акти перевірки інших суб'єктів контролю (внутрішніх аудиторів, працівників контрольно-ревізійного управління, податківців);

накази, розпорядження, пояснювальні записки тощо.

При визначенні достатності аудиторських доказів аудитор повинен враховувати наступні фактори:

наявність можливості співставлення висновків, зроблених в результаті використання доказів, отриманих з різних джерел;

аудиторські докази, отримані в письмовій формі, є більш доказовими, ніж отримані в усній формі;

зовнішні докази є більш доказовими ніж внутрішні, за умови неефективної системи обліку і контролю.

Якщо при проведенні аудиту непредставлені необхідні документи в повному обсязі або достатні аудиторські докази щодо певних операцій аудитором незібрані, аудитор повинен відобразити це у звіті, у зв'язку з чим повинно бути розглянуте питання про надання аудиторського висновку, який відрізняється від безумовно- позитивного.

Щоб зібрати наведені вище аудиторські докази треба виконати наступні процедури перевірки обліку витрат:

вивчення бухгалтерських записів на рахунках синтетичного обліку витрат; дослідження документів первинного, аналітичного та синтетичного обліку витрат;

визначення наявності незавершеного виробництва та його стадії.

Перевірка записів і документів надає аудиторські докази різного ступеня достовірності залежно від їх виду і джерела, а також від ефективності заходів внутрішнього контролю. Процедура спостереження за відображенням у обліку витрат полягає у стеженні за процесом, який виконується іншими особами, наприклад, за підрахунком прямих витрат працівниками компанії або за виконанням процедур контролю формування елементів витрат. Процедура запиту стосовно обліку витрат - це звернення за інформацією до обізнаних осіб суб'єкта господарювання або поза його межами. Запити можуть бути різними: від дійних письмових запитів, адресованих третім сторонам, до неофіційних запитів, адресованих працівникам суб'єкта господарювання. Відповіді на запити можуть забезпечити аудитора інформацією, якою він раніше не володів або яка підтверджує аудиторські докази. Наприклад, запит до матеріально відповідальної особи стосовно обсягу витрачання конкретної сировина на виробництво одиниці продукції, який підтвердить інформацію у виробничому звіті. Процедура підтвердження застосовується для отримання інформації про реальність

залишків на рахунках обліку витрат. Якщо з будь-яких причин, а саме: обмеженість у часі аудиторської перевірки, відмова керівництва підприємства, що перевіряється, дана процедура не використовується, про це обов'язково повинно бути згадано в звіті за наслідками аудиторської перевірки. Підтвердження складається з відповіді на запит щодо інформації, яка міститься в облікових записах. Наприклад, аудитор зазвичай шукає безпосереднього підтвердження витрат сторонніх організацій через контакт із контрагентами підприємства. Процедура обчислення полягає у перевірці арифметичної точності показників первинних документів стосовно обліку витрат і регістрів обліку або у самостійному проведенні підрахунків. Аналітичні процедури аудиту витрат полягають в аналізі найважливіших показників і співвідношень, зокрема підсумковому дослідженні відхилень і взаємозв'язків, які суперечать іншій інформації, або відхиляються від очікуваних показників. Наприклад, аналіз даних головної книги у частини елементів витрат і даних форми 2 (звіту про фінансові результаті), а саме рядочків 230-270.

Виконання вищенаведених процедур дає можливість сформувати робочі документи аудитора стосовно перевірки обліку витрат, що є основою для формування звіту за наслідками аудиторської перевірки. При цьому, на нашу думку, такий документ обов'язково має будуватися за чітко встановленими правилами, а саме:

у вступній частині вказують місце і дату складання звіту, назву аудиторської фірми та її адресу, номер і дату видачі Сертифіката та Свідоцтва про включення до Реєстру суб'єкта аудиторської діяльності, період, за який здійснюється перевірка, склад облікової та звітної документації, посилання на Закон і положення (стандарти) бухгалтерського обліку, стандарти аудиту, якими керувався аудитор.

в аналітичній частині аудиторського звіту наводять результати перевірки бухгалтерського обліку і фінансової звітності, стану внутрішнього контролю, спосіб перевірки (суцільний, вибірковий), факти порушень законодавчих, інших нормативно- правових актів та встановлених правил ведення бухгалтерського фінансового обліку і складання фінансової звітності.

Крім того, у звіті за наслідками аудиторської перевірки повинна в обов'язковому порядку міститься наступна інформація:

період часу, до якого відноситься документація підприємства, яка була перевірена в ході аудиту;

вказівка про те, які бухгалтерські документи були перевірені суцільним методом, а які - вибірковим, та на підставі яких принципів здійснювалася аудиторська вибірка;

перелік зауважень, недоліків. При цьому в обов'язковому порядку повинно бути вказано, які з наведених зауважень є суттєвими, а які - ні.

Звіт за наслідками аудиторської перевірки обліку витрат має містити чотири розділи:

перевірка елементів облікової політики в частині витрат та порядку їх

дотримання;

перевірка системи обліку витрат за складом витрат суб'єкту господарювання;

перевірка записів у первинних документах, облікових регістрах і звітності; перевірка інформації про порушення ведення обліку, нестачі, зловживання, які знайшли документальне підтвердження в актах попередніх ревізій, перевірок.

У звіті за наслідками аудиторської перевірки результати аудиту групуються за напрямами:

господарські операції з обліку витрат, які відображені у відповідності з діючим законодавством та внутрішніми вимогами підприємства;

господарські операції з обліку витрат, які мають суперечливий характер (з точки зору аудитора, підприємства, законодавства);

господарські операції з обліку витрат, які відображені невірно та з порушенням чинних вимог.

За результатами перевірки витрат підприємства надаються наступні висновки:

Безумовно-позитивний