Цілі та завдання аудиту товарно-матеріальних

запасів.

Для більшості підприємств товарно-матеріальні цінності являють собою важливі активи: по-перше, вони є активами, які призначені для здійснення діяльності, по-друге, вони відіграють важливу роль у створенні чистого доходу. Для аудиту запасів особ-ливе значення мають методи оцінки. Найбільш важливим фак-тором, який впливає на методи оцінки запасів, є їх направленість на досягнення найбільш оптимального співвідношення витрат та доходів. Основний принцип оцінки, що регламентується стан-дартами бухгалтерського обліку, — метод мінімальної вартості (менша із двох: ринкової поточної та собівартості (первісної вартості), таїть в собі складності та різні варіанти трактування. Ці різноманітності можуть привести до суттєвих різниць у вели-чині доходу за період, хоча все буде відповідати загальноприй-нятим принципам обліку. Ринкова вартість виконує роль поточ-ної відновлюваної вартості. Однак остання не повинна бути вище чистої вартості можливої реалізації та нижче чистої вартості мож-ливої реалізації за мінусом нормального прибутку. Верхня межа ринкової вартості враховує витрати, що зв'язані з реалізацією або іншим їх розміщенням. Нижня межа означає, що якщо вартість запасів зменшується від собівартості до ринкової вар-тості, то вона може понижатись до значення, яке гарантує реалі-зацію з нормальною величиною прибутку від продажу.

Виробництво готової продукції передбачає розрахунок її собі-вартості. Складність визначення собівартості обумовлена різно-манітністю практичних методів її розрахунку. Якщо при розра-хунку собівартості можливо встановити контроль за прямими витратами матеріалів та оплатою робітникам при виготовленні готової продукції, то накладні витрати вносять додаткові склад-ності в її розрахунок. Розподіл накладних витрат залежить від обраної бази розподілу, яка не завжди може відповідати техноло-гічним показникам процесу виготовлення продукції. Крім того, розподіл накладних витрат залежить ще і від точності оцінки їх загальної величини за період. Різниці між запланованою та фак-тичною собівартістю можуть також виражатися в перебільшено-му або недостатньому списанні накладних витрат. А це значить, що у вартість виробництва та запасів буде включена або пере-більшена, або недостатня сума накладних витрат. Слід також звер-нути увагу, що якщо запаси обліковуються за нормативною со-бівартістю, то відхилення можуть бути тим чи іншим чином відкориговані. Аудитор повинен дуже уважно поставитись до типів витрат, які включаються в запаси. Наприклад, за правилами опо-даткування та за правилами бухгалтерського обліку.

Товарно-матеріальні цінності на підприємстві мають широ-ке використання (рис.6.1), і це повинно бути відображено у про-грамі проведення аудиту.

Проведення аудиторської перевірки на підприємстві доз-волить дати керівництву не тільки якісну оцінку діяльності під-приємства по операціям з товарно-матеріальними цінностями та підтвердити достовірність бухгалтерського балансу та звітності, а також виконати методологічну та консультаційну допомогу стосовно обліку виконання господарської діяльності: чи придбані запаси за оптимальними цінами; чи правильно розраховані нормативи страхових, поточних та ін. запасів; чи відповідають якісні характеристики сировини відповідним нор-мативам; чи правильно розраховані матеріальні витрати, що віднесені до готової продукції; чи відповідає реальності розра-хована чиста вартість реалізації тощо.

Розробкам програми аудиту виробничих запасів сьогодні присвячують свої дослідження ряд вітчизняних та зарубіжних вчених: В.І. Подольський [25, с.487-490], Л.П. Кулаковська, Ю.В. Піча [106, с.384-386, 467-469], Л.О. Кадуріна [97, с.164, 172], В.П. Суйц, А.Н. Ахметбеков, Т.А. Дубровина [240, с.263- 267], А.Д. Шеремет, В.П. Суйц [260, с.294-295]. Серед авторів, які не виділяють розробку робочих програм аудиторської діяль-ності, як окремий аспект, однак виділяють завдання аудиту то-варно-матеріальних запасів, які повинні бути перевірені, слід назвати таких як: В.В.Собко, Н.І. Верхоглядова, В.П.Шило, С.Б. Ільїна, О.М.Брадул [235, с.108-133], Ф.Ф. Бутинець, Б.Ф. Усач [21, с. 152- 176], Г.М. Давидов [68, с.156-163], Л.М. Чернелевсь- кий, Н.І. Беренда [252, с.107-123], Б.Ф. Усач [248, с.107-112], В.Я. Савченко [196, с. 224-234], Філіп Л. Дефліз, Г.Р. Дженік та ін. [22,с.331-336, 358-391].

В процесі планування важливе значення має визначення мети та завдань аудиторської перевірки. Мету аудиту виробничих за-пасів Л.П. Кулаковська, Ю.В. Піча [106, с.368, 454] визначають, виходячи з вимог чинного законодавства: це висловлення думки про те, чи відповідає фінансова інформація щодо руху і залишків виробничих запасів на підприємстві у всіх суттєвих моментах нор-мативним документам, які регламентують порядок її підготовки і надання користувачам. Ф.Ф. Бутинець [21, с. 152] визначає мету

аудиту і ревізії як встановлення достовірності первинних даних щодо наявності та руху виробничих запасів, напівфабрикатів, МШП, готової продукції, товарів; повноти та своєчасності відоб-раження первинних даних у зведених документах та облікових ре-гістрах; правильності ведення обліку запасів відповідно до прий-нятої облікової політики; достовірності відображення залишку записів у звітності господарюючого суб'єкта. В.Я. Савченко [196, с. 224, 226] метою аудиту запасів визначає встановлення закон-ності, достовірності та доцільності операцій з матеріалами, пра-вильності їх відображення в обліку. Завдання аудитора він вбачає у виявленні та попередженні появи порушень.

