Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





Програма аудиту фінансових інвестицій

Програма аудиту фінансових інвестицій

План

1. Особливості формування ринку фінансових інвестицій в Україні

2. Цілі та завдання аудиту фінансових інвестицій

Особливості формування ринку фінансових інвестицій в Україні

Процеси реформування власності в Україні супроводжують-ся структурною перебудовою власного капіталу підприємства. Якщо до впровадження ринкових відносин інвестиції підприєм-ства становили собою в основному майнові вкладення, то тепер набувають розвитку фінансові інвестиції, тобто вкладення коштів у фінансові інструменти, серед яких значну частку становлять цінні папери. Таким чином, з'явився ринок цінних паперів, який, як будь-який інший ринок, являє собою систему економічних відносин купівлі-продажу, де співставляються попит та пропо-зиція і визначається ціна товару «цінний папір».

Статтею 3 Закону України «Про цінні папери і фондову біржу» визначений перелік видів цінних паперів, що можуть випуска-тися і обертатися на ринку України. До них відносяться:

¦ акції;

¦ облігації внутрішніх і зовнішніх державних позик;

¦ облігації місцевих позик;

¦ облігації підприємств;

¦ казначейські зобов'язання республіки;

¦ ощадні сертифікати;

¦ інвестиційні сертифікати;

¦ векселі;

¦ приватизаційні папери.

У цінних паперів є одна характерна риса, завдяки якій вони відрізняються від інших видів розміщення позикового капіталу: це оборотність, тобто можливість для власника в будь-який мо-мент обернути їх у гроші. Оборотність цінних паперів залежить від ліквідності ринку, на якому вони виступають об'єктами купівлі- продажу. Ця ліквідність тим вище, чим швидше обертається цінний папір, тобто чим більше актів купівлі-продажу з ним відбувається. Цінні папери — це грошові документи, що являють собою зобов'язання, розміщені емітентом на фондовому ринку для запозичення коштів, необхідних для вирішення поточних і перспективних задач, що стоять перед ними. Цінні папери виз-начають взаємини між їх емітентом і їх власником і, як правило, передбачають виплату доходу у вигляді дивідендів чи відсотків, а також можливість передачі грошових і інших прав, що засвідчені цими документами, іншим особам.

Цінні папери відрізняються від інших фінансових інстру-ментів трьома обов'язковими і двома необов'язковими ознака-ми. До обов'язкових ознак відносяться наступні:

¦ цінні папери є грошовими документами, тобто мають но-мінальну вартість;

¦ цінні папери засвідчують право або володіння відносно позики;

¦ цінні папери визначають відносини між двома суб'єкта-ми: особою, що їх випустила (емітентом), і власником цінних паперів.

Необов'язковими ознаками цінних паперів є:

¦ можливість виплати по них доходу у вигляді дивідендів чи відсотків;

¦ можливість передачі грошових і інших прав іншим осо-бам, тобто обертання цінних паперів.

Виходячи з визначення цінних паперів, можна виділити два типи цінних паперів — цінні папери, що засвідчують право воло-діння, і цінні папери, що засвідчують відношення позики. До цінних паперів, що засвідчують право володіння, відносяться акції. Паперами, що засвідчують відносини позики, є облігації, векселі, казначейські зобов'язання й ощадні сертифікати. Ос-новні характеристики цінних паперів наводяться в главах 2 — 6 Закону України «Про цінні папери і фондову біржу».

Найбільшим різновидом цінних паперів в Україні виступа-ють акції. Вони являють собою цінні папери, що свідчать про те, що їхній власник є співвласником товариства, заснованого на акціях, має право на участь в управлінні, право на одержання частини прибутку у вигляді дивідендів і бере участь у розділі майна при ліквідації товариства. Розмір його частки визначається кількістю акцій, що належать йому. Акції можуть бути іменними і на пред'явника, привілейованими і простими. Акція може пе-редаватися власником іншій особі на правах власності. Рух імен-ної акції фіксується в реєстрі власників іменних цінних паперів, що ведеться акціонерним чи незалежним реєстратором. Влас-ником акції на пред'явника вважається кожна особа, що володіє нею. У книзі реєстрації вказується загальна кількість таких акцій на пред'явника. Вони обертаються вільно. Привілейовані акції дають власнику першочергове право на одержання дивідендів, а також на пріоритетну участь у розділі майна акціонерного това-риства у випадку його ліквідації. Якщо у підприємства немає прибутку, то виплатити дивіденди не вдається і за привілейовані акції, але емітент може дозволити, щоб дивіденди, що залиши-лися, були зараховані на наступний рік. Такі привілейовані акції називаються кумулятивними. У цьому випадку дивіденди вип-лачуються після того, як почне з'являтися прибуток.

