За роки існування відділу найбільш значними масовими заходами були: презентація обласної "Книги пам'яті" (1995), книг М.Богомолова "Гроза над Прибужжям" (1996) та Ю.Крючкова "Історія Миколаєва" (1997), І, ІІ та ІІІ обласні наукові краєзнавчі конференції "Історія. Етнографія. Культура. Нові дослідження" (1995, 1997, 1999); у травні 1997 р. бібліотека стала базою для проведення Других історико-культурологічних слов'янознавчих читань за темою: "Слов'янська культурна спадщина в світовому, загальноукраїнському та регіональному полікультурному просторі" за участю відомих вчених з Києва, Одеси, Миколаєва, були учасники з Польщі та Болгарії; у листопаді 1997 - міжнародної конференції "Нові сторінки стародавньої історії Півдня України" за участю видатних археологів Європи, які займаються розкопками у нашому краї; науково-практичної конференції "Гранітно-степове Побужжя" (1997) [20], ІІ міжвузівської студентської науково-практичної конференції "М.М.Аркас - погляд із сьогодення" (1998).

Усі ці заходи зміцнили статус обласної бібліотеки як найбільшого інформаційного та культурного центру області. Крім цього, проводиться певна науково-дослідницька робота. За останні 5 років підготовлено і надруковано статті, присвячені історії бібліотеки, авторами яких є І.Ф.Іванова, С.В.Бойчук, дослідженню краєзнавчої (дореволюційної та 20-30-х рр. ХХ ст.) періодики (автори - І.Ф.Іванова, А.В.Шевченко).

За останні роки пожвавилась краєзнавча діяльність районних та сільських бібліотек, сформувалися провідні напрямки цієї роботи. Аналіз річних звітів Центральної бібліотечної системи свідчить про активізацію пошуку нових форм роботи, розширення тематичного діапазону краєзнавчої діяльності, насамперед, за рахунок висвітлення питань з історії та культури регіону.

Серед наочних форм популяризації краєзнавчої літератури найбільш активно використовуються книжкові виставки, виставки-експозиції, виставки- панорами, виставки-репортажі з різноманітної тематики, на яких представлені не тільки література, а й вироби народних умільців та предмети історико- етнографічного характеру: "Миколаївщина: від історії до сьогодення " (Доманівська ЦРБ), "Серця об'єднує мистецтво" (Первомайська ЦРБ), "Тут все священне, все твоє, бо зветься рідним краєм" (Баштанська ЦРБ), "Живи одвічно, молода Миколаївщина моя золота" (Веселинівська ЦРБ), "І піднесуть до сонця Україну не чумаки, а доньки і сини" (Арбузинська ЦРБ) [21]. Урізноманітнилась і масова краєзнавча робота бібліотек, стали проводитись "дні села", "дні краєзнавства", краєзнавчі вечори тощо. Важливим напрямком діяльності бібліотек стало бібліографічне інформування користувачів про літературу краєзнавчої тематики через місцеві газети.

Не новина, що успіх краєзнавчої роботи кожної бібліотеки залежить, насамперед, від повноти краєзнавчого фонду. На жаль, сьогодні ні кількісний, ні якісний склад фондів більшості бібліотек області не задовольняє запитів читачів. Бібліотеки не мають коштів на придбання місцевих періодичних видань, краєзнавча цінність яких безперечна.

Проблематичним на даний час є ведення краєзнавчих каталогів та картотек. У зв'язку із скороченням працівників, переведенням їх на неповний робочий день та обмеженою кількістю періодики, краєзнавчі каталоги та картотеки знаходяться в законсервованому стані. Є упущення у методичному забезпеченні бібліотечного краєзнавства: відсутність коштів на відрядження та на видавничу діяльність не дає змоги районним та обласним методичним центрам приділяти достатньо уваги краєзнавчій роботі взагалі та в ЦБС зокрема.

Проте, поза всі проблеми, які заважають, бібліотеки є дуже важливими осередками вивчення історії рідного краю. Звичайно, дуже багато часу, майже до 90-х років ХХ ст. краєзнавча робота не відзначалась різноманітністю тем, а навпаки, їх коло було звужено на подіях революції, війни та діяльності лідерів комуністичної партії. Водночас численні пам'ятки культури та історії залишалися поза увагою. Надмірна підпорядкованість центральному керівництву не залишала бібліотекам ніякої ініціативи. Але це в минулому. Останнім часом істотно розширилось коло проблем, що вивчаються. Зросла кількість та якість форм популяризації краєзнавчої літератури в бібліотеках області, урізноманітнилась їх масова робота.

Склалась певна система бібліотечного краєзнавства. Обласна бібліотека перетворилася на базу для проведення великих просвітницьких заходів міста - конференцій. Така форма роботи підкреслює поєднання наукових та громадських напрямків вивчення історії краю, продовження досліджень історичних подій регіону співробітниками музеїв, бібліотек, архівів, учителями, науковцями, краєзнавцями.

Література

Отчет Николаевской общественной библиотеки за 1905 г. - Николаев, 1906. - С. 8.

Отчет Николаевской общественной библиотеки за 1906 г. - Николаев, 1907. - С. 8.

Отчет Николаевской общественной библиотеки за 1910 г. - Николаев, 1911. - С. 7.

Краєзнавча робота обласних бібліотек: Методичний посібник. - Миколаїв, 1961. - С. 18.

Державний архів Миколаївської області (далі ДАМО), ф. Р - 3552, оп. 1, спр. 86, арк. 27.

Ibid., спр. 61, арк. 23.

Ibid., спр. 68, арк. 37.

Ibid., спр. 68, арк. 76.

Ibid., спр. 134, арк. 4.

Ibid., спр. 93, арк. 58.

Ibid., спр. 189, арк. 39.

Ibid., спр. 189, арк. 34.

Ibid., спр. 215, арк. 35.

Ibid., спр. 226, арк. 25.

Ibid., спр. 265, арк. 19.

Ibid., спр. 291, арк. 34.

Звіт про роботу Миколаївської обласної наукової бібліотеки ім. О.Гмирьова за 1984 р. - Миколаїв, 1985. - С. 39.

Звіт про роботу Миколаївської обласної наукової бібліотеки ім. О.Гмирьова за 1994 р. - Миколаїв, 1995. - С. 6.

Шевченко А.В. Краєзнавча робота Миколаївської обласної наукової бібліотеки ім. О.Гмирьова. (Знаходиться в методичному відділі Миколаївської обласної бібліотеки).

Звіт про роботу Миколаївської обласної наукової бібліотеки ім. О.Гмирьова за 1997 р. - Миколаїв, 1998. - С. 7.

Хлань Т.О. Довідка про стан краєзнавчої роботи в бібліотеках області. (Знаходиться в методичному відділі Миколаївської обласної бібліотеки).