Однією з важливих змін, передбачених законом, є зарахування до предметів іпотеки об' єктів незавершеного будівництва або іншого нерухомого майна, право на яке іпотекодавець отримує лише через якийсь час після підписання договору іпотеки. Тим часом, багато страхових компаній сьогодні не приймають на страхування нерухоме майно, права на яке не зареєстровано в належному порядку. Тому страховикам доведеться переглянути свої правила страхування, внаслідок чого на ринку можуть з'явитися нові страхові продукти.

Також, крім обов'язкового, іпотечне законодавство передбачає і добровільне страхування. Зокрема, відповідно до закону України „Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати", емітент іпотечних сертифікатів має право застрахувати власників сертифікатів від можливих збитків у випадку зміни курсу національної валюти. Отже, за такої різноманітності видів страхування для страхових компаній відкривається широкий спектр діяльності, однак чи будуть такі види поширеними у використанні, і як з ними працювати.

Так, для забезпечення адекватного рівня можливих збитків у процесі будівництва рівень страхових платежів не може бути меншим 0,5% суми страхового платежу. Інакше страхові компанії будуть не в змозі компенсувати збитки будівельного процесу [3].

Нажаль, наше законодавство має багато недоліків. Так, фахівці страхової справи визначають такі вади законодавства:

у законах нічого не сказано про термін страхування іпотеки, тому можна лише припустити, що він поширюється на весь період чинності договору іпотеки;

не розглянуто й можливість розірвання договору страхування іпотекодавцем за згодою або без згоди іпотеко утримувача;

законом не обумовлено методику визначення вартості предмета іпотеки. Це означає, що іпотекодавець може обрати той метод оцінки, який йому зручніший. У законі зазначено, що страхова виплата може бути спрямована на відшкодування наслідків страхового випадку. Отже, сума страхового відшкодування може не покрити витрати на відновлення об'єкта іпотеки, якщо вартість цього об' єкта було визначено за залишковою вартістю, а не розраховано як відбудовчу для нового спорудження такого ж об'єкта [4].

У жовтні 2004 року було створено Державну іпотечну установу (ДІУ) , яка затвердила стандарти іпотечних кредитів, тим самим також розширивши поле діяльності для страхових компаній. ДІУ передбачила у своїх стандартах одразу два види обов'язкового страхування - предмета іпотеки, а також життя і працездатності позичальника.

ДІУ визначила максимальний тариф на страхування життя позичальника на рівні 1% суми кредиту, тоді як на ринку середня ставка - 0,5%. Виходить, що, попри невисокі відсоткові ставки за іпотечними кредитами, рефінансованими ДІУ, страховики можуть удвічі підвищити тарифи. Таким чином, якщо оптимістичні прогнози експертів підтвердяться і за кілька років більшість іпотечних кредитів на ринку рефінансуватимуться ДІУ, у страховиків з' явиться солідна додаткова стаття доходів у разі співпраці з банками [5].

Також можна зазначити, що з чотирьох банків, які братимуть участь у пілотних проектах рефінансування ДІУ, три пропонують

Ось тільки незрозуміло, як додаткове джерело заробітку поділять між собою лайфові та ризикові компанії. Адже послуги при іпотечному

Отже, можна зробити висновок, що страхування іпотеки є перспективним видом страхування у зв'язку з активним розвитком ринку нерухомості. Крім того, у майбутньому в Україні можливе створення системи іпотечного страхування, яка б ефективно функціонувала та охоплювала всіх учасників ринку іпотеки. На подальший розвиток іпотечного страхування в нашій країні будуть впливати: стабільний фінансовий стан населення; активізація ролі кредитуванні пропонують і ті, й інші. Лайфові компанії страхують життя на період виплати іпотечного кредиту, який у випадку

держави в зміцненні та розвитку ринку іпотеки; розробка концепції розвитку іпотеки і страхування для задоволення потреб населення, бізнесу і держави в надійному страховому захисті; збільшення попиту та пропозиції іпотечних кредитів завдяки ринковій (реальній) оцінці нерухомого майна та державній реєстрації його правового становища; можливість реалізації банком іпотечних цінних паперів на відкритому ринку; диверсифікація ризиків іпотечного ринкуЛІТЕРАТУРА

Торлин Г. Страхование жизни заемщиков ипотечных кредитов // Страховое дело. 2001. - № 4. - С. 34-35.

Закон України "Про іпотеку" від 5 червня 2003 року № 898-ІУ // Офіційний вісник України. - 2003. - № 30.

Охріменко О. Ризик квадратних метрів // Галицькі контракти. 12.01.2004 р. - №1.

Бовкун А. Страхові компанії побоюються обов'язкового страхування предметів іпотеки // Страхова справа. 2004р. - № 4. - С. 5-6.

Наумець І. Заручники іпотеки // Український діловий тижневик "Контракти" - 2005. - № 39.

Маруженко Д. Огляд ринку добровільного майнового страхування в Україні // Страхова справа. 2003 р. - № 2. - С. 8-11.