Ефективний аудит - гарантія безризикової діяльності підприємств

Високорозвинене розширене виробництво - один з найважливіших факторів економічного зростання держави. Важлива роль у вирішенні цього завдання належить у першу чергу сільськогосподарському підприємству, яке є першоосновою виробничих процесів і як таке має сприяти створенню стабільної, високорозвиненої промислової системи розвитку. До речі, підприємства повинні оперативно й кваліфіковано усувати негативні явища у своїй діяльності й за допомогою економічних важелів домогатися збільшення рівня виробництва товарів, їх конкурентоспроможності на ринку. Однак нинішній низький рівень капіталізації виробничої системи, наявність значної кількості проблемних підприємств свідчать про необхідність удосконалення сільськогосподарського виробництва та підвищення ефективності.

Пріоритетними завданнями вдосконалення виробництва всіх видів товарів та послуг мають бути:

по-перше, створення належних умов розвитку для сільськогосподарських підприємств з метою підвищення їх ефективності та відповідності прогресивним світовим тенденціям;

по-друге, формування умов для підвищення надійності, конкурентоспроможності продукції сільськогосподарських підприємств на внутрішньому і міжнародному рийках як основи їх стабільного функціонування та розвитку.

Зрозуміло, що сучасний розвиток сільськогосподарського підприємства пов'язаний з великою кількістю невирішених проблем, які впливають на ефективність функціонування виробничої системи України. Не торкаючись усього різноманіття причин виникнення проблем та їх впливу на становище підприємства, можна, на наш погляд, стверджувати, що більшість проблем значною мірою пов'язана з недооцінкою інформаційного характеру цієї діяльності. Нескладно визначити мету і завдання діяльності підприємства, методи і засоби їх досягнення. Більшість економічних термінів, що сьогодні широко використовуються, досі не мають точних і однозначних визначень у нормативних актах. Очевидно, цю прогалину слід було заповнити ще на етапі створення перших ринкових формувань та підприємств, але це виявилося принципово неможливим через відсутність системного підходу та регулювання цих формувань через державні органи влади і управління.

Відомо, що відповідно до визначень, регулювання - це підпорядкування певному порядку або правилам, а контроль - це перевірка виконання чого-небудь, наприклад, законів, рішень, планів або спостереження з метою перевірки. Вже з таких визначень, застосувавши їх до підприємницької діяльності, можна вивести всі завдання і функції підприємницької діяльності, включаючи і завдання інформаційного та аналітичного забезпечення цих видів діяльності.

Перехід до ринкової економіки змінив і всю систему виробництва товарів і послуг та їх реалізації. Зміна структури, форм і методів роботи сільськогосподарського підприємства, а з ними і економічних відносин мають сприяти: збільшенню накопичень і зростанню рентабельності, впровадженню жорсткого режиму економії і ефективного використання матеріальних та фінансових ресурсів, збереженню державної та інших форм власності, раціональному використанню коштів. Але ці впровадження неможливі без системи контролю, який являє собою діяльність, спрямовану на попередження, фіксацію й усунення недоліків.

Види контролю найчастіше розрізняють за організаційними формами; державний, відомчий та аудиторський. Аудит підрозділяється на внутрішній і зовнішній.

Зовнішній аудит, який здійснюється у системі підприємницької діяльності, є незалежною експертною діяльністю, яка проводиться з метою перевірки та оцінки адекватності, ефективності й достатності застосування механізмів системи внутрішнього контролю, стану управління ризиками; повноти, своєчасності й достовірності звітності; дотримання принципів і процедур при здійсненні внутрішньогосподарських операцій.

Внутрішній аудит здійснюється службою внутрішнього аудиту, структура, функції та повноваження якої визначаються положеннями, які затверджуються акціонерами або керівництвом підприємницької структури. За своїм організаційним статусом служба внутрішнього аудиту є незалежним підрозділом і підпорядковується безпосередньо керівникові фірми, компанії, підприємства.

Аудиторські перевірки проводяться у тих сферах сільськогосподарської підприємницької діяльності, які стосуються: правил, процедур і методів

здійснення господарських операцій; витрат, прибутків; руху коштів на рахунках; інформаційних систем; договорів та програм; функцій установ і структурних підрозділів підприємницької структури (електронна обробка даних, матеріально-технічне забезпечення, маркетинг, ведення фінансових операцій, бухгалтерський облік, управління трудовими ресурсами тощо); систем трансакцій в таких видах діяльності, як продаж, закупка, виплата, обмін товарно-матеріальних запасів і виробничих витрат, виробництво, основні засоби, складання платіжних відомостей тощо; фінансових звітів.

Ефективність аудиторських перевірок та ревізій залежить не лише від якості проведення, а й від організації контролю за виконанням рішень, прийнятих за її результатами. Є різні способи такого контролю: одержання письмових звітів про виконання пропозицій або оперативної інформації через технічні засоби зв'язку; перевірка виконання рішень за даними звітності та іншими матеріалами, які надходять від регіональних управлінь, установ та організацій, де відбулася ревізія; виклик керівників об'єкта ревізування до керівника підприємницької структури зі звітом про виконання рішень; перевірка на місці, яка здійснюється працівниками управління внутрішніх ревізій; перевірка у ході наступних ревізій із відображенням її результатів у основному акті ревізії.

Усі перелічені методи і способи вивчення та дослідження документів і господарських операцій, прийняття рішень за результатами аудиту або ревізій сприяють підвищенню їх ефективності і якості. Але більшість питань при проведенні аудиту доводиться вирішувати з урахуванням взаємозв'язку різноманітних господарських і фінансових ситуацій.

В цілому ж внутрішній аудит, запроваджений в Україні, надає змогу налагодити чітку систему контролю за використанням трудових, матеріальних та грошових ресурсів сільськогосподарської підприємницької структури, дотриманням нормативів; а головне - встановити дієвий відомчий контроль за діяльністю підприємства, його кількісними і якісними показниками. Аудит необхідний керівництву для прийняття рішень, спрямованих на ефективне використання капіталу з метою поступового нарощування виробництва продукції.

Список літератури

1. Симоненко В.К. Регіони України (проблеми розвитку). - К.: Наукова думка, 1997. - 263 с.

2. Соколенко Т.І. Теоретичні, методологічні і організаційно-економічні основи приватизації. - Суми: Слобожанщина, 1998. - 41 с.

3. Україна: проблеми сталого розвитку (наукова доповідь) / Б.М. Данилишин, СЛ. Дорогунцов, Е.М- Лібанова, В.Я. Шевчук. - К.: РВПС України НАН України. 1997. - 149 с.

4. Федосов В.М., Огородник С.Я.. Сутормина В.Н. Государственные финансы. - К.: Либідь, 1991. - 276 с.

5. Хикс Дж. Р. Стоимость и капитал. - М.: Прогресс-Универс, 1993. - 488 с.

6. Царенко A.M. Экономические проблемы производства экологически чистой агропромышленной продукции (теория и практика). - К.: Аграрна наука, 1998. -252 с.

7. Царенко О.М., Щербань В.П., Тархов П.В. Економіка та менеджмент екологізації АПК. - Суми: ВТД "Університетська книга", 2002. - 256 с.

8. Щербань В.П. Екологічні проблеми землекористування в Україні // Вісник СДАУ. Серія "Фінанси і кредит". - 2000. - № 1. - С. 153-156.