При використанні роботи інших аудиторів слід:

¦ Проінформувати інших аудиторів про сферу їх аудиту, якщо це необхідно, переглянути програми інших аудиторів, обговорити спільні дії.

¦ Впевнитись, що буде виконуватись відповідний нагляд за роботою іншого аудитора, включаючи перевірку, якщо це необхідно, співробітниками аудиторської фірми.

¦ Інструкції, що повинні бути надані іншому аудитору, мають включати такі питання:

- Інформація про клієнта, відносно якого буде проводитись аудит.

- Вимоги до аудиторської звітності, та консолідації аудиторсь-кої звітності.

- Критерії суттєвості.

- Опис аудиторського підходу та аудиторських процедур, які необхідно виконати.

- План-графік та кінцеві строки.

- Інформація відносно зв'язаних сторін та спеціальні інструкції щодо аудиторських операцій, якщо такі є в наявності.

Практичні рекомендації:

¦ З'ясувати професіональний рівень даного спеціаліста та його репутацію з точки зору інших спеціалістів даного профілю та його клієнтів, які знайомі з його здібностями та характерис-тиками його роботи. Одержати уявлення про характер роботи спеціаліста в минулому та документально оформити його, вклю-чивши:

- Мету та об'єм роботи спеціаліста.

- Зв'язки спеціаліста з клієнтом. Якщо є певний зв'язок, оц-інити ступінь ризику необ'єктивності спеціаліста.

- Методи та допущення, що будуть використовуватись в роботі.

¦ Якщо існують суттєві різниці між даними та відомостями, одержаними від спеціаліста, що надані ним у звітах, виконати додаткові процедури або одержати думку іншого спеціаліста для вирішення даної проблеми.

Практичні рекомендації:

¦ Одержати дані по даній проблемі та розглянути її можливі наслідки по відношенню до фінансової звітності та аудиторсь-кого висновку, включаючи необхідність виправлень та розкриття протизаконних дій, а також інших непередбачених подій.

¦ Обговорити проблему та необхідність її подальшого розс-лідування на відповідному рівні керівництва підприємством. Якщо необхідна додаткова робота або розслідування, одержати відповідний договір із зазначенням умов, що дозволяють додат-кові процедури.

¦ Проконсультуватись із юрисконсультом щодо дій, які по-винен виконати клієнт.

¦ Проаналізувати наслідки проблеми для інших аспектів аудиту, наприклад надійність пояснень персоналу, що залуче-ний до шахрайських дій. Але якщо до виявленого шахрайства залучено більш високий рівень — керівництво підприємством, то це може свідчити про більш глибоку проблему, яка може мати значні наслідки для фінансової звітності. В такій ситуації ауди-тор повинен:

- Заново оцінити ризик суттєвого перекручення інформації через шахрайство та його вплив на характер, строки та розмір аудиторських процедур.

- Переглянути оцінку ризику контролю, якщо ризик конт-ролю був оцінений менше ніж максимальний.

- З'ясувати, чи достатньо досвідчений персонал аудиторсь-кої організації, який займається даною проблемою, та визначи-ти ступінь нагляду за ним.

- Якщо необхідно, проконсультуватись із юрисконсультом щодо юридичної відповідальності аудиторської організації, вклю-чаючи можливу відмову від аудиту.

- Адекватним чином проінформувати власників підприєм-ства або керівників підприємства про шахрайство або протиза-конні дії.

У разі якщо аудитор визначає, що може мати місце шахрай-ство, відповідно до МСА необхідно, щоб аудитор проінформу-вав про цю проблему керівників відповідного рівня, навіть в тому випадку, коли вважається, що проблема не буде мати важливих наслідків. Про шахрайство, в якому беруть участь керівники ви-щого рівня, або про шахрайство, результатом якого є суттєве

перекручення інформації, необхідно проінформувати власників даного підприємства або інших керівників даного рівня (наприк-лад правління, ревізійну комісію тощо).

Як правило, аудитор не несе відповідальності за розкриття інформації про шахрайство або протизаконні дії перед іншими сторонами, крім власників / керівництва підприємства. Реко-мендується інформувати власників / керівництво підприємства в письмовій формі або в крайньому разі відобразити факт інфор-мування в робочих документах. Якщо керівництво інформується усно, то бажано одержати підтвердження того, що інформація доведена до його відома.

