Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





Програма аудиту довгострокових матеріальних активів

Програма аудиту довгострокових матеріальних активів

Цілі та завдання аудиту довгострокових матеріальних активів

Довгострокові матеріальні активи — це переважно основні засоби підприємства, які складають основу його матеріально- технічної бази. Їх ріст та розвиток є найважливішою умовою підвищення якості та конкурентоспроможності продукції, а та-кож конкурентоспроможності самого підприємства. Основні за-соби в бухгалтерії класифікуються за економічним змістом. Зна-чення кожної групи класифікації неоднакове. Від якості актив-них основних засобів: робочих машин, обладнання, транспортних засобів, інструменту, ступеня їх використання за-лежить об'єм виробництва. Рівень матеріально-технічної бази підприємства визначається перш за все питомою вагою та якістю активної частини виробничих основних засобів. Співвідношен-ня вартості окремих груп в загальній вартості визначає структуру основних засобів: виробничу, технологічну, галузеву, вікову. Струк-тура основних засобів залежить від багатьох факторів. Найбільш важливими із них є : науковий прогрес; галузеві особливості; фор-ми відновлення основних засобів; рівень спеціалізації та кон-центрації виробництва; географічне розташування тощо.

Хоча в довгостроковому аспекті зв'язок між основним засо-бами та об'ємом реалізації є логічним, існує множина коротко-строкових та тимчасових факторів, які можуть порушити цей зв'я-зок. Серед цих факторів: надмірні потужності обладнання, не-ефективне або застаріле обладнання, робота в велику кількість змін, коливання попиту, тимчасове припинення поставок сиро-вини та матеріалів, запчастин тощо. Необхідно пам'ятати, що збільшення потужності обладнання відбувається не поступово, а стрибкоподібно. Це може привести до тимчасових та середньо- строкових змін коефіцієнта обіговості. Досить часто дані про орендовані основні засоби, які не відображаються в балансі, пе-рекручують відношення між об'ємом реалізації та основними засобами.

Для аудитора аудит основних засобів за первісною вартістю не є складним. Відмінності між поточними витратами та капіта-ловкладеннями в активи, які будуть використовуватись для май-бутньої діяльності, чітко встановлені стандартами бухгалтерсь-кого обліку і залежать переважно від цілей капіталовкладень, очікуваного строку експлуатації активів та в цілях управлінсько-го обліку від залучених сум. Однак визначення суми зносу має певні особливості. Чим більший вік та доля активів, що аморти-зуються, тим більше позначається вплив часу та інфляційних процесів. Прискорена амортизація зменшує цей вплив. Деякі особливості є в обліку витрат, які повинні включатися у вартість основних засобів, що створені самим підприємством. Хоча більша частина прямих витрат включається у вартість без будь-яких пи-тань, то відносно розподілу змінних накладних витрат і особли-во постійних накладних витрат, аудитором можуть бути вислов-лені сумніви стосовно їх включення у вартість основних засобів, наприклад, коли для створення капітальних активів використо-вувались законсервовані потужності тощо. Якщо значна частина довгострокових матеріальних активів не використовується впро-довж довгого періоду і немає визначених перспектив відносно їх використання, то аудитор повинен пам'ятати, що відповідно до концептуальних основ подання фінансової звітності вони не по-винні включатись до активів, оскільки це призведе до перекру-чення таких показників, як віддача капіталовкладень та рента-бельність основних засобів. Такі активи повинні бути відокрем-леними від виробничих основних засобів на протязі всього строку їх консервації, продажу або іншого застосування.

Сьогодні значно виросла та розширилась практика придбання довгострокових матеріальних активів за допомогою фінансової орен-ди, яка по суті є фінансовим методом придбання основних засобів. Аудитор повинен в даному випадку звернути увагу на те, що такі види оренди повинні обліковуватися як придбання, і в такому разі необхідно облік активів виконувати за вартістю, яка дорівнює по-точній вартості майбутніх орендних платежів.

В останні роки списання застарілого та неекономічного об-ладнання набрало масового характеру, що веде за собою певні проблеми обліку, оцінки та випадки шахрайства. Цим питанням аудитор також повинен приділити достатню увагу.

Роль основних засобів на підприємстві є багатогранною (рис.4.1), і це повинно бути відображено у програмі аудиту.

Взаємозв'язок факторів зовнішнього та внутрішнього сере-довища діяльності підприємства формують певні умови функці-онування матеріальних довгострокових активів, які можуть бути сприятливі для їх діяльності, або, навпаки, містити певні ризи-ки і загрози для бізнесу. Щоб уникнути економічних та фінансо-вих проблем, з якими стикається сьогодні більшість діючих підприємств, власники, інвестори та інші користувачі інфор-мації хочуть знати дійсний стан матеріальних довгострокових активів свого підприємства. І аудиторська перевірка матеріаль-них довгострокових активів підприємства, враховуючи вищеозна- чені чинники, проаналізувавши достовірність бухгалтерського

балансу та звітності, повинна дати незалежну думку про оцінку та стан довгострокових матеріальних активів з урахуванням май-бутньої безперервної діяльності підприємства, в організації якої велике значення має програма аудиторської перевірки.

