Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





Основні аспекти визначення ролі та завдань програми аудиту в процесі організації аудиторської перевірки

Основні аспекти визначення ролі та завдань програми аудиту в процесі організації аудиторської перевірки

План

1. Методологічні принципи планування аудиторської перевірки

2. Складові (форма та зміст ) плану аудиторської перевірки.

Методологічні принципи планування аудиторської перевірки

В організації роботи аудиторської перевірки велике значен-ня має планування. Процес планування визначається рядом авторів (Е.А. Аренс та Дж. К. Лоббек [19, с.192], Ф.Л. Дефліз [22, с.123], Ф.Ф. Бутинець [21, с.41], Л.П. Кулаковська, [106], Л.О. Кадуріна [97, с.125], В.В.Собко, Н.І. Верхоглядова, В.П.Шило, С.Б. Ільїна, О.М.Брадул [235, с.58-62], А.Д. Шере-мет, В.П. Суйц [260, с.109-62], О.А. Петрик [175, с.97], А.Г. За- городній та ін. [24, с.39-40], А.В.Бодюк [40, с.105,116], Н.І. До- рош [74, с.199]), і ми поділяємо цю думку, як ряд етапів або стадій, які можна узагальнити таким чином: попереднє знайомство, збір загальної інформації та вивчення бізнесу клієнта, укладання до-говору, попереднє планування, визначення мети та завдань ауди-ту, оцінка ризиків та суттєвості, складання загального плану ауди-ту, розробка програм аудиту, визначення аудиторських проце-дур, коригування загального плану і програми в процесі проведення аудиту.

Управління процесом аудиту, як відзначає Н.І. Дорош [74, с.194], можна представити таким чином:

1) планування: постановка мети і завдань, розроблення і об-говорення стратегії і тактики, аудиторських програм і процедур;

2) організація: розподіл обов'язків, необхідний для втілен-ня планів на кожному організаційному рівні;

3) управління персоналом (керівництво): визначення вимог до підбору і розстановки кадрів, зберігання документації про надання повноважень, яке здійснюється з урахуванням кваліфі-кації, досвіду та інших невід'ємних характеристик, оплата праці робітників, функціонування системи стимулювання робітників, підбір та навчання кадрів;

4) контроль: здійснення постійного контролю за дотриман-ням плану аудиторських робіт, а у разі необхідності — своєчасне коректування планів, яке може включати виправлення нереаль-них вимог.

В.І. Подольський [25, с.217], А.Д. Шеремет, В.П. Суйц [260, с.111] та ін. визначають, що планування, як початковий етап проведення аудиту, полягає в розробці аудиторською організацією загального плану аудиту з визначенням очікува-ного об'єму, графіків та строків проведення аудиту, а також в розробці аудиторської програми, яка визначає об'єм, види та послідовність виконання аудиторських процедур, що є необхідними для формування аудиторською організацією об'єктивної та обґрунтованої думки про бухгалтерську звітність організації.

Названі вище розробки взяті за основу при складанні авто-ром аудиторських програм та доповнені власними: урахування базування завдань на основних принципах безперервності та на-рахування і основних твердженнях (якісних критеріях) фінансо-вої звітності, оцінка ефективності діяльності, аналіз альтерна-тивних гіпотез, урахування подальших подій тощо.

Одне із найважливіших питань планування, на нашу дум-ку, яке є відправним пунктом, — визначення принципів пла-нування. Г.М. Давидов поділяє принципи аудиту на дві групи: методологічні та принципи професійної етики [68, с.27].

Методологічні принципи : планування аудиту; обґрунтованість оцінки значущості свідоцтв, а також системи внутрішнього кон-тролю; визначення критеріїв суттєвості і достовірності; дотри-мання методики та техніки аудиту, оцінки ризиків та вибору да-них; аналіз інформації та формування висновків; відповідальність за результати аудиту; повне інформування клієнта.

В.І. Подольський відзначає, що планування аудиту повин-но відповідати загальним принципам аудиту, а також таким ло-кальним принципам: комплексності, безперервності, оптималь- ності. А.Д. Шеремет, В.П. Суйц поділяють цю думку. Ф.Ф. Бу- тинець [21, с.41] додає до цих принципів принцип мобілізації. О.А. Петрик [175, с.94—95] доповнює їх перелік такими прин-ципами, як цілісність, доречність, ефективність, гнучкість, контроль.

Принцип комплексності припускає забезпечення взаємо-зв'язку та узгодженості всіх етапів планування — від попереднього планування до складання загального плану та програми аудиту.

Принцип безперервності виражається у встановленні зв'яза-них завдань групі аудиторів та ув'язки етапів планування за стро-ками та суміжними суб'єктами.

Принцип оптимальності полягає в тому, що в процесі плану-вання аудиторської організації необхідно забезпечити варіантність для можливості вибору оптимального варіанту загального плану та програми аудиту на основі критеріїв, що визначені аудиторсь-кою організацією.

Принцип мобілізації визначається як застосування реальних і найбільш ефективних форм з використання часу спеціалістів.

Принцип цілісності означає охоплення планом усіх суттє-вих аспектів аудиторської перевірки, які можуть вплинути на вис-ловлення об'єктивної думки щодо достовірності фінансової звітності.

Принцип доречності припускає, що заплановані аудиторські процедури повинні давати змогу отримати найважливішу необ-хідну аудитору інформацію для складання висновку у визначені строки і стосуватися безпосередньо бухгалтерської звітності, яку перевіряє аудитор.

Принцип ефективності визначає розроблення оптимальних планів і програм, виконання яких забезпечить отримання дос-товірних і достатніх аудиторських доказів із найменшими затра-тами праці і часу.

