¦ Підсумувати операції із зв'язаними сторонами, що знай-дені під час аудиторських процедур по конкретних рахунках та при перегляді подальших подій. Відмітити випадки, коли опе-рації із зв'язаними сторонами мали місце, але не визнавались у бухгалтерському обліку.

¦ З'ясувати бізнес-цілі суттєвих операцій із зв'язаними сто-ронами. Підтвердити, що операції із зв'язаними сторонами ве-лись по справедливих цінах.

¦ Зібрати інформацію про суттєві операції із зв'язаними сто-ронами, що відображена в робочих документах, для розкриття в примітках до фінансової звітності.

Для розуміння операцій в окремих випадках може бути не-обхідним підтвердження деталей операцій із зв'язаними сторо-нами від самої зв'язаної сторони. При розкритті інформації відносно зв'язаних сторін в фінансовій звітності слід уникати припущення про те, що такі операції були між незалежним учас-никами. Для такого твердження потрібно, щоб аудитор одержав докази, що підтверджують, що операція дійсно була операцією між незалежними учасниками. Це може бути дуже складно або навіть неможливо, а неможливість доказати це припущення по-требує пояснюючого параграфу в аудиторському висновку.

Практичні рекомендації:

Як правило, до інформації, яка суперечить припущенню про можливість підприємства залишатись діючим, відноситься не-здатність підприємства виконувати зобов'язання в строк без знач-ної ліквідації активів, примусової реструктуризації боргу або ана-логічних подій.

¦ Процедури аудиторської перевірки, що можуть виявити такі умови та події, включають:

- Аналітичні процедури.

- Перевірку подальших подій.

- Перевірку умов боргових угод та договорів про займи та кре-дити.

- Перевірку протоколів зборів акціонерів, засідань правлін-ня та комітетів правління.

- Перевірку судових позовів та пояснень до них, оцінок, що одержані від юристів.

- Підтвердження третіх сторін про посилення фінансової підтримки тощо.

Відповідно до міжнародної практики аудитори повинні оці-нювати можливість функціонування підприємства лише на строк один рік після дати фінансового звіту підприємства. Але в про-цесі аудиторської перевірки вони можуть дінатися про події, які можуть покращити діяльність підприємства, або навпаки — зни-зити його фінансові показники. В такому разі аудитор може, але не зобов'язаний, дати таку інформацію в окремому параграфі, виділивши її, але не використовуючи слів « серйозний сумнів» та «діюче підприємство».

В даному аспекті заслуговують на увагу розробки Г.М. Дави-дова [68, с.103], який пропонує методику проведення аудиту і аналізу концептуального напрямку діяльності підприємства — «Виробництво».

Маркетинг займає важливе місце у системі концептуальних на-прямків розвитку підприємства, оскільки він забезпечує суттєвий зв'язок з оточенням і має значний вплив на інші функції. Г.М. Дави-дов [68, с.101] пропонує методику проведення аудиту концептуаль-ного напрямку діяльності підприємства «Маркетинг».

Практичні рекомендації:

¦ Як правило, достатньо виконати порівняльний аналіз ста-тей фінансової звітності за поточний та попередній період. Але якщо аудитор хоче показати важливі зміни в діяльності підприє-мства, він може дати такий аналіз в динаміці за ряд попередніх звітних періодів.

Аудитор повинен розуміти, з яких причин внесені будь-які суттєві зміни в статті фінансової звітності за попередній період, а також причини будь-яких незвичайних або несподіваних зв'язків відносно інших статей за поточний період.

Практичні рекомендації:

Необхідно взяти до уваги, що частота виникнення такого роду умов та обставин, складність їх вирішення є важливими фактора-ми при вирішенні питання про реальність на даний момент пер-вісної оцінки ризиків.

Прикладами умов та обставин, що служать показниками мож-ливості суттєвих перекручень інформації через шахрайство мо-жуть бути:

- Невірно відображені операції (підсумкова величина звітного періоду, невірна класифікація, неповно відображені, відображені невчасно).

- Операції, відібрані для перевірки, не підтверджуються відповідними документами та не санкціоновані відповідним чином.

- Поправки, виконані підприємством в останню хвилину, що в значній мірі впливають на фінансові результати.

- Часті випадки відсутності документів або відсутності важ-ливих документів.

- Наявність тільки копій документів, коли в наявності по-винні бути оригінали.

- Відсутність пояснень або своєчасних виправлень серйоз-них неузгоджених різниць між контрольними рахунками та об-ліковими документами або підрахунком натуральних одиниць.

- Керівництво або співробітники підприємства дають супе-речливі, туманні або неправдиві відповіді на запитання.

- Запити на підтвердження розкривають неадекватні різниці або аудитор не одержує очікуваної кількості підтверджень.

- Відсутність значної кількості товарно-матеріальних запасів або інших реальних активів.

- Службовці підприємства не допускають аудиторів до об-лікових документів, матеріальної бази, до певних співробітників, замовників, покупців і тощо, коли проводиться пошук аудиторсь-ких даних.

- Керівництво підприємства встановлює часові обмежен-ня для вирішення складних та спірних питань.

- Персонал аудиторської організації одержує інформацію або скарги щодо шахрайства.

- Аудиторські дослідження виявляють помилки, які явно були відомі співробітникам підприємства, але про які співробіт-ники підприємства не інформували аудитора добровільно.

