Це зумовлює необхідність зведення масиву хаотичних тверджень понятійних конструкцій інноваційної діяльності в пізнавально- дослідницьку процедуру. Потреба в ній значно зростає, якщо ми хочемо підвищити рівень контролю за інноваційним процесом, здійснити ціле-спрямований вплив на нього з боку дослідника. У цьому зв'язку інноваційну діяльність потрібно змоделювати за таким сценарієм:

фундаментальні дослідження;

прикладні дослідження;

дослідно-конструкторські розробки;

масове впровадження інновацій.

При цьому акцентуємо увагу на тому, що, власне, у відповідності з таким поділом забезпечується оптимальний вибір методологічно - інструментального апарату дослідження і це дає змогу розраховувати на аргументовано вичерпну, з виявленням логіки, послідовність інноваційної діяльності.

У цьому контексті зазначимо, що фундаментальні дослідження в розвинутих країнах світу здійснюються переважно (на 80%) за рахунок державного бюджету, оскільки залучення приватних коштів на фундаментальні дослідження являє несумісність мети держави і підприємця. Саме тому на цій стадії держава, по суті, має управляти і стимулювати сама себе.

Одним із дійових важелів фінансового забезпечення інноваційної діяльності повинно стати страхування, хоча в Законі України "Про інноваційну діяльність" (ст. 18) [1] серед джерел фінансової підтримки інноваційної діяльності не згадується цей напрямок, у той час як у країнах з розвиненою ринковою економікою, він є ключовим для всього комплексу оперування інноваційною діяльністю.

В економіці страхування відіграє важливу багатопланову роль. У сучасних економічних, суспільно-політичних умовах виділяють чотири основні його функції: відшкодування збитків, соціальну, інвестиційну і попереджувальну.

Через механізм страхування відшкодовується значна частка збитків, які виникають внаслідок пожеж, стихійних лих, техногенних катастроф і інших випадкових подій руйнівного характеру. Тим самим страхування виконує функцію відшкодування збитків. При цьому важливо зрозуміти, в чому полягає економічний інтерес осіб, які вступають у страхові відносини. Йдеться про те, що за відсутності страхування потерпілі вимушені в короткий проміжок часу зібрати необхідну суму грошей для компенсації збитків, а це може викликати і, власне, часто викликає у них серйозні фінансові труднощі. Наявність договору страхування дозволяє ці витрати компенсувати, регулярно сплачуючи порівняно незначні внески. При цьому учасники страхування отримують гарантію, що їм не доведеться раптово зазнати великих втрат на ліквідацію наслідків будь-яких випадковостей. Тим самим страхування дозволяє завчасно планувати витрати, пов' язані з негативними наслідками неочікуваних подій.

Соціальна функція полягає у страхуванні фінансовими компаніями лікування і реабілітацію потерпілих, відшкодування втраченого або пошкодженого майна. В останні роки суттєво зростає роль страхування в медичному і пенсійному забезпеченнях, у реалізації заощаджувальних потреб населенні, що підвищує рівень життя

пенсіонерів і інших верств населення.

За допомогою страхування забезпечується зниження ймовірності настання різних несприятливих подій і змін, зменшуються збитки від прояву таких подій. У цьому контексті страхування виконує попереджувальну, запобіжну функцію, яка проявляється в двох аспектах.

По-перше, частку внесків по договорах страхування страхові організації спрямовують на створення спеціальних резервів попереджувальних заходів. Кошти з цих резервів використовуються на фінансування робіт, пов' язаних із запобіганням аварій, пожеж, стихійних лих природи, нещасних випадків, хвороб. Проведення таких заходів знижує ризик настання несприятливих випадкових подій, що вигідно власне страховим організаціям, які мають менші витрати на відшкодування збитків, їх клієнтам, у яких знижується ймовірність витрат і, нарешті, всьому суспільству в цілому, яке об' єктивно зацікавлене в зниженні збитків від прояву різного роду випадковостей.

По-друге, попереджувальна функція страхування полягає і в тому, що страхові організації вимагають від своїх клієнтів здійснення ними таких заходів, які б запобігали настанню подій - об'єктів страхових угод.

Коли йдеться про страхування, яке виконує інвестиційну функцію, то слід зазначити, що останнє спрямоване на мобілізацію коштів для розвитку національної економіки. Як свідчить історія, країни, які змогли більше накопичити таких коштів, мають тенденцію до більш швидкого економічного розвитку. На відміну від комерційних банків, які залучають кошти на короткий період, страхові компанії (особливо компанії по страхуванню життя, нерухомості) мають у своєму розпорядженні кошти, які вони отримують у вигляді страхових внесків протягом тривалого часу (5-10 і більше років), оскільки неможливо створити виробництво нових видів продукції та послуг на інноваційній основі в короткостроковий період.

Стабільні грошові надходження, довгостроковість зобов'язань страхових установ зробили їх ідеальним джерелом розвитку бізнесу в довгостроковому періоді. Але в нашій країні страховий бізнес поки що знаходиться на ранній стадії свого розвитку і має великі проблеми, пов'язані з недовірою до нього суб'єктів господарської діяльності через ризик неповного або взагалі неотримання ними страхових сум.

Проте є сподівання, що сучасне українське державне відродження сформулює сучасну національну ідеологію страхування, яка забезпечить розвиток підприємництва, виробництва і торгівлі товарами й послугами, надасть цим процесам стабільності, спрямує їх у русло конструктивної, творчої діяльності.

Уже сьогодні підприємці, як правило, збільшують вкладання коштів в інвестиційні проекти лише за умови отримання належного