Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





Програма аудиту податку з доходів фізичних осіб

Програма аудиту податку з доходів фізичних осіб

План

1. Цілі та завдання аудиту податку з доходів фізичних осіб

2. Методологія складання програми аудиту податку з доходів фізичних осіб.

3. Рекомендації до процедур аудиту податку з доходів фізичних осіб

Цілі та завдання аудиту податку з доходів фізичних осіб

До середини XVII століття податки вважалися необхідним злом, до якого доводилося вдаватися тимчасово у разі крайньої необхідності, коли інших способів покриття скрутного станови-ща держави не було. Пізніше населення змирилося з податками, які почали перетворюватись на звичайні доходи держави. У зв'я-зку з цим викають різні теорії. Атомістична теорія виникла в епоху просвітництва (XVII — XVIII ст.), її представники — Волан Себастьян Ле Претр та Монтеск'є Шарль Луї [244, с.7] розгляда-ють податок як плату кожного громадянина за охорону його осо-бистої та майнової безпеки, за захист країни та інші послуги. Сенсор Нассау Уїльям зазначав, що ця угода не завжди є добро-вільною і ще рідше справедливою, проте це обмін, і в кінцевому результаті обмін вигідний. Томас Гоббс писав, що податки є тією ціною, якою купується мир. !нші відомі теоретики дотримува-лись різних поглядів щодо оподаткування. Адам Сміт вважав податки платою за послуги держави [там же, с.10]. Ним сформу-льовано чотири принципи оподаткування, які А. Сміт називає законами, яким повинен відповідати кожен податок:

1. Піддані будь-якої держави зобов'язані брати участь у під-тримці уряду ... в розмірах доходів, отримуваних ними під захи-стом держави.

2. Частина податку, що платить кожний підданий, повинна бути визначена, а не довільна. Час її сплати, спосіб стягнення повинні бути суворо і точно визначені.

3. Податок має стягуватись у такий час і у такий спосіб, що є найбільш зручним для платника.

4. ...щоб він забирав у народу якомога менше грошей ... і в той же час зібрані гроші залишались якомога менше часу в руках збирачів.

Ці принципи є не тільки теоретичними, їх дотримання при формуванні податкової системи та податкової політики є нага-льною необхідністю, особливо в сучасних умовах.

Німецькі вчені-фінансисти Лоренц Штейн, Адольф Вагнер, Фелікс Кон підкреслюють етичний бік податків, моральний зв'я-зок між державою та особистістю. З початку ХХ століття ствер-джується думка, висловлена Вагнером, згідно з якою фіскальна мета податку замінюється соціальною [там же, с.12].

Податкова система незалежної України сьогодні ще дуже не визначена. На думку А. Сміта, найменша невизначеність у справі податку спричиняє більше зло, аніж найзначніша нерівність. Адже через невизначеність платники стають залежними від збирачів, які, використовуючи своє становище, можуть вимагати «подарунки». У цьому полягає одна з причин корупції держав-ного фінансового апарату. Але головне зло в тому, що виникає спокуса платника завдяки корумпованості державного апарату ухилитись взагалі від сплати більшої частини податку. А держа-ва, не отримавши частини очікуваних доходів, задля їх компен-сації вимушена піти на підвищення діючих або введення нових, додаткових, податків. Сам факт зміни податків слугує невизначеності, що, на жаль, притаманне Україні. Страх перед підвищенням податків (або перед введенням нових) змушує підприємців страхуватися шляхом підвищення цін, заниження самої заробітної плати на офіційному рівні та видачі частини її або навіть в деяких випадках повністю через тіньовий сектор. Підвищення рівня мінімальної заробітної плати також лягає тягарем на підприємців, примушуючи порушувати трудове законодавство: за виконану роботу сплачувати тільки якусь долю заробітної плати, офіційно оформляючи працівників на 0,2 — 0,5 ставки. Існуюче безробіття сприяє таким діям з боку підприємців. З цього приводу А. Маршалл писав: «.зміна зборів збільшує ризик для підприємців ... і суспільство платить за такий ризик більше, ніж мали б бути еквівалентні цьому ризикові страхові ставки».

Податок з доходів громадян України — це основний вид пря-мих податків, який збирається з доходів фізичних та юридичних осіб і є одним із основних джерел доходів державного бюджету. Основною рисою податку з доходу є те, що він ставить рівень оподаткування у пряму залежність від джерела сплати податків — доходу. Необхідно звернути увагу на те, що частка витрат на заро-бітну плату на промислових підприємствах у загальних витратах є дуже низькою — від 0,2 до 5%. Низький рівень заробітної плати автоматично дає низьку долю доходів до державного бюджету України.

Підприємства, установи і організації всіх форм власності по закінченні кожного місяця, але не пізніше строку одержання в установах банків на сплату належних працівникам сум, зобов'я-зані перераховувати до бюджету суми нарахованого й утримано-го податку за минулий місяць. Водночас з поданням чеків на отримання коштів для сплати належних працівникам сум за дру-гу половину місяця подають до установ банків платіжні доручен-ня на перерахування до бюджету отриманих сум прибуткового податку. Згідно зі статтею 14 Закону №1251-XII «Про систему оподаткування» прибутковий податок з громадян (податок на доходи фізичних осіб) віднесено до загальнодержавних податків і зборів. Статтею 1 Декрету №13-92 визначено, що платниками прибуткового податку, тобто суб'єктами оподаткування, в Україні є громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, серед яких не виділяють осіб, які мають або не мають постійного місця проживання в Україні.

