Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





Програма аудиту векселів

Програма аудиту векселів

План

1. Цілі та завдання аудиту векселів

2. Методологія складання програми аудиту векселів

3. Рекомендації до процедур аудиту векселів

Цілі та завдання аудиту векселів

Жоден з інструментів сучасного фінансового ринку, крім, при-родно, самих грошей, у всіх проявах їх економічних функцій, не може зрівнятися за своєю історією і значенням з векселем. Роль і значення векселя завжди підтримувалися вексельним правом і за-безпечувалися державою. Векселі активно використовуються у міжнародних і внутрішніх розрахунках країн з розвиненою еконо-мікою. Сьогодні в Україні за допомогою вексельних програм здійснюються спроби розв'язання проблеми неплатежів, взаємо- заліків заборгованості та інші фінансові програми. Використання векселя в основному здійснюється в рамках кредитно-розрахунко-вих операцій. Потрібно відмітити, що широкому впровадженню в Україні вексельного обігу перешкоджає відсутність практичного досвіду в його організації. Створення системи вексельного обігу в Україні починається практично заново. Відсутні відповідні фахівці, налагоджені організаційні й правові інститути, немає в достатній кількості спеціальної економічної і юридичної літератури з цих проблем. Таким чином, проводити аудит в даних умовах українсь-кому аудитору досить складно. Різноманіття схем і вексельних роз-рахунків в умовах законодавчої бази, яка формується і постійно зна-ходиться в динаміці, вимагає від аудитора ретельного аналізу та різних підходів в процесі перевірки.

Векселем вважається цінний папір, що підтверджує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання термі-ну визначену суму коштів власнику векселя — векселедержателю. В Україні можуть випускатися і обертатися простий і переказний век-селі. У господарській діяльності підприємства векселі можуть вико-ристовуватися в таких цілях:

• Для здійснення розрахунків за товари (роботи, послуги).

¦ Для оформлення заборгованості по податках і зборах (на-приклад, податкові векселі).

¦ Для проведення заліку заборгованості (при індосаменті про-стого і перекладного векселів, при акцепті перекладного векселя).

¦ Як інструмент комерційного кредиту, що передбачає пла-ту за відстрочку платежу.

¦ Як цінний папір, що обмінюється на кошти.

¦ Для обліку в банку, з метою одержання коштів до настан-ня терміну погашення за векселем.

В залежності від типу векселів, а також від того, у яких опера-ціях застосовуються, вони по-різному відображаються у формах фінансової звітності і у бухгалтерському обліку. Векселі отри-мані складають актив підприємства, векселі видані і векселі ак-цептовані — його зобов'язання. Так, дебіторська заборгованість, що виникла в ході нормального операційного циклу незалежно від терміну її погашення, є поточною і вважається оборотним активом, векселі, якими оформлена така заборгованість, вважа-ються короткостроковими і відображаються в Балансі. Тут же показуються короткострокові векселі, отримані по індосаменту. Заборгованість, що прямо не зв'язана з операційною діяльніс-тю, а отже, і векселі, отримані в забезпечення такої заборгова-ності, є поточними тільки за умови, що вони будуть погашені протягом 12 місяців з дати балансу. Довгострокові векселі зустрі-чаються на практиці не так часто, як короткострокові.

Окремим є питання про те, коли й у якій сумі варто визнава-ти доходи і витрати від здійснення операцій з векселями. Ос-новні труднощі при визначенні порядку оподатковування опе-рацій з векселями пов'язані з недосконалістю українського за-конодавства по вексельному обігу. По-перше, вексель є цінним папером, і тому в ряді випадків операції з ним відбуваються за правилами, встановленими для операцій з цінними паперами. По-друге, вексель засвідчує або право вимоги боргу, або обіцянку заплатити визначену суму, і в ряді випадків до операцій з вексе-лями застосовуються правила оподаткування факторингових операцій. Номінальна вартість отриманих як забезпечення за-боргованості векселів не включається до складу валових доходів на підставі п. 4.2.10 Закону України «Про оподаткування при-бутку підприємств».

За допомогою векселів підприємства, що не є комерційними банками, не можуть залучати нові позики. Тому на операції по видачі векселів не поширюється дія п. 7.9 «Оподаткування опе-рацій з борговими вимогами і зобов'язаннями» ст. 7 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств», згідно з положеннями якого регламентується порядок оподаткування доходів, отрима-них від продажу (розміщення) емітованих цінних паперів, що засвідчують відносини позики. А від видачі векселя його емітент доходів не одержує, векселем оформляється вже існуюча забор-гованість.

Оскільки при погашенні векселя передбачається зарахуван-ня грошей на рахунок векселедержателя, видача векселя в раху-нок оплати товарів (робіт, послуг) не є бартерною операцією. Таке роз'яснення дане в листі ГНАУ від 22 грудня 1997 р. № 15-/11-10591. Тому податкові зобов'язання по ПДВ виникають відповідно до правил, встановлених у п. 7.3.1 ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість». Операції по випуску векселів не об-кладаються ПДВ відповідно до п. 3.2.1 ст. 3 згаданого Закону як операції з цінними паперами.