Принцип гнучкості полягає в можливості оперативного ко-ригування планів у зв'язку із виявленням непередбачених обста-вин перевірки.

Принцип контролю означає, що план і програма аудиту по-винні бути дієвим засобом контролю повноти і своєчасності здійснення аудиту шляхом виявлення відхилень від визначе-них напрямів контролю та аудиторських процедур і строків їх виконання.

Міжнародні стандарти аудиту виділяють твердження (якісні аспекти) у фінансових звітах, що мають бути розкриті в фінан-совій звітності та які повинні підтвердити аудитори під час про-ведення аудиту [127, с.152—153]:

а) існування (existence): актив або зобов'язання існують на конкретну дату;

б) права і зобов'язання (rights and obligations): актив або зо-бов'язання належать суб'єктові господарювання на конкретну дату;

в) наявність (occurrence): операція або подія, які стосують-ся суб'єкта господарювання, відбулися протягом звітного пе-ріоду;

г) повнота (completeness): відсутність не облікованих активів, зобов'язань, операцій або подій, а також нерозкритої інформації про статті;

г) оцінка вартості (valuation): актив або зобов'язання обліко-вуються за відповідною балансовою вартістю;

д) вимірювання (measurement): операція або подія, відобра-жені за належною сумою, доходи й витрати віднесені до відпові-дного звітного періоду;

е) подання і розкриття інформації (presentation and disclosure): інформація про статтю розкрита, класифікована й описана згідно із застосованою концептуальною основою фінансової звітності.

Об'єктом аудиту є фінансова звітність, яка повинна бути підготовлена відповідно до міжнародних та національних кри-теріїв обліку і звітності. Аудитор повинен розуміти вимоги, які ставляться до ведення бухгалтерського обліку і складання фінан-сової звітності, а саме: наявність і виникнення, завершеність і повнота, права і зобов'язання, оцінка і розподіл, представлення і повнота. Таким чином, в плануванні програми аудиту повинні бути відображені принципи і твердження (якісні аспекти) по-дання фінансової звітності, а саме: існування, права і зобов'язан-ня, наявність, повнота, оцінка вартості, вимірювання, подання і розкриття інформації.

Аналіз врахування тверджень подання фінансової звітності в аудиті у вітчизняних та зарубіжних джерелах наведено в табл.1.1

Узагальнюючи запропоновані принципи, доходимо висновку, що основою планування аудиту є визначення завдань для підтверджен-ня тверджень (якісних аспектів) подання фінансової звітності, з урахуванням принципів: безперервності, суттєвості, комплекс-ності, доречності, гнучкості, ефективності, контролю.

Складові (форма та зміст ) плану аудиторської перевірки

На форму і зміст плану аудиторської перевірки впливають ряд чинників: галузь, до якої належить підприємство, масштаб діяльності підприємства, результати попередніх перевірок, три-валість аудиторської перевірки, мета та завдання аудиторської перевірки, ступінь довіри до внутрішнього контролю, викорис-тання автоматизованих систем обліку, величина аудиторського ризику, обраний підхід до проведення аудиту, досвід аудитора в даній галузі. В загальному плані , як відзначає В.І. Подольський [25, с.222], аудиторська організація визначає спосіб проведен-ня аудиту на основі результатів попереднього аналізу, оцінки надійності внутрішнього контролю та ризиків аудиту та повинна передбачити:

¦ які конкретно області необхідно перевірити;

¦ які суттєві моменти необхідно охопити;

¦ які вибіркові плани необхідно розробити;

¦ формування аудиторської групи, її чисельність та кваліфі-кацію спеціалістів, що будуть залучені до перевірки;

¦ розподіл аудиторів відповідно до їх професіональних яко-стей та професійних рівнів по конкретних дільницях аудиторсь-кої перевірки;

¦ з якими стандартами, процедурами, керівництвом або до-кументами необхідно ознайомити групу аудиторів;

¦ бюджет робочого часу для кожного етапу аудиту;

¦ роз'яснення керівникам аудиторської групи про їх обо-в'язки , ознайомлення їх із фінансово-господарською діяльні-стю економічного суб'єкта, а також із положеннями загального плану аудиту;

¦ контроль керівника за виконанням плану та якості роботи асистентів аудитора, за веденням робочої документації та необ-хідним оформленням результатів аудиту;

¦ роз'яснення керівником аудиторської групи методичних питань, що пов'язані із практичною реалізацією аудиторських процедур;

¦ документальне оформлення особливої думки члена ауди-торської групи (виконавця) при виникненні розбіжностей в оцінці конкретного факту між керівником аудиторської групи та її рядовим виконавцем.

Крім того, як зазначають ряд авторів (Ф.Ф. Бутинець [21, с.46], В.Я. Савченко [196, с.111], А.Д. Шеремет, В.П. Суйц [260, с.120], А.Г. Загородній та ін. [24, с.39]), займаючись розробкою плану, аудитор має визначити рівень суттєвості, що значно впли-ває на особливості вибору прийомів і способів аудиту. Даний підхід використовується при складанні програм.

Міжнародний стандарт аудиту 300 «Планування» вказує, що аудиторові слід планувати свою роботу з метою ефективного про-ведення аудиторської перевірки [127, с.279], та дає поняття тер-міну «Планування» — розробка загальної стратегії й детального підходу до очікуваного характеру, часу та обсягу аудиту. Аудитор планує проводити аудиторську перевірку ефективно і вчасно.

Згідно з Міжнародним стандартом 300 «Планування» під час розробки загального плану аудиторської перевірки слід урахову-вати наступні питання [127, с.280]:

Знання бізнесу

¦ загальні економічні фактори й умови в галузі, які вплива-ють на бізнес суб'єкта господарювання;

¦


Сторінки: 1 2