Роль податку з доходів фізичних осіб у суспільстві та на під-приємстві є багатогранною (рис. 13.1), і це повинно бути відо-бражено у проведенні аудиту.

Аудиторська перевірка податку з доходів працівників підпри-ємства повинна враховувати вищеозначені чинники, тобто зв'я-зок державних функцій податку з формуванням його на підприємстві, Проаналізувавши достовірність бухгалтерського балансу та звітності, перевіривши дотримання вимог чинного законодавства, аудит дає незалежну думку про оцінку формування фонду заробітної плати, зв'язок його з продуктивністю праці для майбутньої безперервної діяльності підприємства та перспективності в формуванні частки державного бюджету з податку з доходів фізичних осіб. На відміну від контролю та ревізії, які проводять органи податкової адміністрації та

контрольно-ревізійної служби, які знаходять помилки та порушення при нарахуванні та сплаті податку з доходів фізичних осіб, аудит, окрім цих функцій, повинен оцінити одержання даного податку на майбутнє та отримати достатньо доказів впевненості у його стабільності та перспективах збільшення.

Розробкам програми аудиту податку з доходів фізичних осіб сьогодні присвячують свої дослідження ряд вітчизняних та зару-біжних вчених: А.Г. Загородній, М.Ф. Корягін, А.В. Єлисєєв, Полякова Л.М. та ін. [24, с.315-319], Філіп Л. Дефліз, Г.Р. Дженік та ін. [22, с.423-425], Л.П. Кулаковська, Ю.В. Піча [106, с.403- 404], В.В.Собко, Н.І. Верхоглядова, В.П.Шило, С.Б. Ільїна, О.М.Брадул [235, с.203-240], В.Є. Трущ [82, с.39-40].

Філіп Л. Дефліз, Г.Р. Дженік та ін.[22,с.423-425], розглядаю-чи аудиторську перевірку податку з доходів фізичних осіб, метою аудиту визначають одержання впевненості в наявності зобов'я-зань по виплаті податку, його забезпечення, правильності його

розрахунку, класифікації та опису, наявності розкриття інформації в фінансових звітах.

Л.П. Кулаковська, Ю.В. Піча розглядають питання аудиту розрахунків із бюджетом [106, с.403-404], де метою аудиту, на їх погляд, є висловлення аудитором думки про те, чи відповідають ці розрахунки за всіма податками і зборами в усіх суттєвих аспек-тах нормативним документам, які регламентують порядок їх нарахування та сплати до відповідних рівнів бюджету. Для прове-дення аудиту дано перелік податків і зборів, які сплачують плат-ники податків.

В.В. Собко, НЛ. Верхоглядова, В.П. Шило, С.Б. Глына, О.М. Брадул [235, с.203-240], розглядаючи методику аудиту нарахування і сплати податків, пропонують завдання, суть яких аналогічна завданням, що пропонують Л.П. Кула-ковська, Ю.В. Піча.

А.Г. Загородній та ін. [24, с.318] розглядає питання перевір-ки правильності визначення оподатковуваного доходу для нара-хування податку з доходів фізичних осіб. В.Є. Трущ [246, с.40], розглядаючи аудит поточних зобов'язань по розрахунках з бю-джетом, страхуванню і по позабюджетних платежах, вважає, що аудитор повинен з'ясувати, за якими платежами і податками підприємство веде розрахунки, і перевірити: 1) правильність ви-значення суми кожного податку і платежу (вирахування оподат-ковуваної бази, застосування ставок, розрахунків сум, що підля-гають перерахуванню, використання пільг); 2) своєчасність пе-рерахування внесків за податками і обов'язковими платежами;

3) правильність відображення в бухгалтерському обліку опера-цій по нарахуванню і сплаті податків і обов'язкових платежів;

4) відповідність даних аналітичного обліку записам у реєстрах синтетичного обліку, Головній книзі і балансі.

Аналіз завдань в програмах та методології аудиту податку з доходів фізичних осіб у вітчизняних та зарубіжних джерелах наве-дено в табл.13.1.

Аналіз літературних джерел стосовно аудиту податку з доходів фізичних осіб показує, що в розглянутих працях завдання аудиту в основному стосуються підтвердження вирахування оподатковува-ної бази, застосування ставок, розрахунків сум, що підлягають пе-рерахуванню, використання пільг, контролю та ревізії бухгалтер-ських та податкових даних.

Не розглядаються такі важливі питання, як: врахування по-переднього аудиту, вплив зовнішніх та внутрішніх факторів на формування та структуру фонду оплати праці, адекватність оплати праці на даному підприємстві діючим тарифам в аналогічних галузях, врахування діючого трудового законодавст-ва, створення підприємством резерву на оплату податку, оцінка продуктивності праці для визначення подальшої безперервної діяльності підприємства, оцінка подальших подій


Сторінки: 1 2 3