У залежності від того, який вид діяльності «обслуговується» векселем, доходи (витрати) у цій формі повинні відображатися як доходи (витрати) від операційної чи неопераційної діяльності. Наприклад, якщо процентний вексель використовується як інструмент комерційного кредиту, то доходи (витрати) варто віднести до фінансової діяльності. А якщо за допомогою векселя погашається дебіторська чи кредиторська заборгованість і при цьому виникає дохід (витрати), що зв'язані з операційною діяль-ністю підприємства, то в Звіті про фінансові результати він виз-нається як дохід (витрати) від операційної діяльності. У П(С)БО 15 «Дохід» зазначено, що його положення не поширюються на доходи, зв'язані з реалізацією цінних паперів. Однак надход-ження у вигляді відсотків повинні відображатися як дохід за умо-ви відповідності критеріям визнання доходу, установленим на-званим стандартом.

Двоїста природа векселя накладає відбиток на порядок його відображення в бухгалтерському обліку. Вартість векселя як бор-гового (розрахункового) документа залишається незмінною про-тягом усього його «життя», однак його вартість як цінного папе-ра на ринку змінюється. Якщо вексель використовується підприє-мством як боргова розписка, то на рахунках бухгалтерського обліку його варто відображати по номінальній вартості. Однак у П(С)БО спеціально не обумовлено, по якій вартості відобра-жається вексель при зарахуванні його на баланс.

Якщо вексель використовується підприємством як цінний папір, то вартість, по якій він повинний відображатися в бухгал-терському обліку, визначається за правилами, що застосовують-ся для оцінки цінних паперів. На практиці, якщо вексель одер-жується як цінний папір, то надалі він найчастіше використо-вується як борговий документ [213].

Таким чином, при проведенні аудиту необхідно врахувати вищеозначені чинники та взаємоув'язати їх з елементами зовніш-нього та внутрішнього середовища функціонування підприємства.

Роль операцій з векселями в діяльності підприємства є багатогранною і це повинно бути відображено у програмі ауди-ту (рис. 8.1).

Серед небагатьох авторів, які поділяють думку щодо окремого виділення методології аудиту операцій з векселями, слід назвати таких, як В.Я. Савченко [196, с. 214-215], В.В.Собко, Н.І. Верхо- глядова, В.П.Шило, С.Б. Ільїна, О.М.Брадул [235, с.161-178].

В.В. Собко, Н.І. Верхоглядова, В.П. Шило, С.Б. Ільїна, О.М. Брадул [235, с.166] метою аудиту вексельних операцій виз-начають перевірку: достовірності ведення операцій з векселями; повноти і своєчасності розрахунків за векселями; законності ви-дачі векселів постачальникам та іншим кредиторам. Розглядаю-чи методику аудиту вексельних операцій, вони основними зав-даннями визначають перевірку:

¦ порядку замовлення та умов зберігання бланків векселів;

¦ наявності у векселі основних реквізитів, згідно з вимога-ми законодавчих та нормативних актів України;

¦ правильності і своєчасності документального відображен-ня операцій по одержанню позик під вексель і видачі векселів постачальникам та іншим кредиторам;

¦ законності і доцільності відображення на рахунках опла-ти векселів (погашення заборгованості за векселями).

Аудит вексельних операцій В.Я. Савченко [196, с. 214-215] рекомендує проводити поетапно: на першому етапі перевіряються затрати, пов'язані з виготовленням або придбанням векселів, збереження та облік їх, сплата мита, списання витрат; на друго-му етапі визначається заборгованість за розрахунками з покуп-цями, замовниками та іншими дебіторами, що забезпечена одер-жаними векселями; на третьому — заборгованість за розрахунка-ми з постачальниками, підрядниками та іншими кредиторами, яка забезпечена виданими векселями; на четвертому етапі пере-віряються позики, одержані векселедержателем у комерційних банках під заставу векселів, а також ведення оперативного конт-ролю платежів за одержаними і виданими векселями, суми за-боргованості за розрахунками з покупцями, замовниками та іншими дебіторами за відвантажену продукцію та суми заборго-ваності, на яку підприємством видано векселі забезпечення по-ставок постачальників та інших кредиторів. Особливу увагу, відмічає він, слід приділяти випадкам реалізації векселів з відстро-ченням платежів, дисконту, визначенню сум відсотків, умов та наслідків операцій з переказними, дисконтними, простими відсотковими векселями.

Аналіз завдань в програмах та методології аудиту операцій з векселями у вітчизняних та зарубіжних джерелах наведено в табл. 8.1.

В розглянутих роботах є рекомендації стосовно проведен-ня аудиту, однак сама програма аудиту не складається. У зав-даннях даних програм акцент зроблено в основному на питан-ня ревізії бухгалтерських даних і не розглядаються такі важ-ливі питання, як: обґрунтованість отримання та видачі векселя, аналітичні процедури визначення ефективності впливу век-сельних операцій на капітал підприємства, особливості впли- ву факторів зовнішнього середовища, формування вартості вексельних операцій, аналіз критеріїв хеджування, доцільності проведення таких операцій, розкриття інформації в фінан-совій звітності тощо.

Враховуючи вищевказане, сформулюємо мету аудиту век-селів. Отже, метою аудиту операцій з векселями є отримання достатніх доказів впевненості в ефективності їх використан-ня, достовірності відображення та розкриття інформації відпо-відно до


Сторінки: 1 2 3 4