Звичайні акції дають їх власникам право на одержання дохо-ду і на участь в управлінні підприємством. Звичайні акції голов-ним чином купують для одержання дивідендів. У такий спосіб між акціонерами поділяється частина прибутку, що звичайно виплачується в грошовому виразі, рідше у вигляді дивідендів ак-ціями. Крім дивідендів нараховується з джерела доходу власнику звичайної акції ще і вартість акції. У дійсності з ростом ринко-вої ціни акції дивіденд, що одержить акціонер, може бути ви-щим за її номінальну вартість [192]. Дохід капіталу виникає від того, що фірма накопичує частину свого доходу в інвестиціях, внаслідок чого майбутній прибуток і дивіденди збільшуються. По суті, це явище відображається на підйомі ринкової ціни зви-чайних акцій. В уявленні фінансиста існують: дохід від дивіден-ду, дохід від капіталу і загальний дохід.

При купівлі акцій в Україні ризик вкладення складно оціни-ти, тому що багато підприємств-емітентів опубліковують лише поверхову інформацію. Щоб гарантувати хоч якусь ліквідність акцій, велика частина емітентів (випускаючі акції) в Україні зо-бов'язана протягом визначеного періоду сама купувати свої цінні папери разом з накопиченими відсотками [266]. В Україні та-кож немає професійних аналітиків, які б могли ґрунтовно вивчи-ти внутрішню структуру підприємства і його плани на майбутнє, тому українському аудитору за таких умов складно визначити їх оцінку та пов'язані з ними ризики. Однак можна скористатися практичним досвідом зарубіжних країн. На розвинених ринках акцій формується достатньо інформації, і акції чітко класифіку-ються за ступенем ризику. Звичайно акції поділяють на п'ять груп:

BLUE-CHIP STOK. Емітенти таких акцій — великі і добре відомі підприємства, прибуток яких довгий час був високий і дивіденди в середньому високі. У цих акцій індекс ринкового росту 0,85 — 0,95. Це означає, що якщо вартість ринку акцій зростає в середньому на 10%, то вартість акцій „blue-сЫр" збільшується в середньому на (8,5 — 9,5) %. Якщо ж цінність ринку зменшується в середньому на 10%, то цінність акцій зменшується також на (8,5 — 9,5)%. Такі акції більш прий-нятні для того типу людей, що не люблять ризик, або інвесто-рам, для яких стабільний невисокий дивіденд краще високо-го, але нестабільного.

GROW STOCK — таку назву мають зростаючі акції, їх емі-тентами є підприємства, у яких оборотність і прибуток зрос-тають набагато інтенсивніше, ніж економіка в середньому. У таких фірм дуже маленький відсоток від прибутку іде на диві-денди акцій, тому що весь прибуток витрачається на інвес-тиції в підприємства. Тут не можна розраховувати на високі дивіденди, можна розраховувати на підйом акцій у ціні і на капітал від продажу. Індекс ризику у зростаючих акцій понад 1,3 — це означає, що отриманий від акцій прибуток може вия-витися значно вище чи значно нижче середнього ринкового.

CYCLICAL STOCK — циклічна акція. Поява емітентів — підприємств, що випускають подібні акції, залежить від еко-номічного циклу. Якщо економіка в даний момент на підйомі, то оборотність і доходи фірми зростають швидко. Економіч-ний спад же призводить до різкого падіння доходу. Індекс ри-зику подібних акцій понад 1,2. Подібний тип акцій, як і попе-редній, прийнятний тим людям, що віддають перевагу доходу від капіталу і не піклуються про одержання дивіденду.

DEFENSIVE STOCK — захищена акція. Емітент не зале-жить від економічного циклу. Дохід таких підприємств завж-ди стабільний. Таким чином, стабільна і ринкова ціна, і диві-денд акції. Індекс ризику цих акцій менше 0,9. Такі акції, як і перший тип, прийнятні для тих людей, що віддають перевагу стабільному дивіденду (дохід від виплаченого дивіденду) [32].

SPECULATIVE STOCK — спекулятивна акція. Емітент спеку-лятивних акцій належить до групи підприємств, що виробляють принципово нові товари, або здійснюють принципово нові послу-ги, або знайшли нову ринкову нішу, тобто зв'язані з тією галуззю, де високих і стабільних доходів не видно на даний момент, але очі-кується в недалекому майбутньому. Індекс ризику подібних акцій більш ніж 1,5 , тобто той, хто купує такі акції, бере на себе дуже великий ступінь ризику. Такі акції підходять тим людям, що люб-лять одержувати високий дохід від капіталу, причому часто вони покладаються тільки на свій вдалий вибір, адже у разі удачі, якщо спекулятивна акція підніметься в ціні, вони одержать дуже висо-кий дохід від капіталу [284].

Коефіцієнт Ціна/Заробіток є критерієм цінності акції. Об-числюється поділом ціни на прибуток з однієї акції. Прибуток з однієї акції являє собою загальний дохід, ділений на число непогашеної долі акціонерного капіталу [192].

Ціна, що існує на акцію, визначена попитом та пропозицією. При цьому номінальна вартість акцій дуже незначно зв'язана з

їхньою ринковою вартістю — за номінальною ціною продаються, як правило, акції фірм, що створюються, а біржові курси акцій процвітаючих фірм іноді в десятки разів перевищують їхню ном-інальну вартість [7]. Якщо попит на акції збільшується щодо про-позиції,


Сторінки: 1 2 3