Показники рівнів знань та практичних умінь студентів наводимо в таблиці.

Групи | Кількість студентів | Перший

рівень | Другий

Рівень | Третій

рівень

Експериментальна | 30 | 12чол./40% | 13чол./44% | 5чол./16%

Контрольна | 30 | 5чол./16% | 10чол./34% | 15чол./50%

Протягом усього періоду вивчення курсів української літератури та методики її викладання практикувалися завдання пізнавально-творчого характеру, які давали можливість розвивати в студентів уміння визначати істотні характеристики образу-персонажа, його життєву позицію, основні структурні компоненти аналізу. Ці завдання є своєрідним синтезом теоретичних знань і практичних умінь. Вони спрямовані на пізнання образу-персонажа, збір інформації про нього, оволодіння вміннями аналізувати літературні першоджерела, орієнтуватися в бібліографічних виданнях, пов'язаних з образом-персонажем, синтезувати інформацію, готувати повідомлення, робити огляди відповідної літератури, давати їй короткий аналіз. Такі завдання дають змогу конкретно осмислити образ-персонаж, більш ефективно моделювати компоненти його аналізу. Знання, одержані студентами, стають основою їх рефератів, курсових, дипломних робіт.

Творчі роботи студентів-випускників контрольної та експериментальної груп оцінювалися нами за прийнятими в дидактиці критеріями оцінювання (відмінно, добре, задовільно, незадовільно). Результати оцінювання творчих студентських робіт наводимо у зведеній таблиці.

Якісні показники творчої письмової роботи

Групи | Кількість студентів | Відмінно | Добре | Задо-

вільно | Незадо-

вільно

Експериментальна | 30 | 11 | 14 | 5 | ---

Контрольна | 30 | 4 | 10 | 14 | 2

Порівняння результатів контрольної (якісна успішність становить 46%) та експериментальної (якісна успішність становить 83%) груп доводить ефективність розробленої нами системи роботи з формування вмінь аналізу образів-персонажів художніх творів історичної тематики в майбутніх учителів-словесників.

Виконання завдань дослідницького плану пов'язуємо з роботою проблемних студентських груп, які працюють у відповідності з темою нашого дослідження. Різноманітні варіанти розв'язання вчителями проблеми аналізу історичних образів-персонажів студенти спостерігають під час проходження педагогічної практики. Вони також виконують творчі завдання, що є важливим шляхом формування умінь аналізу.

На наш погляд, виконанню практичних завдань повинні передувати чітке визначення мети, вивчення необхідних теоретичних положень, установки методичного характеру (як виконувати?), обговорення та аналіз результатів виконання попередніх практичних завдань. У процесі практичної діяльності майбутні вчителі засвоюють конкретні дії, що й складають структуру вмінь. Сама ж практична діяльність спрямована на формування умінь аналізу повинна включати такі взаємопов'язані структурні елементи, як оволодіння знаннями про історичний образ-персонаж, ознайомлення з напрацюваннями вчителів та методистів з питань аналізу образів-персонажів літературних творів на історичну тему, організація роботи з реалізації експериментальної методики формування в майбутніх учителів умінь аналізувати образи-персонажі літературних творів історичної тематики.

Розглянута методична система охоплює весь період підготовки майбутнього філолога (1-5 курси) і має такі взаємоповязані етапи:

початковий - опанування студентами основних літературознавчих понять, напрямків та аспектів, необхідних для аналізу історичного образу-персонажа;

основний - проведення роботи з формування вмінь аналізувати образи-персонажі історичних художніх творів (образу-персонажа І.Мазепи);

завершальний - організація самостійного виконання студентами комплексу творчих робіт, повязаних з основними напрямками та аспектами аналізу історичного образу-персонажа.

У дисертаційному дослідженні враховано думки та пропозиції багатьох учених і методистів щодо більш широкого використання принципу історизму в процесі формування вмінь аналізувати образи-персонажі літературних творів історичної тематики, орієнтації на ментальну основу образу-персонажа, його загальнолюдські, національні та моральні якості.

Дослідження підтверджує, що формування вмінь аналізу історичних образів-персонажів майбутніх словесників значною мірою залежить від усвідомлення ними суті відповідних літературознавчих понять, зокрема поняття "історичний образ-персонаж", його специфіки в порівнянні з поняттям "художній образ-персонаж", розуміння взаємозвязку загальнопедагогічних умінь та специфічно-професійних, повязаних з діяльністю майбутнього філолога, усвідомлення напрямків, основних аспектів та компонентів аналізу, розуміння історичного фону, життя, дій, вчинків, життєвої позиції образу-персонажа, змісту історичних подій, до яких причетний чи непричетний образ-персонаж, усвідомлення його соціальної ролі та значення.

Дисертаційне дослідження дає можливість зробити такі висновки:

- формуванню в майбутніх словесників умінь аналізу образів-персонажів художніх історичної тематики сприяють знанння про художню творчістю письменника та її специфіку, розуміння його творчої лабораторії та змісту літературознавчих понять, уміння включати в художнє полотно письменника науково-історичну інформацію, яка стосується образу-персонажа, реалізовувати міжпредметні зв’язки;

- ефективне формування вмінь аналізувати історичні художні образи-персонажі залежить від розуміння майбутніми словесниками художньої інтерпретації образу-персонажа в творах різних письменників, його оцінки, поданої в науково-історичних дослідженнях;

- аналіз історичних образів-персонажів необхідно будувати відповідно до логіки вивчення, визначеної навчальною програмою з курсу української літератури у ВНЗ, з орієнтацію на шкільну програму та структуру аналізу образу-персонажа;

- визначальними під час аналізу образів-персонажів літературних творів історичної тематики є вміння реалізовувати такі аспекти аналізу: історичний (повязаний з принципом історизму), загальнолюдський та національний (повязаний з визначенням ментальної основи образу-персонажа), історико-функціональний (повязаний з оцінкою образу, розкриттям його педагогіки, визначенням ролі у суспільному розвитку, позицією особистості майбутнього філолога);

- результати формування вмінь аналізу історичного образу-персонажа значною мірою залежать від запропонованого в нашому дослідженні комплексу творчих завдань, які виконують майбутні словесники під час роботи над образом. Ці завдання повязані з реалізацією принципу історизму, напрямками та аспектами аналізу образу-персонажа літературного твору історичної тематики;

- розроблені критерії оцінки рівня сформованості вмінь аналізувати образи-персонажі в майбутніх філологів дали змогу підтвердити ефективність нашої експериментально-дослідної методики, про що свідчать результати письмових творчих робіт, проведених у контрольній та експериментальній групах.

В аспекті порушеної проблеми повинна удосконалюватись методика викладання української літератури, зокрема методика формування вмінь аналізувати історичні образи-персонажі. Апробація підтвердила необхідність упровадження запропонованої методичної системи формування вмінь аналізувати образи-персонажі літературних творів історичної тематики. Проведене дослідження не претендує на всебічний розгляд проблеми формування вмінь аналізувати образи-персонажі літературних творів історичної тематики у майбутніх філологів. У ньому, на наш погляд, розглянуто