Таким чином, 60-ті роки є першим етапом у процесі розвитку краєзнавства в бібліотеках Миколаївської області. Складалися теоретичні принципи організації краєзнавчої роботи з читачами, бібліотеки комплектувалися краєзнавчою літературою. Робота по підготовці видання "Історія міст і сіл України" дала їм можливість поповнити свої краєзнавчі фонди цікавими матеріалами (літописами, історичними довідками, альбомами з історії сіл і міст області).

Другий етап розвитку бібліотечного краєзнавства на Миколаївщині - це 70-80-ті роки ХХ ст. У цей період робота бібліотек по вивченню історії рідного краю набуває нових форм. З метою організації краєзнавчого кабінету в обласній бібліотеці із книгосховища прийнято і розставлено фонд літератури, який на 1 січня 1971 р. складав 1677 примірників, з них дореволюційних видань - 1018, радянських - 65912 [12]. На цей фонд складено алфавітний каталог, розпочата робота по створенню систематичного каталогу. У 1971 р. кабінет розпочав роботу. Із складених бібліотекою посібників переважна більшість стосувалася краєзнавчої тематики. Це рекомендаційні списки літератури: "Соратники В.І.Леніна на Миколаївщині", "Миколаївці - герої книг про Велику Вітчизняну війну", "Вулиця Радянська", "Вулиця Адміральська" та інші.

З метою пропаганди краєзнавчої літератури в обласній бібліотеці ім. О.Гмирьова у 1972 р. проведено шість краєзнавчих читань на теми: "Історія Миколаєва і перспективи його розвитку", "Наші земляки - учасники Вітчизняної війни 1812 р." та інші [13]. 25-28 червня 1973 р. проходив міжобласний семінар-практикум працівників районних і центральних міських бібліотек з питань краєзнавчої роботи, який мав позитивні наслідки для вивчення місцевої історії.

З метою вдосконалення довідкового краєзнавчого апарату у 1974 р. складено "Перспективний план перебудови зведеного краєзнавчого каталогу в обласній бібліотеці на 1974-1978 рр." Згідно з цим планом були переглянуті бібліографічні посібники з краєзнавчої тематики за 1960-1974 рр. та відділ суспільно-політичної літератури основного книгосховища. В результаті у зведений краєзнавчий каталог влито 646 карток [15].

Пропаганда краєзнавчої літератури в 70-80-ті була тісно пов'язана зі святкуванням ювілеїв революції 1905-1907 рр., визволення України та Миколаївської області від фашистських загарбників, Жовтневої революції та встановлення радянської влади, Великої Перемоги, 200-річчя з дня заснування. Працівники бібліографічного відділу взяли участь в обласній науково-теоретичній конференції істориків і архівістів Миколаєва 1977 р. [16], де виступали з оглядом документальних і мемуарних джерел про жовтневі події і громадянську війну на Миколаївщині. В результаті був виданий бібліографічний покажчик "Тих днів не змовкне слава" і надісланий всім бібліотекам області. Проте, в краєзнавчій роботі бібліотекам бракувало тісних зв'язків зі школами та місцевими товариствами охорони пам'яток історії і культури, краєзнавцями- аматорами, систематичної роботи по виявленню краєзнавчих матеріалів та удосконаленню довідкового апарату. З нагоди річниці Перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні проведені тематичний вечір "Ніхто не забутий, ніщо не забуто"; зустріч з ветеранами Великої Вітчизняної війни, читання "Подвиг безсмертний ваш - наша святиня", а до 200-річчя м.Миколаєва - цикл краєзнавчих читань.

Для надання методичної допомоги бібліотекам в організації пропаганди літератури з історії рідногокраю на семінарах і курсах бібліотечних працівників систематично проводили консультації за такою тематикою: "Краєзнавча робота бібліотек", "Використання краєзнавчої літератури в патріотичному вихованні молоді", "Історико- краєзнавча робота бібліотек" [17]. Продовжувалась розпочата у 1983 р. робота по теоретичному дослідженню документів з метою написання монографії, змістом якої став би узагальнений матеріал про особливості бібліотечного будівництва на Миколаївщині за роки радянської влади. Крім працівників бібліотеки, в дослідженні брали участь студенти-дипломники Миколаївського культосвітнього факультету КДІК ім. О.Е.Корнійчука під керівництвом завідуючого науковою частиною факультету, доцента, кандидата педагогічних наук Д.Х.Варганової.

Обласною бібліотекою у 1988 р. було здійснено ряд організаційно-методичних заходів на допомогу бібліотекам; зібрано і проаналізовано матеріали про стан краєзнавчої роботи бібліотек області протягом 1985-87 рр.; на раді при директорі розглядалося питання "Про краєзнавчу діяльність бібліотек Миколаївської області".

Таким чином, у 70-80-х рр. відбувається процес консолідації наукових сил, любителів свого краю в місцевих краєзнавчих осередках, роль яких беруть на себе бібліотеки. Краєзнавча робота по виявленню матеріалів та удосконаленню довідкового апарату набуває певної системи. Про це свідчать організовані практикуми по удосконаленню довідкового апарату з питань краєзнавства, постійна увага бібліотек комплектуванню фондів краєзнавчої літератури та упорядкуванню відповідних картотек. Як колективні заходи в історико-краєзнавчому русі, слід відзначити "Краєзнавчі читання", що регулярно проводилися обласною науковою бібліотекою з 1972 р. Така форма роботи ще раз підкреслює поєднання наукових та громадських напрямків вивчення історії краю, продовження досліджень історичних подій регіону співробітниками музеїв, бібліотек, архівів, учителями, науковцями, краєзнавцями-аматорами.

90-ті роки ХХ ст. є новим етапом в організації краєзнавчої роботи у бібліотеках області. У 1994 р. був створений відділ краєзнавчої літератури та бібліографії, але не працював в зв'язку з капітальним ремонтом [18]. Відкрили його тільки у серпні 1995 р. Вже за перші п'ять місяців свого існування працівники відділу обслужили 556 користувачів, у 1996 р. - 1053, 1997 р. - 1355, 1998 р. - більше 1700 чол. [19]

Склалась певна система в роботі з підготовки краєзнавчих бібліографічних посібників: щорічний покажчик "Література про Миколаївську область за. рік", щомісячний список "Миколаївщина в книгах і періодичних виданнях", бібліографічний покажчик до пам'ятних дат Миколаївщини на відповідний рік, тематичні посібники до краєзнавчих пам'ятних дат: до 100-річчя з дня заснування ДП