому процесі виробництва зерна. Для збирання врожаю в оптимальні строки необхідно мати відповідний парк сучасної зернозбиральної техніки. За наявністю зернозбиральних комбайнів на 1000 га посівної площі, Україна відстає від США, ФРН, Франції у 3-4 рази [3].
Значного ефекту від використання комбайнів на збиранні врожаю зернових колоскових культур можна досягти