страхового захисту. Наприклад, фармацевтична чи будь-яка інша фірма не буде розробляти і продавати суспільно вигідний продукт без страхування відповідальності. При цьому страхування виробничого обладнання є реальною цінністю для його використання як застави при банківському кредитуванні.
Відзначимо, що страховий ринок відіграє одну з провідних ролей у розвитку ефективного функціонування фінансів. Наприклад,
З наведеної таблиці видно, що страхові премії (страхові платежі) в Україні на одну особу склали лише 17,1 дол. США, що є набагато нижчим показником навіть у таких країнах з перехідними економіками, як Польща, Росія, Болгарія, Словаччина.
Номінальний рівень страхування іншого, окрім страхування життя, з першого погляду є доволі високим (2% у 2002 році), що перевищує за цим показником такі країни, як Словаччина та Малайзія. Проте, за оцінками експертів, 80% [7] такого страхування є "псевдострахуванням", тобто нелегальними схемами уникнення оподаткування та експортом капіталів.
Рівень страхування життя складає лише 0,01% - це мізерна частка порівняно з 3,06% - у Німеччині або 1,04% - у Польщі, не говорячи про 8,64% в Японії.
Страховий ринок на Україні працює переважно з юридичними особами і зосереджений на страхуванні комерційної та промислової власності (77% від страхових премій). Страхування фізичних осіб майже страхування життя - провідного виду страхування - дозволяє мобілізувати і спрямувати значні суми за-ощаджень у корпоративні та державні облігації, іпотеку та акції. Воно є у всьому світі головним джерелом довготермінового фінансування, спрямованого на інвестиційні проекти.
В умовах розбудови української держави страховий ринок України сьогодні починає розвиватися як за розміром, так і за складністю страхових послуг. Середньорічні темпи зростання страхових премій протягом останніх
відсутнє через те, що основна частина населення не знає про переваги страхування. Власники страхових полісів не обізнані у своїх правах і часто не можуть ними скористатися. Суди, покликані вирішувати конфліктні ситуації, пов'язані зі страхуванням, не мають достатнього досвіду в трактуванні страхового законодавства.
Судові справи в галузі страхування розглядаються дуже повільно, а рішення суддів часто виявляються суперечливими.
До цих пір не існує такої альтернативної інституції для вирішення суперечок, як омбудсмен з питань страхування, хоча в духовному соціальному житті сучасного українського суспільства гостро постала проблема формування та поширення ідеології страхування, закріплення юри-дично-правової основи його активного розвитку.
В Україні, яка має великий ринок потенційних споживачів (населення України становить 46,7 млн. чол.), розвиток страхування, контроль за ризиками можуть стати потужним двигуном економічного розвитку. Реалізувати цю мету можливо за умови визнання страхування пріоритетом державної економічної та соціальної політики. Необхідно привести у відповідність з міжнародними стандартами страхове законодавство, врахувати директиви Європейського Союзу по страховій діяльності. Необхідно створити інститут омбудсмена з питань страхування та запровадження ліцензування страхових агентств. Цей інститут дозволить вирішувати конфлікти, що виникають між страхувальниками та страховиками, уникнути тривалих і дорогих судових процесів, надійно захистити права споживачів. Інститут омбудсмена довів свою ефективність у багатьох країнах, наприклад у США, Німеччині, в країнах Скандинавії. На порядку денному - питання запровадження обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів, яке було визнано обов'язковим у 1997 році, хоча воно не передбачало жодних санкцій за недотримання цього положення. У 2006 році нарешті доручено Державтоінспекції здійснювати контроль за цим видом страхування з накладанням штрафів за відсутності страхової угоди. Світовий досвід свідчить про те, що обов' язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів сприяє розвитку фінансових ринків, є поштовхом до розвитку інших видів страхування. Це тим більш важливо, оскільки експерти зараз оцінюють потенційний розмір транспортного страхування у 170 млн. дол. США порівняно з 10 млн. дол. США у 2001 році. Слід зазначити, що страхова справа - дуже прибутковий бізнес: 37% страхових компаній України мають рівень рентабельності, що
перевищує 50%.
Отже, розвиток і вдосконалення страхової справи в країні сьогодні недооцінюється як джерело фінансування інноваційних проектів, зокрема технологій ефективних мікроорганізмів.
Можна з впевненістю стверджувати, що формування ідеологічного поля розвитку системи страхування як умови врегулювання конфліктів повинно орієнтувати державні інституції на розв'язання проблем розвитку страхування в стислі терміни, оскільки вони потребують значних коштів на інформаційний маркетинг, удосконалення законодавства тощо. Провідну роль може зіграти Національна страхова компанія "Оранта" яка є лідером на ринку страхування, посідаючи перше місце серед 370 страхових компаній України за обсягом зібраних страхових платежів. За здійсненням страхових виплат компанія має найширшу унікальну представницьку мережу в усіх регіонах України: 536 відповідних підрозділів, близько 5,5 тис. пунктів продаж зі страхових продуктів. Отже, можна зробити висновок:
Досягнення соціально-економічних стандартів, які забезпечать евроінтеграційні прагнення України, на сучасному етапі неможливе без інтенсифікації інноваційної діяльності.
Фінансування наукових досліджень за рахунок державного бюджету в Україні в 1,52 рази менше, ніж у науково-технічно розвинутих країнах, і доповнити його можливо за рахунок фінансів страхового бізнесу.
Для розвитку страхування в Україні необхідно завоювати довіру громадян доЛІТЕРАТУРА
Закон України "Про інноваційну діяльність" від 4 липня 2002 р. №40-1У (зі змінами).
Гринев Б.В., Гусев В. А. Инноватика. - Харьков: "Институт монокристаллов", 2004. - 452 с.
Гуржій А.М., Каракай Ю.В., Петренко З.О., Вавіліна Н.І., Куранда Т.К. Інноваційна діяльність в Україні: Монографія. - К.: УкрШТЕІ, 2006. -152 с.
Соловьев В.П. Инновационная деятельность как системный процесс в конкурентной экономике (Синергетические эффекты инноваций ). - К.: Феникс, 2006. - 560 с.
Соловьев В.П. Конкуренция в