діалектична єдність вічного, незмінно важливого і гостро сучасного;
·
в історичному образі майже завжди має місце елемент осучаснення, зацікавлення образом виникає тоді, коли він в основі своїй не застарів і відповідає ідейним, психологічним, художнім потребам сучасності, а закладені в ньому філософські проблеми набувають особливої актуальності;
·
історичний образ пов’язаний з особливою формою відображення життя, в якій сконцентровані авторський світогляд, індивідуальність, розуміння і оцінка історичних умов.
Отже, історичний образ-персонаж - це змальована письменником засобами художнього слова на основі різноманітних джерел реальна чи вигадана історична постать, яка відіграла або могла б відігравати певну роль в історії свого народу, і через яку автор розкриває події відповідної епохи та її діячів.
У другому розділі - "Експериментальна методика формування в майбутніх учителів-словесників умінь аналізувати образи-персонажі літературних творів історичної тематики під час вивчення української літератури у вищому педагогічному навчальному закладі" - обгрунтовуємо теоретичні засади дослідно-експериментальної роботи, зясовуємо рівень розуміння студентами та вчителями загальноосвітніх шкіл літературознавчих та методичних понять, повязаних з аналізом образів-персонажів історичних прозових творів, визначаємо основні аспекти та напрямки аналізу, пропонуємо методичну систему формування в майбутніх учителів практичних умінь аналізу історичних образів-персонажів, подаємо результати дослідно-експериментальної роботи.
Для того, щоб з’ясувати рівень розуміння студентами літературознавчих та методичних понять, повязаних з аналізом образів-персонажів історичних прозових творів було проведено констатуючий зріз серед студентів перших та випускних курсів філологічних факультетів Глухівського педінституту, Донецького, Миколаївського, Сумського, Чернігівського, Черкаського університетів. Загальна кількість опитаних студентів 250 чоловік. Основні питання анкети: 1.У чому, на вашу думку, полягає специфіка художнього твору на історичну тему? 2.Які функції виконує художній історичний твір та його образи-персонажі? 3.Як ви розумієте поняття "історичний художній образ-персонаж"? 4.Які суттєві компоненти та аспекти аналізу історичного художнього образу-персонажа ви можете назвати? Опитування засвідчило, що майбутні філологи недостатньо володіють літературознавчими поняттями (історичний образ-персонаж, функції історичного образу-персонажа, напрямки та компоненти аналізу образу-персонажа), комплексом знань, необхідних для аналізу образу-персонажа, логікою та методикою його аналізу, вміннями комплексно застосовувати методи і прийоми аналізу, поєднувати літературні знання з системою професійних умінь, інтегрувати відомості про образи-персонажі на основі міжпредметних зв’язків (історія, мистецтво, культура, фольклор), майже не бачать за персонажем його творця, авторської позиції та стилю, не розкривають проблем, що поставлені у творі й пов'язані з образом-персонажем, чітко не виділяють виховні можливості образу-персонажа, його історико-функціональну роль та загальнолюдські й національні виміри.Відносно кращим був рівень відповідей випускників, що, на наш погляд, пов’язано із їх загальнопедагогічною та методичною підготовкою в умовах навчання у ВНЗ.
Недоліки практики підготовки вчителя-філолога знаходять віддзеркалення і в практиці роботи загальноосвітньої школи. Анкетування вчителів-словесників Сумської, Хмельницької, Вінницької, Донецької, Черкаської областей, міста Глухова і Глухівського району (Загальна кількість опитаних 50 чоловік) допомагає з'ясувати труднощі, що виникають у них під час роботи над історичними художніми образами-персонажами.
Ці труднощі зумовлені об'єктивними і суб'єктивними факторами: недостатнє розуміння своєрідності роботи над історичним образом-персонажем, низький рівень обізнаності з результатами наукових досліджень, пов'язаних з образом-персонажем, історичною епохою, в умовах якої він жив і діяв, творчою лабораторією письменника, менталітетною основою образу-персонажа, його духовною сферою та життєвою основою, слабка методична підготовка з питань аналізу історичного образу-персонажа. Вчителі порівняно краще орієнтуються у специфіці та функціях історичного літературного твору, проте не всі можуть глибоко і всебічно з'ясувати зміст поняття "історичний художній образ-персонаж".
Спостереження на заняттях з літератури під час вивчення художніх творів історичної тематики дозволило виділити такі недоліки аналізу образів-персонажів: основна увага звертається на з’ясування рис характеру і вчинків, значно менша увага приділяється розкриттю мотивів, що зумовлюють їх діяльність; не розкриваються світоглядні позиції, переконання, життєва спрямованість образу-персонажа; більшість учителів не мають чіткого поняття про основні структурні компоненти історичного образу-персонажа.
Матеріали попередньо проведеного констатуючого зрізу показують, що слабкою ланкою в системі літературної підготовки майбутнього вчителя є недостатня обізнаність з методикою формування умінь аналізувати образи-персонажі літературних творів історичної тематики. У вчителів бракує знань та вмінь визначати основні шляхи і напрямки аналізу історичного образу-персонажа, найголовніші його аспекти.
Аналіз цих результатів дає змогу стверджувати, що методична пiдготовка майбутнього вчителя-словесника до роботи над змiстом i образами-персонажами лiтературних творiв iсторичної тематики в умовах школи повинна бути глибокою i рiзнобічною ще пiд час фахової підготовки у ВНЗ. У процесi вивчення курсу української лiтератури та методики її викладання на першому планi має стояти не тiльки екстенсивне, кiлькiсне накопичення лiтературних знань майбутнiми педагогами, а й завдання, спрямованi на розгляд педагогiки предмета, на формування особистостi, розвиток умiнь продуктивно працювати з художнім твором, входити у спiвтворчiсть не тiльки з учнем, а й письменником, на розширення самостiйних можливостей студента як у сферi збагачення лiтературних знань, так i в розвитку здiбностей їх осмислювати, вмiнь правильно орiєнтуватися в обсязі художнього матерiалу, визначати його соцiально-етичну та морально-естетичну спрямованiсть. Це дасть змогу реально оцiнювати твiр i його образи-персонажi з погляду нацiональних проблем сучасностi та використовувати їх у процесi формування високої духовностi, нацiональної свiдомостi та самосвiдомості нашої молодi.
Формуючий експеримент проводився серед студентів Глухівського педагогічного інституту, Могилів-Подільського та Барського консультпунктів під час занять із вступу до літературознавства, теорії літератури, історії української літератури, методики викладання літератури. На його основі в дисертації висвітлюються вихідні позиції методики формування в майбутніх педагогів умінь аналізувати історичні образи-персонажі, охарактеризовано форми і методи роботи над ними, що є передумовою ефективного формування умінь аналізу, представлено дослідну методичну систему вироблення у студентів цих умінь.
Важливим етапом у методиці їх формування