Практичні рекомендації:

Якщо в ході аудиту стала відома інформація, що вказує на те, що співробітники перебувають в напруженому стані у зв'язку із фінан-совими питаннями або що існують несприятливі відносини між співробітниками підприємства та керівництвом, цю інформацію необхідно враховувати при оцінці ризику суттєвого перекручення інформації. Оцінка ситуації аудитором повинна бути відображена в службовій записці або примітках до робочих документів.

Прикладами інформації, що може вказувати на напружений стан співробітників підприємства в зв'язку із фінансовими пи-таннями або на несприятливі відносини між співробітниками підприємства та керівництвом, можуть бути:

- Заплановані майбутні звільнення через відсутність робо-ти, що відомі працівникам.

- Незвичайні зміни (відомі аудитору) у майновому стані життя співробітників, що мають доступ до активів, які можуть бути незаконно присвоєні.

- Дані про випадки фінансового тиску на співробітників, що мають доступ до активів, які можуть бути незаконно при-своєні.

Практичні рекомендації:

Аудитору не потрібно виконувати процедури розслідування шахрайства по кожній виявленій в ході аудиту різниці. Однак необхідно перевірити характер всіх виявлених аудитором різниць в кожному конкретному випадку та сумарний ефект цих різниць. Наприклад, якщо аудитор виявляє перекручення інформації та-кого роду, як перебільшення суми реалізації, численні помилки в контрольній інвентаризації, що ведуть до перебільшення то-варно-матеріальних запасів, численні випадки невірного обчис-лення вартості товарно-матеріальних цінностей та перебільшені оптимістичні оцінки керівництвом даних сумнівних рахунків, аудитор повинен визначити, чи не є такі різниці показником спроб керівництва завищити прибуток перед власниками.

Якщо на підприємстві є ревізійна комісія або відповідний відділ, що офіційно проводить нагляд за фінансовою звітністю, аудитор має прослідкувати, щоб їм були надані наступні матері-али, підготовлені та оформлені відповідним чином, що відобра-жають:

1. Відповідальність аудитора. Ступінь відповідальності, яку бере на себе аудитор при проведенні аудиту відповідно до загаль-ноприйнятих принципів бухгалтерського обліку, характеру га-рантій, які аудит надає.

2. Облікова політика. Первісний вибір та зміни у важливих моментах облікової політики, методи, що використовуються для звіту про суттєві незвичайні операції, а також ефект суттєвих мо-ментів облікової політики в суперечливих або неординарних випадках.

3. Оцінки. Методологія, яку використовує керівництво для складання бухгалтерських оцінок, як основа для аудиторського висновку про розумність та адекватність даних оцінок.

4. Поправки. Суттєві виправлення, що були виконані у зв'яз-ку з аудитом, які відображені у фінансовій звітності, та поправ-ки, що не відображені в ній.

5. Інша інформація. Відповідальність аудитора за інформа-цію, що включена в фінансову звітність, але не перевірена, вико-нані процедури та одержані результати.

6. Розбіжності. Всі випадки, включаючи і ті, по яких було досягнуто прийнятні рішення, коли керівництво та аудитор мали різні думки з питань, які кожне в окремому випадку або в сукуп-ності могли в значній мірі впливати на показники фінансової звітності підприємства та на аудиторський висновок.

7. Пошук кращого вирішення. Думки аудитора з питань, які були об'єктом консультацій аудитора з іншими аудиторами.

8. Важливі питання. Будь-які важливі питання, які керівниц-тво підприємства обговорювало з аудитором, включаючи мож-ливість використання принципів бухгалтерського обліку та стан-дартів аудиту.

9. Труднощі. Всі серйозні труднощі, з якими зіткнувся ауди-тор, працюючи із керівництвом. Наприклад, необґрунтовані відстрочки в поданні необхідної інформації, необґрунтований графік виконання аудиторських процедур, складений керівниц-твом підприємства, відсутність персоналу в певний час тощо.

Подання зазначеної інформації може бути як в письмовій, так і в усній формі. Усну інформацію необхідно відобразити в робочих документах та одержати підтвердження про те, що дана інформація дійшла до відповідних комісій.

При поданні інформації в письмовій формі має бути зазна-чено, що ця інформація призначена виключно власникам, або ревізійній комісії, або правлінню, або, якщо необхідно, керів-ництву підприємством.

Практичні рекомендації:

¦ Згідно з МСА «Контроль якості» рекомендується прово-дити оцінку персоналу після робіт, що тривають приблизно 150 або більше годин, або в крайньому випадку через кожні шість місяців. Малі аудиторські фірми можуть проводити оцінку пер-соналу один раз на рік або один раз на півроку.

Додаткові процедури повинні базуватись на необхідності більш глибокого розуміння контролю, оціненого ризику суттє-вих перекручень та на оцінці того, чи були основні процедури достатні для досягнення цілей аудиту.

Практичні рекомендації:

Якщо в процесі проведення аудиту використовуються інші аудитори, то згідно з міжнародною практикою більшість ауди-торських організацій вважають за краще робити посилання про це в аудиторському звіті. Але такого правила аудиторська фірма може не додержуватися у випадках:

- Якщо аудитор був найнятий аудиторською фірмою і ро-бота виконувалась під її керівництвом.

- Фінансова звітність, по якій роботу проводить інший аудитор,