Розробкам програми аудиту основних засобів сьогодні при-свячують свої дослідження ряд вітчизняних та зарубіжних вче-них : В.І. Подольський [25, с.459-472], Л.П. Кулаковська, Ю.В. Піча [106, с.343-347], Л.О. Кадуріна [97, с.161], В.П. Суйц, А.Н. Ахметбеков, Т.А. Дубровина [240, с.258-260], А.Д. Шеремет, В.П. Суйц [260, с.288-290], Г.М. Давидов [68, с.141, 155-156], В.Є. Трущ [246, с.22-25]. Серед авторів, які не виділяють розробку робочих програм аудиторської діяльності як окремий аспект, однак виділяють завдання аудиту довгострокових матеріальних активів, які повинні бути перевірені, слід назвати таких як: Ф.Ф. Бутинець, Б.Ф. Усач [21, с.122-151], Л.М. Чернелевський, Н.І. Беренда [252, с.95-106], Б.Ф. Усач [248, с.103-107], В.Я. Савчен-ко [196, с.161-170], В.В.Собко, Н.І. Верхоглядова, В.П.Шило, С.Б. Ільіна, О.М. Брадул [235, с.270-305], Філіп Л. Дефліз, Г.Р. Дженік та ін.[22, с.402-409]

Як ми відзначали раніше, в процесі планування важливе значення має визначення мети та завдань аудиторської пере-вірки. Метою аудиту Л.П. Кулаковська, Ю.В. Піча визначають об'єктивний збір і оцінку даних про економічні дії і події з нео-боротними засобами і капітальними інвестиціями з метою вста-новлення ступеня відповідності цих тверджень прийнятим нор-мам податкового і бухгалтерського обліку та надання результатів перевірки зацікавленим користувачам [106, с.319]. Метою ауди-ту операцій з необоротними активами Ф.Ф. Бутинець, Б.Ф. Усач [21, с.122] визначають встановлення: достовірності первин-них даних відносно руху необоротних активів; повноти і своєчас-ності відображення первинних даних у зведених документах та облікових регістрах; правильності ведення обліку необоротних активів та його відповідності прийнятій обліковій політиці, до-стовірності відображення стану необоротних активів у звітності господарюючого суб'єкта; відповідності методики обліку та оподаткування операцій з необоротними активами. Основни-ми завданнями і метою аудиту основних засобів Г.М. Давидов [68, с.140] визначає: встановлення правильності документаль-ного оформлення і своєчасного відображення в обліку операцій з основними засобами, їх надходження, внутрішнього переміщення і вибуття; перевірку правильності розрахунку, своєчасного відоб-раження в обліку зносу основних засобів; перевірку правильності відображення в обліку фінансових результатів від вибуття основ-них засобів контроль за збереженням основних засобів; перевірку правильності проведення індексації основних засобів; перевірку порядку відображення ремонту основних засобів.

Аналіз літературних джерел стосовно аудиту довгострокових матеріальних активів показує, що в розглянутих працях мета ауди-ту довгострокових матеріальних активів в основному стосується контролю та ревізії бухгалтерських даних, недостатньо при-діляється увага визначенню ефективності довгострокових матер-іальних активів для оцінки майбутньої безперервної діяльності підприємства. Враховуючи вищевказане, сформулюємо мету ауди-ту довгострокових матеріальних активів. Отже, метою аудиту операцій з довгостроковими матеріальними активами є отри-мання достатніх доказів впевненості в ефективності їх викори-стання, достовірності відображення та розкриття інформації відповідно до діючих принципів та тверджень (якісних аспектів) подання фінансової звітності, підтвердження стратегії розвит-ку та оновлення довгострокових матеріальних активів для по-дальшої безперервної діяльності підприємства.

Ряд вітчизняних та зарубіжних авторів розглядають методо-логію проведення аудиту довгострокових матеріальних активів і визначають конкретні завдання, які повинні бути виконані в процесі проведення аудиту. Так, Філіп Л. Дефліз, Г.Р. Дженік та ін. [22, с. 403] визначають, що перед аудитом майна, споруд та обладнання стоїть задача перевірити, що: 1) майно, споруди та обладнання, що показані на рахунках, існують та належать підприємству або орендовані ним; 2) всі факти поповнення та реалізації майна, споруд та обладнання були правильно обліко-вані; 3) ні одна стаття, яка підлягає капіталізації, не була списа-на на рахунки витрат; 4) вартість або інший показник, що був взятий за основу для розрахунку первісної вартості майна, спо-руд та обладнання, встановлено правильно; 5) по всіх статтях майна, споруд та обладнання, що підлягають амортизаційному списанню, були застосовані правильні методи нарахування амор-тизації, що базуються на принципах, які співставимі з прин-ципами минулого періоду; 6) після придбання виконувався правильний облік вартості майна, споруд та обладнання; 7) пра-вильно визначена вартість майна, споруд та обладнання, що пе-редані в заставу в якості додаткового забезпечення. В.Є. Трущ [246, с.22-25] називає такі напрямки аудиту основних засобів та оренди необоротних активів: 1) перевірка правильності відне-сення до основних засобів; 2) перевірка достатності аналітично-го обліку; 3) перевірка повноти оцінки та руху придбаних (ство-рених) основних засобів; 4) перевірка правильності нарахування та відображення в обліку амортизації; 5) перевірка правильності переоцінки; 6) перевірка повноти та правильності розкриття інформації в примітках до фінансової звітності; 7) перевірка пра-вильності відображення витрат на поліпшення об'єктів оренди; 8) перевірка правильності відображення в податковому обліку. Л.М. Чернелевський, Н.І. Беренда [252, с.95-106], Б.Ф. Усач [248, с.103-107], В.Я. Савченко [196, с.161-170], не виділяючи скла-дання програми аудиту, завданнями


Сторінки: 1 2