Записи і висновки аудитора по кожному розділу аудиторської програми фіксуються в робочій документації і є тим фактичним матеріалом, котрий використовується аудитором у процесі підго-товки і обґрунтування аудиторського звіту керівництву клієнта.

Програма аудиту капіталу базується на твердженнях (якіс-них аспектах) подання фінансової звітності:

1) існування та наявність;

2) повнота;

3) права і обов'язки;

4) оцінка та вимірювання;

5) подання та розкриття інформації.

Метою аудиту капіталу є отримання достатніх доказів впев-неності в ефективності його використання, достовірності відоб-раження і розкриття інформації відповідно до діючих принципів та тверджень (якісних аспектів) подання фінансової звітності та оцінка здатності підприємства залучати та збільшувати капітал для забезпечення подальшої безперервної діяльності підприєм-ства, що відображається наступними аспектами :

A. Власний капітал (К) що відображений на рахунках, являє перелік власних капіталізованих активів підприємства — купле-них, збудованих, орендованих, одержаних: безкоштовно, шля-хом внеску в статутний фонд, шляхом обміну, та визначається як різниця між вартістю його майна (А) і борговими зобов'язання-ми (З): К = А — З ( якісні аспекти 1 і 2).

Б. Власний капітал забезпечує фінансову стабільність роз-витку підприємства, є основою для продовження господарсь-кої діяльності підприємства в майбутньому. У випадку ліквідації власний капітал є мірилом захисту прав кредиторів, при наданні кредиту — забезпечення умов кредитування (якісні аспекти 3 і 4).

B. Формування статутного капіталу виконане згідно з чин-ним законодавством та зафіксоване в засновницьких докумен-тах підприємства. Сума статутного капіталу за балансом підприємства та сума, зареєстрована в Державному реєстрі, є тотожними (якісні аспекти 3 і 4).

Г. Структура капіталу відповідним чином класифікована, оцінена, результати переоцінки достовірні та достовірно відоб-ражені в первинних документах (якісні аспекти 1,2).

Д. Розподіл прибутку проводиться згідно з рішеннями акціонерів/власників, наводяться сума нарахованих дивідендів, дані про інший розподіл прибутку між учасниками (власника-ми) підприємства або спрямування прибутку до статутного ка-піталу, резервного капіталу тощо розкрито в інформації до фінансової звітності (якісні аспекти 1,3 і 5).

Е. Операції, що пов'язані з рухом власного капіталу, законно, своєчасно та правильно документально оформлені та відображені у фінансовому та податковому обліку (якісні аспекти 2 і 3).

К. Оцінка корпоративного управління капіталом. Необхід-ним чином розкрита інформація про права акціонерів, роль заці-кавлених осіб в управлінні капіталом (якісні аспекти 4 і 5 ).

В програмі аудиту основних засобів аудитор повинен відоб-разити основні процедури для вирішення завдань аудиторської перевірки. При первісному аудиті процедури аудиту будуть зале-жати від того, наскільки довіряється роботі попереднього ауди-тора та використовуються дані попереднього аудиту.

Якщо аудит буде базуватись на даних попереднього ауди-ту, то в даному випадку необхідно уважно вивчити робочі до-кументи попереднього аудиту по рахункам капіталу за розум-ний період та визначити, чи адекватним був підхід поперед-нього аудитора по наступних питаннях:

¦ суттєвий приріст та суттєве вибуття капіталу;

¦ перевірка права власності на капітал та протоколів за-твердження придбань;

¦ впевнитись, чи входила в процедури попереднього ауди-ту перевірка дозволів та супровідної документації по всіх сут-тєвих операціях;

¦ розгляд методів оцінки оборотного на необоротного ка-піталу;

¦ виконання вимог П(С)БО з питань нарахувань на не-розподілений прибуток або власний капітал;

¦ оцінка контролю за діяльністю управлінського персо-налу підприємства зі сторони власників/інвесторів;

¦ перевірка необхідного розкриття інформації в примітках до фінансової звітності.

¦ перевірка існування зобов'язань та прав на відчуження основного та оборотного капіталу за борги, у заставу тощо.

Окрім того, необхідно уважно вивчити облік прибутку або збитку за декілька останніх років. Дослідити обґрунтованість та послідовність політики використання прибутку.