Аналіз літературних джерел стосовно аудиту товарно-мате-ріальних цінностей показує, що в розглянутих працях мета ауди-ту товарно-матеріальних активів в основному зводиться до конт-ролю та ревізії бухгалтерських даних, недостатньо приділяється увага визначенню ефективності їх використання для оцінки май-бутньої безперервної діяльності підприємства. Враховуючи ви-щевказане, сформулюємо мету аудиту товарно-матеріальних ак-тивів. Отже, метою аудиту товарно-матеріальних цінностей є отримання достатніх доказів впевненості в ефективності їх ви-користання, достовірності відображення та розкриття інфор-мації відповідно до діючих принципів та тверджень (якісних ас-пектів) подання фінансової звітності, підтвердження стратегії підвищення конкурентноздатності та оновлення готової продукції для подальшої безперервної діяльності підприємства.

Г.М. Давидов [68, с.156] основними завданнями аудиту то-варно-матеріальних цінностей вважає перевірку: наявності та по-рядку зберігання товарно-матеріальних цінностей, правильного і своєчасного відображення в обліку всіх операцій руху товарно- матеріальних цінностей, додержання підприємством встановле-них норм списання, відповідності аналітичних показників об-ліку товарно-матеріальних цінностей синтетичним, правильності відображення в обліку руху МШП, переоцінки та уцінки товар-но-матеріальних цінностей. Л.О. Кадуріна [97, с. 164, 172] зав-даннями аудиту виробничих запасів вважає: вивчення складу за-пасів, ознайомлення з умовами їх зберігання, підтвердження пра-вильності оцінки запасів та відображення операцій по їх надходженню і використанню в обліку, оцінку системи внутріш-нього контролю за використанням сировини і матеріалів у ви-робництві, підтвердження вірогідності визначення та відобра-ження в обліку операцій по нарахуванню зносу МШП, оцінка якості проведених інвентаризацій запасів.

В програмі аудиторської перевірки виробничих запасів В.І. По- дольського [25, с.487-490] детально розписані процедури пере-вірки обліку виробничих запасів: руху запасів на складах, облік використання та списання, синтетичний облік та аналіз їх вико-ристання. Програма Л.П. Кулаковської та Ю.В. Піча [106, с.384- 386, 467-469] доповнена процедурами перевірки питань оцінки запасів, розрахунку собівартості, визнання запасів активами, достовірності відображення у фінансовій звітності. Ф.Ф. Бути-нець [21, с. 152- 176] до завдань проведення аудиту додає ще такі, як : перевірка організації складського господарства та стану збе-реження запасів, встановлення законності проведених операцій із запасами, дотримання податкового законодавства, оцінка по-вноти відображення операцій із запасами в бухгалтерському об-ліку та звітності. Завданнями аудиту операцій з обліку витрат Ф.Ф. Бутинець, Б.Ф. Усач [21, с.266] визначають: 1) встановлен-ня правильності документального оформлення накопичення та списання витрат діяльності; 2) перевірку правильності ведення обліку фактичних витрат та наступного включення їх до собівар-тості продукції відповідно до прийнятого на підприємстві мето-ду обліку витрат на калькулювання; 3) підтвердження обґрунто-ваності обраного методу калькулювання; 4) підтвердження пра-вильності методу розподілу непрямих витрат, що використовується і закріплений в наказі про облікову політику; 5) перевірка правиль-ності та обґрунтованості планування розміру прямих витрат, які включаються до собівартості продукції, та визначення кошторис-них ставок розподілу накладних витрат; 6) вивчення правильності накопичення, розподілу та списання загальновиробничих вит-рат; 7) перевірка правильності відображення адміністративних витрат, витрат на збут, інших операційних витрат; 8) вивчення правильності накопичення та списання витрат фінансової, інве-стиційної та надзвичайної діяльностей; 9) підтвердження закон-ності і правильності відображення на рахунках бухгалтерського обліку витрат діяльності; 10) перевірка повноти, правильності та достовірності відображення інформації про витрати діяльності в звітності. В.П. Суйц, А.Н. Ахметбеков, Т.А. Дубровина [240, с.263], А.Д. Шеремет, В.П. Суйц [260, с.294] предметом ауди-торської перевірки запасів визначають: 1) ведення обліку вироб-ничих запасів відповідно до облікової політики; 2) правильність оцінки виробничих запасів; 3) правильний та повний облік ви-робничих запасів, які реально існують; 4) регулярність інвента-ризації запасів; 5) правильність оформлення документів. Ці ав-тори пропонують відповідні аудиторські процедури. В.Є. Трущ [246, с.26] аудит запасів окреслює наступними основними мо-ментами: 1) перевірка реальності залишків на дату балансу, які повинні бути підтверджені даними інвентаризації, 2) перевірка повноти обліку запасів, 3) перевірка правильності оцінки запасів, 4) перевірка правильності відображення в обліку надходження, вибуття, інвентаризації запасів, 5) перевірка права власності на товарно-матеріальні цінності, 6) перевірка вірогідності і повно-ти розкриття інформації про запаси в примітках до фінансової звітності.

Л.М. Чернелевський, Н.І. Беренда [252, с.107-123] не виді-ляють складання програми аудиту. Завданнями аудиту запасів вони визначають перевірку контролю за збереженням запасів на всіх етапах їх руху і зберігання, правильності і своєчасності документального відображення операцій, правильності визна-чення первинної вартості запасів,