Цілі та завдання аудиту грошових коштів

Грошові кошти — це найбільш ліквідна категорія активів, яка забезпечує підприємству найбільший ступінь ліквідності і, відпо-відно, свободу вибору. Грошові кошти являють собою початок та кінець господарсько-фінансового циклу. В процесі діяльності підприємства грошові кошти в ході кругообігу переводяться в інші активи. Результати діяльності вважаються досягнутими, коли про-цес інкасації приносить на підприємство потік грошових коштів, на основі яких може бути почато новий цикл, який, як очікується, принесе прибуток у майбутньому. Аудитор повинен розуміти, що складність бухгалтерського обліку скриває потоки грошових коштів від результату господарської діяльності та збільшує їх відмінність від значення чистого доходу.

Грошові кошти визначаються як гроші та будь-які документи, які приймаються банками до вкладу та негайно відносяться на раху-нок вкладника. Грошові кошти, як правило, розділяються на три позиції: касова готівка, кошти на банківських рахунках та інші кош-ти, які відповідають визначенню грошових коштів. Досить легко знайти застосування грошам, тому керівництво підприємством по-винно визначити спеціальні процедури, які б забезпечували збере-ження грошових коштів підприємства, тобто запобігали б несанк-ціонованому їхньому застосуванню. Ефективне розпорядження гро-шовими коштами включає в себе значно ширші дії, ніж запобігання крадіжці, шахрайству або втратам через недбалість. Обов'язки по розпорядженню грошовими коштами складаються з:

1) ретельного обліку, який здійснюється таким чином, щоб пе-ріодично складалися звіти про надходження грошей, їхнє викорис-тання та сальдо наявних грошових фондів;

2) контролю наявності необхідних сум грошей, що призначені для: поточних операційних потреб, погашення зобов'язань періо-ду та непередбачених втрат;

3) запобігання накопиченню зайвих сум тимчасово вільних грошових коштів, що не приносять доходу.

Внутрішній контроль на підприємстві означає такі дії та про-цедури, які призначені для збереження грошових активів підприємства, що є найбільш уразливі до крадіжок та шахрайст-ва. Аудитор повинен визначити, чи застосовуюються ефективні дії по внутрішньому контролю грошових коштів, які повинні включати розподіл функціональних обов'язків та визначення осо-бистих обов'язків.

Цінним аналітичним джерелом для аудитора є розрахунок потоків вільних грошових коштів. Одним із найбільш корисних з аналітичної точки зору розрахунків потоків вільних грошових коштів є такий: із суми грошових коштів, що одержані в резуль-таті основної господарської діяльності, вираховуються капітальні витрати, які необхідні для підтримання виробничих потужнос-тей; витрати, які використовуються для створення доходу; диві-денди. Достатність вільних грошових коштів характеризує внутрішній ріст та фінансову еластичність підприємства.

Прогноз результатів господарської діяльності аудитор може здійснити на основі виробничих потужностей, що придбані або планується придбати, а також оцінити можливості розширення підприємства в майбутньому, його потреби в капіталі та джерела їх формування. Звіт про рух грошових коштів, що складає підприємство, дає аудитору важливі ключі до розв'язання таких завдань, як:

¦ можливість фінансування капітальних витрат та можливі джерела такого фінансування;

¦ джерела вільних грошових коштів для фінансування роз-ширення масштабів виробництва;

¦ залежність підприємства від зовнішніх джерел фінансу-вання, наприклад займів чи нового залучення власного капіталу;

¦ дивідендна політика в майбутньому;

¦ здатність погашати майбутні витрати по кредитах;

¦ фінансова еластичність, тобто можливість підприємства генерувати достатньо грошових коштів відповідно до непередба-чених потреб та можливостей;

¦ суть фінансових заходів керівництва та прогнозних показ-ників прибутку.

Інфляційні умови та нестабільність економіки додають пев-них труднощів та проблем для підприємства. Найбільш значни-ми проблемами в таких ситуаціях є: необхідність заміни облад-нання, вартість якого набагато перевищує відповідний резерв по амортизації; додаткові інвестиції в запаси та дебіторську забор-гованість; політика розподілу дивідендів, що базується на розра-хунку прибутку. В даному разі управлінські рішення не завжди будуть прийматися по первісній вартості, і аудитор повинен, оці-нюючи інформацію про грошові кошти в діючій стабільній ва-люті, подумати над тим, як керівництво справляється за таких умов.

Одним із аспектів зміни зовнішніх умов є збільшення комп'ютерних розробок для управління готівкою та електрон-них переводів грошових коштів. Пластикову карточку із магніт-ним кодом можна використати для одержання готівки, переводу коштів з одного рахунка на інший, оплати векселів, позики коштів та інших операцій. Такі операції можуть проводитись в фінансовому інституті, в електронному касовому апараті, що працює 24 години на добу, в магазинах роздрібної торгівлі тощо. Переваги для продавців очевидні: вони впевнені в тому, що опла-та за покупку якісна та грошові кошти вони одержують зразу. На відміну від паперових переводів тут немає інкасованих коштів, оскільки рахунок однієї сторони дебетується зразу ж після того, як інший рахунок кредитується. В даному випадку при елект-ронних переводах флоут (грошові кошти, що зв'язані в виписа-них чеках, але ще не інкасовані в банку) виключається, для дея-ких підприємств втрата платіжного флоута може бути дуже відчут-ною — на цей момент повинен звернути увагу аудитор. Крім того перехід на електронні технології пов'язаний з рівнем процент-них ставок на фінансових ринках. Чим вище процентна ставка, тим, відповідно, вищі альтернативні витрати збереження готів-ки і тим більш привабливими стають електронні банківські тех-нології за інших рівних умов. Однак аудитор повинен співстави-ти витрати та вигоди, адже використання нових технологій уп-равління готівкою потребує значних стартових витрат.