Практичні рекомендації:

¦ Якщо існує високий ризик невиконання зобов'язань по відшкодуванню шкоди, заподіяної навколишньому середовищу даним підприємством, то необхідно одержати таку інформацію від власників / керівництва :

- Чи враховані проблеми охорони навколишнього середови-ща, які можуть значною мірою вплинути на показники фінансо-вої звітності.

- Чи є на підприємстві ефективні методи та процедури для оцінки та реєстрації інформації з питань охорони навколишньо-го середовища.

- Чи вони повідомлені про те, що підприємство відмічене як таке, що має високий ризик зобов'язань по відшкодуванню шко-ди, заподіяної навколишньому середовищу.

¦ Перевірити яким чином була проведена оцінка зобов'я-зань по відшкодуванню шкоди, заподіяної навколишньому се-редовищу. В даному випадку можна використати один із наступ-них методів або сукупність їх :

- Переглянути та перевірити метод, що використаний підприємством для проведення оцінки.

- Розробити незалежну оцінку для підтвердження адекват-ності оцінок керівництва (аудитор може розробити власну оцін-ку або найняти спеціаліста для її розробки).

- Перевірити наступні події.

¦ Оцінити надходження грошових коштів за потенційними позовами до страхових агентств, потенційно відповідальних сторін, державних фондів або фондів третіх сторін.

Щоб підтвердити ступінь реалізації такої дебіторської забор-гованості, аудитори повинні одержати підтвердження від третіх сторін або юриста.

¦ Узагальнити в робочих документах інформацію про зобо-в'язання щодо відшкодування шкоди заподіяної навколишньо-му середовищу, для розкриття в примітках до фінансової звітності. Одержати від власників / керівництва підприємства пояснення з питань адекватності оцінки даних зобов'язань та повноти розк-риття інформації.

Запропонована програма аудиту дозволяє охопити всі опе-рації з провадження загальних процедур, в ній відображені ос-новні процедури, необхідні для вирішення основних завдань аудиторської перевірки. Дана типова програма загальних проце-дур аудиту може бути використана аудитором при перевірці будь- якого підприємства. Виявлені аудитором за допомогою розроб-лених програм порушення заносяться до робочих документів, а пізніше знаходять відображення у відповідних узагальнюючих документах.

Літературa

1. Аваков А.Б., Гаевой Г.И., Бешанов Т.Ю. Вексельное обра-щение: теория и практика. — Х.: «Фолио», 2000. — 382 с.

2. Авдеенко В.Н., Котлов В.А. Производственный потен-циал промышленного предприятия. — М.: Экономика, 1989.

— 240 с.

3. Агеева И.Ю., Халевинская Е.Д. Финансовый анализ в ауди-торской деятельности. // Аудит и финансовый анализ. — 1999. — № 1. — С. 18— 45.

4. Агроскин В. Что такое фондовая биржа. — М., 1991. — 213 с.

5. АдамсР. Основы аудита/ Пер. с англ.; Под ред. Я.В.Соко-лова. — М.: Аудит: ЮНИТИ, 1995. — 398 с.

6. Аксененко А.Ф. Аудит: современная организация и разви-тие // Бухгалтерский учет. — 1992. — № 4. — С. 7 — 9.

7. Акция // Северное побережье. —1994. — 23 сентября.

8. АлборовР.А. Аудит в организациях промышленности, тор-говли и АПК. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.: Дело и Сервис, 2000. — 432 с.

9. Алехин Б. Рынок ценных бумаг. — М., 1991. — 134 с.

10. Анализ трудовых показателей / Под ред. П.Ф. Петрочен- ко. — М.: Экономика, 1989. — 287 с.

11. Анализ хозяйственной деятельности в промышленности / Под общ. ред. В.И. Стражева. — Минск: Высшая школа, 1999.

— 398 с.

12. Аналіз вигід та витрат : Практичний посібник / О. Кілієвич.

— К.: Основи, 1999.—176 с.

13. АндреевВ.Д. Практический аудит : Справ. пособие. — М.: Экономика, 1994. — 366 с.

14. Андреев В.Д. Ревизия и контроль в потребительской кооперации. — М.: Экономика, 1987. — 334 с.

15. Андреев В.Д., Кисилевич Т.И., Атаманюк И.В. Практикум по аудиту: Учеб. пособие. — М.: Финансы и статистика, 1999. — 208 с.

16. Антипин В.С., Бадалин Б.В. Аудитор приходит на помощь бухгалтеру // Бухгалтерский учет. — 1994. — № 1.