УДК 368:[336.77:332.2]

МАРЧЕНКО А.Ю., Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, м. Київ, Україна

Марченко Анна Юріївна - аспірант кафедри фінансів, грошового обігу та кредиту Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.

СТРАХУВАННЯ ЯК ОДИН З МЕТОДІВ УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ ПРИ ІПОТЕЧНОМУ КРЕДИТУВАННІ:

У статті розглядається необхідність використання страхування при здійсненні іпотечного кредитування та нормативно-правова база України, яка регулює дані відносини.

The article deals with the necessity of mortgage credit risks insurance and legislative base, which regulate these relations.Однією з характерних ознак нинішнього етапу розвитку банківської системи України є інтенсивне опанування комерційними банками іпотечного кредитування. Серед найгостріших проблем, пов'язаних із цим видом надання позичок є проблема ризиків, які виникають в процесі кредитування.

У такому випадку особливо актуальним є вивчення основних ризиків, які властиві іпотечним програмам, а також засобів і технологій мінімізації наслідків таких ризиків за допомогою страхування.

Проблемою страхування іпотечної діяльності займаються різні вчені та науковці, серед них можна виділити таких зарубіжних дослідників як: Раймонд Д., Безфамільна Л., Торлін Г., Фурман В., тощо. Серед вітчизняних науковців дослідженням даного питання займалися Базилевич В., Осадець С., Грушко В., Пікус Р., тощо.

Метою статі є визначення основних проблем розвитку страхування іпотечного кредитування в Україні та окреслення правового поля, яке регулює ці відносини.

Основною задачею іпотечного страхування є забезпечення всім учасникам іпотечних відносин захисту від майнових втрат, а також гарантування своєчасного та повного відшкодування збитків, пов'язаних з настанням страхових випадків.

Іпотечне страхування - особливий вид кредитного страхування, який захищає кредиторів від ризику збитків у зв'язку з дефолтом позичальника по кредитах під заставу житла.

Іпотечне страхування спрямоване, у першу чергу, на захист банків у тому випадку, якщо позичальник не може розрахуватися за кредитом. Якщо позичальник виявляється неплатоспроможним, то придбана в кредит нерухомість, яка знаходиться в заставі у банка, вилучається і продається. За рахунок виручених коштів покриваються витрати кредитора. У тому випадку, якщо грошей від продажу закладеної нерухомості достатньо для покриття всіх збитків банку, страхування, в принципі, не потрібне. Однак ситуація на ринку може скластися таким чином, що цих грошей може виявитися недостатньо, щоб компенсувати суму основного боргу, відсотки за кредит, пеню і штрафи. Таке може статися, наприклад, у випадку падіння цін на нерухомість. Крім того, існує поняття упущеної вигоди банку у випадку неплатоспроможності позичальника. І збитки банку, і упущену вигоду може компенсувати страховка. Така система діє у всіх розвинених країнах.

Так, у Канаді провідне місце в сфері іпотечного страхування займає Канадська іпотечно-житлова корпорація. Іпотечне страхування в Канаді є обов'язковим для кредитів з високим, більше 75%, показником співвідношення між вартістю забезпечення і розміром позики. Отже, державне страхування повинно бути обов'язково оформленим, якщо початковий внесок менше 25% від вартості

В США, зокрема, діють дві системи іпотечного страхування - державна і приватна. Державна система була створена 70 років тому в період „великої депресії" і представлена Федеральними житловими агентствами. На той час головною метою введення іпотечного страхування було змусити банки видавати іпотечні кредити. Приватна почала розвиватися 40 років тому, коли державна система довела свою ефективність. Головна відмінність між цими двома системами складається у величині покриття збитків. Державна страхова система покриває 100% невиплаченого кредиту: у цьому випадку закладена квартира стає власністю позичальника, який її реалізує і у такий спосіб нерухомості, яка буде придбана. При 5% початковому внеску державна страховка буде дорівнювати 3,75% від суми, взятої в борг (див. рис. 1). Якщо початковий внесок складає 10% від вартості нерухомості, то державна страховка знизиться до 2,5%. Відповідно

компенсує свої втрати. Приватна страхова система покриває лише 25% невиплаченого кредиту, а інше банк покриває за рахунок реалізації застави.

Позичальниками Федеральних житлових агентств були громадяни з низьким рівнем доходів, а приватних страхових компаній - із середнім. Кредитні ресурси Федеральним житловим агентствам, а також гарантії за кредитами надавав уряд, а приватні компанії формували свої кредити шляхом залучення інвестицій. На сьогодні обсяг страхування державної системи складає 500 млрд. дол. США, а приватної - 720 млрд. дол.[1].

Отже, державні компанії поряд з приватними страховими компаніями діють у багатьох країнахРозглянувши важливість і значимість страхування іпотеки, звернемося до законодавства і становлення системи іпотечного страхування в Україні. У нашій країні розроблена і введена в дію система правового регулювання іпотечної діяльності, що передбачає страхові відносини як обов' язковий інститут іпотеки. Однак, на превеликий жаль, статистика, яка існує на сьогодні, не дозволяє виділити частку страхування іпотеки. На практиці страхування нерухомості як об'єкта іпотеки відображається в структурі показників страхування майна.

Так, відповідно Закону України „Про іпотеку", обов'язковою умовою іпотечного договору є те, що іпотекодавець (позичальник) повинен застрахувати предмет іпотеки на його повну вартість від ризиків випадкового знищення, псування чи пошкодження. При цьому вигодонабувачем відповідно до договору страхування є іпотекодержатель (кредитор), а страховий поліс є гарантією забезпечення виданого банком кредиту [2].

Крім того, іпотечним законодавством в Україні передбачено, що декілька обов'язкових видів страхування - страхування фінансових ризиків; неотримання, несвоєчасного отримання або отримання не в повній сумі платежів за договорами про іпотечні кредити та платежі за іпотечними сертифікатами; страхування будівельно-монтаж-них робіт забудовника та страхування відповідальності забудовника перед третіми особами