Більшість операцій, що здійснюються на підприємстві, пов'я-зані з рухом грошових коштів, проведенням розрахунків між підприємствами. Роль грошових коштів на підприємстві є багато-гранною (рис.3.1), і це має бути відображено у програмі аудиту.

Взаємозв'язок елементів зовнішнього та внутрішнього сере-довища функціонування підприємства формують певні потоки грошових активів, які можуть бути сприятливі для його діяльності, або, навпаки, містити певні ризики і загрози для бізнесу. Ауди-торська перевірка грошових коштів підприємства, враховуючи вище означені чинники, проаналізувавши достовірність бухгал-терського балансу та звітності, дає незалежну думку про оцінку діяльності та стан грошових коштів для майбутньої безперервної діяльності підприємства, в організації якої велике значення має програма аудиторської перевірки.

Розробкам програми аудиту грошових коштів сьогодні при-свячують свої дослідження ряд вітчизняних та зарубіжних вче-них: В.І. Подольський [ 25, с.504-511, с,547], Л.П. Кулаковська, Ю.В. Піча [ 106, с.260-262, с. 291-293], Л.О. Кадуріна [97, с. 166], Ф.Ф. Бутинець, Б.Ф. Усач [21, с. 177-200], В.В.Собко, Н.І. Верхоглядова, В.П.Шило, С.Б. Ільїна, О.М.Брадул [235, с.58- 62], В.П. Суйц, А.Н. Ахметбеков, Т.А. Дубровина [240, с.275-276],

A. Д. Шеремет, В.П. Суйц [260, с.309], О.А. Петрик [175, с.112],

B. Є. Трущ [246, с.30-31, с. 43-45]. Серед авторів, які не виділя-ють розробку робочих програм аудиторської діяльності як окре-мий аспект, однак виділяють завдання аудиту грошових коштів, що повинні бути перевірені, слід назвати таких як: Л.М. Черне- левський, Н.І. Беренда [252, с.95-106], Б.Ф. Усач [248, с.91-100], В.Я. Савченко [196, с.174-106], Е.А. Аренс та Дж.К. Лоббек [19, с.469-486], Філіп Л. Дефліз, Г.Р. Дженік та ін.[22,с.393-402].

Мета аудитора при перевірці залишку грошових коштів на кінець року, як відзначають Е.А. Аренс та Дж.К. Лоббек [19, с.475], — зібрати достатньо свідчень, щоб оцінити, чи дійсно дані про грошові кошти, що відображені в балансі, об'єктивно представ-лені і правильно розкриті (відповідно до шести якісних цілей, що використовуються для всіх перевірок статей балансу). Відносно двох (права власності та правильності відображення ), то це, як звичайно, не проблема. Метою аудиту грошових коштів Л.П. Ку- лаковська, Ю.В. Піча [106, с.255, с.274] визначають встановлення об'єктивної істини щодо достовірності та об'єктивності відобра-ження в бухгалтерському обліку і фінансовій звітності готівково- розрахункових та безготівково-розрахункових операцій та дове-дення цієї істини до користувачів. Л.О. Кадуріна [97, с.166, 168, 170] основною метою перевірки вважає встановлення законності, вірогідності і доцільності здійснення операцій з коштами підприє-мства, правильності їх відображення в обліку. Ф.Ф. Бутинець [21, с. 178], що не виділяє оремо класифікацію грошових коштів, а поєднує їх з операціями розрахунків та іншими активами, метою аудиту визначає встановлення достовірності даних відносно наяв-ності та руху грошових коштів, повноти та своєчасності відобра-ження інформації в зведених документах та облікових регістрах, правильності ведення обліку грошових коштів і розрахунків у відпо-відності з прийнятою обліковою політикою, достовірності відоб-раження залишків у звітності господарюючого суб'єкта.

В.В. Собко, Н.І. Верхоглядова, В.П. Шило, С.Б. Ільїна, О.М. Брадул метою аудиту операцій на рахунках в банку визначають [235, с.90] встановлення:

¦ правильності відкриття поточних рахунків;

¦ своєчасності, законності, достовірності та доцільності відображення на рахунках в банку здійснених операцій із над-ходження і списання коштів;

¦ обґрунтованості отримання кредитів та позик, цільового їх використання, своєчасності погашення;

• дотримання стану платіжно-розрахункової дисципліни.

Аналіз літературних джерел стосовно аудиту грошових

коштів показує, що в розглянутих працях мета аудиту грошових коштів в основному зводиться до контролю та ревізії бухгал-терських даних, недостатньо приділяється увага підтверджен-ню достатності грошових коштів для проведення майбутньої безперервної діяльності підприємства. Враховуючи вищевка-зане, сформулюємо мету аудиту грошових коштів. Отже, метою аудиту операцій з грошовими коштами є отримання достатніх доказів впевненості в ефективності їх використання, достовір-ності відображення та розкриття інформації згідно з діючими принципами та твердженнями (якісними аспектами) подання фінансової звітності, підтвердження фінансової еластичності та достатності вільних грошових коштів для подальшої