варіант другий також засновується на розмежуванні за цією ж ознакою об'єктів, але не на окремих субрахунках, а на самостійних синтетичних рахунках. За цих умов, по-перше, зберігається синтетичний рахунок «Нематеріальні активи» з його діючими сьогодні субрахунками, що можуть бути доповнені субрахунком «Невідчутні нематеріальні активи», тобто рахунок, який призначений саме для обліку об'єктів, які не мають матеріальної форми. По-друге, доцільним буде ввести окремий синтетичний рахунок «Інноваційні продукти», що призначені для ведення обліку об'єктів саме з матеріальною формою відображення.

Але в усіх цих і, мабуть, інших варіантах потрібні певні зміни в чинних нормативних документах на державному рівні.

Висновки.

Викладені в основній частині статті результати служать підставою для наступних висновків:

1. Не всі об'єкти цієї групи активів не мають нематеріальної форми. Є матеріальними носіями, що по меншій мірі, ті які створені власними зусиллями підприємства з використаннями матеріальних і інших ресурсів. Тим паче ті, що мають ринкову вартість.

2. Наукову новизну містить підхід, який передбачає поєднання в бухгалтерському обліку двох груп активів - тих, які дійсно не мають матеріальної форми, а також тих, які є носіями матеріальних ресурсів, а відтак, мають собівартість, матеріальний вигляд, ринкову вартість. Визначено два варіанти об'єднання цих груп об'єктів і розмежування інформації про них на бухгалтерських рахунках і субрахунках.

Важливим, у певній мірі, самостійним є напрямок досліджень із комплексу питань, які складають проблему планування, обліку і контролю інтелектуального капіталу, що містять багато дискусійного і невирішеного.

Список літератури

1. Брукинг Э. Интеллектуальный капитал / [пер. с англ. По ред. Н.Л. Ковалик] - СПб.: Питер, 2001. - 288с.: ил.

2. Буевич А.П. К вопросу о категориальном аппарате системы отношений интеллектуальной собственности / А.П. Буевич // Вестник Финансовой академии Российской Федерации. - 2003. - № 4 (28). - С.23-28.

3. Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 2.05.97 №283/97 - BP [електронний ресурс].

4. Сизоненко О.В. Класифікація нематеріальних активів для потреб бухгалтерського обліку / О.В. Сизоненко // Облік і фінанси АПК. - 2008. - № 8. - С. 143-146.

5. Иноземцев В. Парадоксы постиндустриальной экономики (инвестиции, производительность и хозяйственный рост в 90-е годы) / В. Иноземцев // Мировая экономика и международные отношения. - 2000. -№ 3. - С.3-11.

6. Карпова Н.Н. Стратегия управления интеллектуальной собственностью предприятий // www.les- russia.org.

7. Козырев А.Н. Оценка стоимости нематериальных активов и интеллектуальной собственности / Козырев А.Н., Макаров В.Л. - М.: РИЦ ГШ ВС РФ, 2003. - 368с.

8. Нарожний А.П. Проблеми класифікації нематеріальних активів / А.П. Нарожний // Вісник ЖДТУ. - 2005. - № 1 (31). - С. 159-163.

9. Нематеріальні активи: правові та облікові аспекти: збірник систематизованого законодавства.- К: Бліц-Інформ, 2009.-Вип.6.-192с.

10. Тейлор К. Интеллектуальный капитал / К. Тейлор // Computerworld. - 2001. - № 13.

11. Яремко І.Й. Економічні категорії в методології обліку: [Монографія] - Львів: Каменяр, 2002. - 192с.

12. Rechtman Y. Accounting Treatment of Intangible Assets. 200 l//http://www.rechtman.com/acc692.htm.

T. Банасько

Нематериальные активы промышленного предприятия: проблема определения сущности, возможности ее решения

Проанализировано определения предшественниками сущности нематериальных активов промышленного предприятия, выявлено их слабые места, которые в принципе ограничивают состав объектов только правами собственности. Обосновано два варианта решения проблемы: сохранение существующего подхода и устранение несогласований в нормативных документах; широкое понимание нематериальных активов, которое дает основание соединить и вместе с тем разграничить в учете объекты, которые не имеют материальной основы, и являются материальными носителями расходов на их создание.

Т. Banasko

Intangible assets of industrial enterprise: problem of determination of essence, possibilities of its

decision

Determinations by the predecessors of essence of intangible assets of industrial enterprise are analysed, their weak points which in principle limit composition of objects by only ownership rights are exposed. Two variants of decision of problem are grounded: saving of existent approach and removal of no the concordances in normative documents; wide understanding of intangible assets, which grounds to put together and at the same time differentiate in consideration the objects, which have not a material basis, and are the material transmitters of charges on their creation.