У випадках, коли не планується або немає можливості ви-користати дані попереднього аудиту, необхідно скласти де-тальний перелік залишків на початок періоду по рахунках ка-піталу, проаналізувати їх за розумний період, сумовані дані порівняти з даними Головної книги. Крім того, необхідно ви-конати додатково наступні процедури:

¦ провести аналіз всіх рахунків капіталу за розумний пе-ріод, вивчивши при цьому супровідну документацію, таку, як замовлення на придбання, оплачені чеки, рахунки-фактури, контракти на покупку, акти прийому-передачі тощо та пере-вірити арифметичну точність;

¦ по відношенню до суттєвих операцій перевірити прото-коли зборів, відповідні накази та розпорядження на наявність відповідних дозволів;

¦ проаналізувати зміну сальдо на кінець попереднього пе-ріоду із сальдо на початок поточного періоду;

¦ перевірити необхідні розкриття інформації до звітності, виконання вимог П(С)БО, існування зобов'язань та прав відносно власного капіталу, розподіл прибутку.

Слід звернути увагу на те, що збільшення та залучення ка-піталу тісно пов'язане із корпоративним управлінням на підприємстві. Тому, виконуючи аудит капіталу, необхідно вра-хувати необхідність оцінки основних рис ефективного корпо-ративного управління.

За визначенням Світового банку, характерними рисами корпоративного управління визнаються:

прозорість (розкриття) фінансової інформації та інфор-мації про діяльність підприємства;

здійснення контролю за діяльністю виконавчого органу; всебічний захист прав та законних інтересів акціонерів; незалежність контрольного органу (наглядової ради) у виз-наченні стратегії підприємства; моніторинг його діяльності.

Робоча група з числа викладачів провідних економічних і юридичних вищих навчальних закладів Харкова, Донецька, Одеси, що працювала в рамках проекту «Міжнародні стандар-ти бізнесу — корпоративне управління», що здійснювався ком-панією FMI за підтримки AMP CITA, дала наступне визна-чення: корпоративне управління — це система впливу на учас-ників корпоративних відносин з метою ефективного використання об'єднаного капіталу.

Відокремлення процесів володіння і управління є основ-ною рисою системи корпоративного управління. У цьому ви-падку інтереси різних груп зацікавлених осіб різняться між собою і можуть призводити до конфліктних ситуацій.

Робочу програму аудиту капіталу можна представити на-ступним чином (таблиця 11.2):

Літературa

1. Аваков А.Б., Гаевой Г.И., Бешанов Т.Ю. Вексельное обра-щение: теория и практика. — Х.: «Фолио», 2000. — 382 с.

2. Авдеенко В.Н., Котлов В.А. Производственный потен-циал промышленного предприятия. — М.: Экономика, 1989.

— 240 с.

3. Агеева И.Ю., Халевинская Е.Д. Финансовый анализ в ауди-торской деятельности. // Аудит и финансовый анализ. — 1999. — № 1. — С. 18— 45.

4. Агроскин В. Что такое фондовая биржа. — М., 1991. — 213 с.

5. АдамсР. Основы аудита/ Пер. с англ.; Под ред. Я.В.Соко-лова. — М.: Аудит: ЮНИТИ, 1995. — 398 с.

6. Аксененко А.Ф. Аудит: современная организация и разви-тие // Бухгалтерский учет. — 1992. — № 4. — С. 7 — 9.

7. Акция // Северное побережье. —1994. — 23 сентября.

8. АлборовР.А. Аудит в организациях промышленности, тор-говли и АПК. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.: Дело и Сервис, 2000. — 432 с.

9. Алехин Б. Рынок ценных бумаг. — М., 1991. — 134 с.

10. Анализ трудовых показателей / Под ред. П.Ф. Петрочен- ко. — М.: Экономика, 1989. — 287 с.

11. Анализ хозяйственной деятельности в промышленности / Под общ. ред. В.И. Стражева. — Минск: Высшая школа, 1999.

— 398 с.

12. Аналіз вигід та витрат : Практичний посібник / О. Кілієвич.

— К.: Основи, 1999.—176 с.

13. АндреевВ.Д. Практический аудит : Справ. пособие. — М.: Экономика, 1994. — 366 с.

14. Андреев В.Д. Ревизия и контроль в потребительской кооперации. — М.: Экономика, 1987. — 334 с.

15. Андреев В.Д., Кисилевич Т.И., Атаманюк И.В. Практикум по аудиту: Учеб. пособие. — М.: Финансы и статистика, 1999. — 208 с.

16. Антипин В.С., Бадалин Б.В. Аудитор приходит на помощь бухгалтеру // Бухгалтерский учет. — 1994. — № 1.