- робота студентів буде спрямована на осмислення відображеного в художньому творі певного історичного періоду і сприйняття його сучасним читачем-студентом;

- буде розроблено і застосовано методичну систему формування в майбутніх учителів умінь аналізувати художні образи-персонажі літературних творів історичної тематики;

- використовуватимуться активні форми і методи навчальної та позанавчальної діяльності студентів, пропонуватимуться проблемні ситуації, які стимулюватимуть студентів під час роботи з історичним художнім образом-персонажем висловлювати свої думки, власні судження про вчинки, дії, життєву позицію образу-персонажа, давати їм оцінку;

- враховуватиметься принцип міжпредметних зв'язків;

- навчальні програми ВНЗ із вступу до літературознавства, теорії та історії літератури будуть спрямовані на вивчення літературознавчих понять, пов’язаних з аналізом історичного художнього образу-персонажа та формування професійних умінь і навичок.

Для реалізації мети дослідження ставилися такі завдання:

- проаналізувати сучасний стан проблеми в науково-теоретичній та навчально-методичній літературі;

- вивчити сучасну практику роботи ВНЗ та школи з аналізу художніх образів-персонажів літературних творів історичної тематики;

- визначити педагогічні засади та вихідні позиції формування вмінь аналізувати художні образи-персонажі літературних творів історичної тематики;

- розробити експериментальну методичну систему формування вмінь аналізувати художні образи-персонажі літературних творів історичної тематики під час вивчення студентами історії української літератури у ВНЗ;

- обгрунтувати доцільність застосування розробленої і перевіреної експериментальним шляхом методики формування в майбутніх учителів національної школи вмінь аналізувати художні образи-персонажі літературних творів на історичну тему.

Методологічною основою дисертаційної роботи є праці відомих літературознавців в Україні ( М. Жулинський, В. Яременко, В. Дончик ) та за її межами (Д.Донцов, Ю.Шерех), методистів-дослідників проблеми аналізу образів художніх творів (О.Слоньовська, А.Ситченко, О.Забарний), психологів (В.Кан-Калік, О.Леонтьєв, Г.Костюк, І.Бех), нормативні документи про освіту та перспективи її розвитку.

У дослідженні застосовуються теоретичні та емпіричні методи: аналіз психологічної, педагогічної, фахової літератури, вивчення та узагальнення педагогічного досвіду, зіставлення, моделювання, констатуючий зріз, анкетування, бесіда, формуючий та контролюючий експерименти, статистична обробка даних, методи перевірки та оцінки робіт студентів.

Експериментальна база дослідження. Дисертаційне дослідження проводилось на базі педагогічного і філологічного факультетів Глухівського державного педагогічного інституту імені С.М.Сергєєва-Ценського та Могилів-Подільського (м. Могилів-Подільський) і Барського (м. Бар) консультпунктів, а також серед студентів Донецького, Миколаївського, Сумського, Чернігівського, Черкаського університетів й учителів-філологів Сумської, Хмельницької, Вінницької, Донецької, Черкаської областей, міста Глухова і Глухівського району. Всього експериментальною роботою було охоплено 360 чоловік.

Дослідження проводилося впродовж трьох етапів.

На першому етапі (1994-1995 рр.) здійснювалося вивчення педагогічної, літературознавчої та методичної літератури з проблеми дослідження, визначалися вихідні теоретичні засади: об’єкт, предмет, мета, завдання, робоча гіпотеза, методи дослідження, проводився констатуючий зріз знань студентів І-х та випускних курсів педагогічних і філологічних факультетів з метою виявлення рівня наявних у них методичних знань та практичних умінь, пов’язаних з аналізом історичних художніх творів та їх образів-персонажів.

На другому етапі (1995-1998 рр.) визначались теоретичні основи дослідження, зясовувалися взаємозвязки загальнопедагогічних умінь із специфічними (професійними), здійснювалась розробка методичної системи формування вмінь аналізувати історичні художні образи-персонажі. Анкетне опитування вчителів-філологів Сумської, Хмельницької, Вінницької, Донецької, Черкаської областей дало змогу визначити коло проблем, з якими вони стикаються під час роботи з історичними творами та їх образами-персонажами, що сприяло більш чіткому визначенню шляхів і напрямків пропонованої методики.

На третьому етапі (1998-2000 рр.) проводилася дослідно-експериментальна робота, спрямована на формування в майбутніх учителів умінь аналізувати історичні образи-персонажі, опрацьовувалися результати дослідження, розроблялася тематика спецкурсу, систематизовувалися й узагальнювалися матеріали формуючого експерименту.

Наукова новизна дослідження полягає у створенні науково обгрунтованої системи формування у студентів вищих педагогічних закладів умінь аналізувати художні образи-персонажі літературних творів історичної

тематики, розкритті умов її реалізації.

Практичне значення дослідження: здобуті результати використовуватимутьться в практиці викладання курсів української літератури та її методики у ВНЗ та школі, у створенні методичних рекомендацій для вчителів з теми дослідження, які сприятимуть підвищенню рівня науково-теоретичних та методичних знань студентів, формуванню в майбутніх учителів професійно значущих умінь аналізувати художні образи-персонажі літературних творів історичної тематики.

Особистий внесок автора полягає в теоретичному обгрунтуванні, розробці та експериментальній перевірці методичої системи формування в майбутніх учителів-словесників умінь аналізувати історичні художні образи-персонажі, компонентами якої є розкриття суті поняття "історичний образ-персонаж", визначення основних напрямків та аспектів аналізу, система занять, спрямованих на формування практичних умінь аналізу.

Вірогідність одержаних наукових результатів і висновків дослідження забезпечується обгрунтованим методологічним підходом до розв’язання проблеми формування в майбутніх учителів-словесників умінь аналізувати історичні художні образи-персонажі, вивченням і узагальненням передового педагогічного досвіду, використанням комплексу методів дослідження, адекватних його предмету і завданням, системним аналізом літературознавчих джерел, вітчизняних та зарубіжних філософських, історичних, педагогічних і методичних праць, застосуванням науково апробованої методики, обробкою результатів експерименту.

Апробація та впровадження результатів дослідження. Основні положення дисертаціі обговорювались на науково-практичних конференціях: у Черкаському педагогічному університеті на Всеукраїнській науковій конференції "Українська література і цензура"/1996 р./, звітних науково-практичних конференціях викладачів Глухівського педагогічного інституту /1998-2000 рр./, наукових семінарах кафедри української мови та літератури /1997-1999 рр./ та науково-методичних семінарах кафедри української літератури та методики її викладання /1999-2000 рр./ Глухівського педагогічного інституту ім. С.М.Сегєєва-Ценського, на засіданнях лабораторії літературної освіти інституту педагогіки АПН України, висвітлювалися в публікаціях дисертанта. В ході дослідження розроблено систему лекційно-практичних занять, пов’язаних з аналізом образу-персонажа І.Мазепи, для студентів Глухівського педагогічного інституту, Могилів-Подільського та Барського консультпунктів, підготовлено науково-методичні рекомендації щодо аналізу творів історичної тематики та їх образів-персонажів, розроблено тематику спецкурсу.

Публікації. За результатами дослідження надруковано 7 наукових праць, із них 6 статей – у фахових наукових виданнях, що відровідають вимогам ВАК України; 1