реалій історичного минулого. Прикметними рисами української історичної біографістики, які вона мусить зберегти і у сучасному електронному варіанті, є демократизм, «всестановість» (стосовно минулих часів) - принцип широкого відображення представників усіх соціальних верств, груп українського суспільства безвідносно до «висоти» їх суспільного становища, шляхетності походження, а, відповідно, лише до власних заслуг особи перед Батьківщиною, високі критерії оцінки яких впродовж тривалого часу усталилися у розумінні українського громадянства. Вітчизняна біографістика, принаймні у своїй історико- меморіальній частині, на щастя, позбавлена снобізму, порожнього уславлення представників родовитої аристократії та великих світу цього. Крену до зображення нецікавих людей за нецікавих обставин, який у зарубіжній історико-біографічній практиці нерідко демонструє культурну і інтелектуальну порожнечу суспільного життя, вдалося уникнути. Проте, не можна не визнати, що почасти це є не стільки результатом новітніх духовних пошуків, скільки наслідування старих традицій, сформованих у часи, коли українці відцуралися від своєї родовитої національної еліти, віддавши її цілком росіянам і полякам. А це мало й негативні наслідки - український національний пантеон втратив від цього й чимало особистостей неординарних: героїв і інтелектуалів, без яких минуле України залишається відчутно «неповним».
На жаль, подібне забуття значною мірою торкнулося й людських вимірів драматичних і суперечливих XIX та XX століть «Загубивши» інтерес до наших співвітчизників - діячів революційного руху, партійних і радянських працівників комуністичної доби, ветеранів воєн, українство необачно втрачає частину свого важливого історичного, політичного і соціального досвіду, який впродовж тривалого часу акумулювався саме у їх діяльності, реалізувався через їх людські долі. Відновлення цих пластів історичної пам'яті навіть не вимагає нової дослідницької і видавничої роботи: електронні форми подання історико-біографічної інформації дають змогу ефективно використовувати раніше опубліковані довідкові праці - словники, енциклопедії, довідники, меморіальні альманахи, а також повнотекстові видання історичних досліджень.
Поєднання в електронному інформаційному просторі України історико-біографічних ресурсів різного рівня організації, цільового призначення та тематичного спрямування. Ці риси вже і нині певною мірою притаманні вітчизняним інформаційним продуктам біографічного спрямування. Одночасно формуються, хоча і невеликі за обсягом, ресурси універсального змісту, як загальноукраїнські, так і регіональні; поряд з ними - дещо вужчі за спрямуванням проблемно-тематичні (присвячені, зокрема, педагогам, діячам культури і мистецтв, медикам, військовикам тощо). Історико-біографічну інформацію містять веб-сайти установ, підприємств, населених пунктів, окремих родин.
Важливою (хоча і недостатньо ще використовуваною) є принципова можливість поєднання в електронних ресурсах одночасно різного роду джерел і матеріалів: словникових та енциклопедичних біографічних статей; публікацій різноманітного формату з численних довідників, меморіальних альманахів, наукових і суспільно-політичних видань; повнотекстове подання наукових досліджень; оприлюднення документальних і художніх іконографічних матеріалів. Зазначені текстові та зображальні документи здебільшого пов'язані своїм походженням з книжковими друкованими виданнями, але способи їх оперативного пошуку, систематизації, комбінування, паралельного використання, аналізу, запропоновані системотехнічним забезпеченням електронних ресурсів, насамперед шляхом інтеграції контенту у структуровані бази даних, створюють принципово новий, незнаний раніше інформаційний ефект, який дає змогу говорити про вироблення знання принципово більш високого рівня. Тому цілеспрямовано сформовані бази даних біографічної інформації, які надають можливість безперервно уточнювати і доповнювати інформацію, поєднувати різнорідні елементи, постійно і асиметрично нарощувати контент, за своїми можливостями набагато перевершують «лінійні» ресурси, розбудовані на основі певних, раз і назавжди завершених друкованих видань. Серед іншого, бази даних забезпечують доступ і до фоно- та відеодокументів. Своєю чергою, інтегративні ресурси, необхідність яких рано чи пізно усвідомлюється, можуть відкривати доступ до різноманітних баз біографічної інформації одночасно.
На нинішньому ж етапі, який можна охарактеризувати як «первісне нагромадження» біографічної інформації в українському сегменті Інтернету, все ще відчутним недоліком залишається незначний ступінь диференціації ресурсів (або, швидше, її відсутність) за цільовим призначенням, читацькою / користувацькою аудиторією, на яку вони розраховані. Відсутність адресності, яка може бути забезпечена лише застосуванням певних наукових вимог, методичних правил, дидактичних прийомів утруднює використання електронної інформації різними категоріями користувачів. Будучи «усередненою», вона не може задовольнити інтереси, з одного боку, науковця, з іншого - учня. Явище це значною мірою пов'язане з новизною справи, відсутністю поки що належного досвіду, методичних напрацювань. Дається воно взнаки не лише в українській сфері електронної інформації, - ним навіть сформовано у частини зарубіжних спеціалістів загальну думку стосовно певної «неякісності» електронних інформаційних продуктів як їх природженого недоліку. Так, знаний російський історик Я. М. Щапов зазначав, що в принципі можливості використання Інтернету як джерела довідкового інструментарію для наукової роботи є необмеженими, «проте матеріал, що міститься на відомих сайтах, у наш час є доволі примітивним, розрахованим на первісне ознайомлення з темами, які вивчаються, на навчання»7 (переклад наш. - В. П.). Слушність цього зауваження можна підтвердити, одночасно висловивши впевненість, що це лише «дитяча хвороба» зростання, і що так буде не завжди.
Насправді, розв'язання проблеми полягає у поступовій, в міру сил і можливостей, появі ґрунтовних методичних напрацювань, диференціації ресурсів за їх функціональним призначенням. Одні з них мають забезпечувати потреби шкільної освіти і виховання, інші - вищої освіти, науково-просвітницької діяльності, патріотичної пропаганди. Нагальною є і необхідність формування ресурсів біографічної інформації академічного рівня, покликаних забезпечити науково-інформаційні потреби дослідницької діяльності.
Необхідність консолідації загальнонаціонального простору історико- біографічної інформації. Важливість формування потужних вітчизняних електронних ресурсів історико-біографічної інформації нині не викликає заперечень. Проте, розробляючи цю проблему у теоретичному, методичному і прикладному