робота надрукована в збірнику тез доповідей науково-практичної конференції Глухівського педагогічного інституту.
Структура та основний зміст роботи
Дисертаційне дослідження складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку основної використаної літератури та 5 додатків на 22 сторінках. Основний зміст роботи викладено на 194 сторінках. Список використаних та опрацьованих літературних джерел подано на 12 сторінках (251 найменування).
У вступі обгрунтовано вибір та актуальність теми дослідження, сформульовано гіпотезу, визначено обєкт, предмет, мету, методи дослідження, наукову новизну, практичне значення впровадженої методики.
У першому розділі - "Науково-методичні основи формування вмінь аналізувати образи-персонажі літературних творів історичної тематики" - з’ясовуємо суть поняття "історичний художній образ-персонаж" та особливості історичного роману в літературознавстві, стан проблеми в літературознавчих працях та методиці викладання літератури, психолого-педагогічні та методичні основи формування в майбутніх учителів української літератури вмінь аналізу, розглядаємо специфіку загальнопедагогічних умінь у порівнянні з професійними.
Науковою основою діючої методики роботи над образом-персонажем є дослідження вчених Ф.І.Буслаєва, В.І.Водовозова, В.Я.Стоюніна, М.О.Рибникової, В.В.Голубкова, М.І.Кудряшова, О.І.Рев’якіна, Н.А.Сосніної, С.А.Венгерова, Н.А.Котляревського, О.О.Потебні, В.В.Данилова, І.Б.Бровка, М.М.Соколова та ін. У їхніх працях вивчення образів-персонажів та їх аналіз пов'язується з життям, розв'язанням соціальних проблем дійсності, використанням різноманітних джерел інформації про образ-персонаж тощо.
Різні методичні аспекти викладання літератури в школі з досліджуваної проблеми розглядали М.О.Бандура, Т.Ф.Бугайко, Ф.Ф.Бугайко, О.Ю.Богданова, М.І.Кудряшов, О.Р.Мазуркевич, В.Я.Неділько, Є.А.Пасічник та інші. Творчі пошуки Н.Й.Волошиної, Н.Д.Молдавської, Б.І.Степанишина, Н.М.Сафонової, З.О.Шевченко, Л.А.Симакової та інших науковців допомагають збагнути роль образних засобів, асоціацій, втілених в образи узагальнень, рис характеру образів-персонажів, своєрідного соціуму, в якому вони живуть і діють.
Усі ці дослідження стосуються роботи уже працюючого в школі вчителя-словесника. Здебільшого вчителі користуюються схемою, поданою на 2-й сторінці автореферату. Вони не враховують специфіки жанру історичного художнього роману та його образів-персонажів й особливостей їх аналізу, тому що цьому не приділялася належна увага під час їхнього навчання у вищому педагогічному закладі. Аналіз чинних програм з історії української літератури, вступу до літературознавства, теорії літератури ВНЗ показує, що вони недостатньо спрямовані на розв’язання проблеми професіоналізації навчального процесу. Дипломовані спеціалісти зорієнтовані більше на ґрунтовні літературні знання, а не на формування певних професійних умінь, в тому числі аналізувати образи-персонажі літературних творів на історичну тему.
Майже зовсім бракує науково-методичних досліджень, що стосуються специфіки формування поняття "образ-персонаж художнього твору на історичну тему", розкриття педагогічних основ його аналізу, створення методичної системи формування вмінь аналізувати образи-персонажі майбутніми працівниками загальноосвітньої школи України.
У школі вивчається література, у ВНЗ – історія літератури. Це означає, що головна мета навчання у школі - на ґрунті знань найхарактерніших творів та явищ літератури, найяскравіших постатей творців літературного процесу прищепити дітям високий художній смак, сприяти формуванню ідейно-естетичних гуманістичних ідеалів, розуміння органічного зв’язку правди й краси, добра й зла, високого, прекрасного і потворного, національної літератури як органічної цілісності світового мистецтва слова. У ВНЗ, що мають головним завданням готувати фахівців, вивчається уся повнота літературного розвитку, тому знання і вміння студентів повинні формуватися на значно вищому інтелектуальному та понятійному рівні, зокрема знання і вміння, пов’язані з аналізом художніх образів-персонажів історичної романістики. Зважаючи на це, виділяємо такі вміння:
- визначати жанрову специфіку, особливості становлення та розвитку історичної романістики;
- розкривати зміст понять "образ", "художній образ", "художній образ-персонаж", "історичний художній образ-персонаж" тощо;
- визначати аспекти аналізу історичних художніх образів-персонажів (історичний, національний, загальнолюдський, історико-функціональний);
- виявляти ознаки методу письменника, проникати в творчу лабораторію митця, його працю;
- враховувати і зіставляти під час роботи наукову інформацію про історичну постать з її художнім зображенням у творі;
- виділяти портретну характеристику (з’ясовувати її роль), прийоми зображення внутрішнього стану образу-персонажа, оцінювати мотиви його поведінки, вчинки, думки для вироблення чіткого уявлення про нього;
- визначати загальнолюдські та національні якості історичного художнього образу-персонажа;
- зіставити історичний художній образ-персонаж з життям, інтерпретаціями в різних творах, бачити в ньому відображення певних рис історичної епохи, людських відносин, розуміти ставлення автора до образу-персонажа, відповідних життєвих явищ, оцінювати його з позиції сучасності, висловлювати особисте ставлення до нього;
- створювати усні й письмові характеристики історичного художнього образу-персонажа.
У літературознавчих дослідженнях історичний образ-персонаж розглядається як духовність народу, втілена в матеріальний світ у складній системі проявів. Це поняття концентрує аспекти літературознавчого, лінгвістичного, психологічного, педагогічного, соціального, політичного, філософського характеру. Образ-персонаж літературних творів історичної тематики виявляється, як стверджують літературознавці, в зображенні зовнішності, характеру, вчинків, поведінки, ставлення до оточення, звичаїв, обрядів, традицій, релігійних та філософських поглядів, мови, світосприйняття; він, як правило, носій народних ідеалів, борець за свободу і щастя народу.
Історичні образи-персонажі мають різні джерела походження - міфологічні, релігійно-канонічні, фольклорні, історичні, зрідка - власне літературні. Найдавніші з них зародились ще на стадії міфічного мислення людей і були пов’язані з їхніми віруваннями в надзвичайну, незрозумілу для них силу природи, могутність якої вони ототожнювали з образами богів та міфічних героїв. Згодом виникають образи, в яких міфічно-релігійний матеріал поєднується з історичним. Кількісно найменшою групою історичних образів є образи власне літературного походження. Відтак літературні першоджерела образів часто закорінені у фольклорі, в певному фольклорному протосюжеті чи протообразі або синтезовані з різних фольклорних складників.
Ознаки історичного художнього образу-персонажа:
·
історичний образ (як правило) борець за свободу і щастя народу;
·
історичний образ - це носій народних ідеалів, його духовності, що втілена в матеріальний світ у складній системі проявів;
·
історичний образ не є результатом суто індивідуальної творчості письменника, його першоджерела мають різне походження;
·
історичний образ – це художнє пізнання і відтворення елементів об’єктивної істини, відображення важливих особистісних і соціальних ситуацій та типів,